25 січня 2024 року – нова дата в історії українського футболу. Цього дня на пост президента УАФ було обрано видатного у минулому футболіста та одного із найуспішніших тренерів в історії національної збірної України Андрія Шевченка.
В оновленому керівному складі Української асоціації футболу майже нікого не залишилося з команди тепер уже колишнього очільника УАФ Андрія Павелка, який на момент проведення Конгресу перебував у СІЗО разом із тепер уже колишнім генеральним секретарем організації Юрієм Запісоцьким. І хоч Павелко виграв апеляцію і домігся скасування арешту, обвинувачення проти нього не зняті. А, можливо, з’являться й нові: коли стануть відомі остаточні данні аудиту, за попередніми висновками якого відтік активів УАФ за часів президентства Андрія Павелка сягнув 1,34 млрд гривень.
Транзитом влади й передачею справ новій команді управлінців наприкінці 2023-го – на початку 2024-го займався на той момент перший віце-президент УАФ Вадим Костюченко, який на свої посаді працював ще з березня 2015 року – після перемоги Андрія Павелка на президентських виборах. Активність Костюченка напередодні Конгресу навіть призвела до появи інсайдів, щодо можливості збереження ним місця у керівництві УАФ. Цього не сталося, а тому, що саме Костюченко займався організацією Конгресу, нічого дивного немає. Зрештою, за даними колег, зараз, на час аудиту в УАФ саме так працює фінансовий директор організації часів Павелка – Євгенія Сагайдак, яка має сприяти аудиторам у їх роботі.
Що стосується Костюченка, то з одного боку, як уже було сказано, він на той момент був першим віце-президентом УАФ. З іншого – саме його називали «сірим кардиналом українського футболу», приписуючи вплив на регіональні федерації, суддівський комітет, дисциплінарні органи УАФ та ліги професійного футболу.
У період, коли Павелко перебував у СІЗО, Костюченко у всякому разі в публічній площині відмежувався від нього та, здавалося, уникав будь-яких контактів зі своїм керівником. Натомість, став неформальним очільником УАФ, хоча розпорядження, накази та сумнозвісні листи регіональним асоціаціям проходили за підписом Дем’яненка та Протасова. Цікаво, що ще одним із перших віце-президентів УАФ часів Андрія Павелка був колишній заступник Генпрокурора України та ексочільник САП Назар Холодницький, але у публічній площині розпоряджень від його імені не виникало. Власне, саме Дем’яненко й Протасов ще до Конгресу отримали чергову порцію негативу, коли низка регіональних федерацій вимагали від другого усунення першого з посади за незаконне втручання в діяльність.
Вадиму Костюченку вдалося вийти з цієї ситуації без серйозних втрат, як, до речі, й з усіх скандалів, що виникали довкола нього. Чого варті історії про підробку диплома та кримінальною справою щодо цього. Ще одна кримінальна справа за підозрою у завищенні ціни під час купівлі землі під будівництво заміської тренувальної бази для національних збірних.
Була інформація, що СБУ та НАБУ двічі проводили обшуки у Костюченка. У першому випадку СБУ вилучила всі гаджети Костюченка та членів його сім’ї, всі ноутбуки, комп’ютери, планшети та всі носії інформації, документи, а також вилучили із сейфу гроші. У другому – справа стосувалася так званого «Заводу Павелка» із виробництва штучної трави і будівництва за державні гроші із завищенням вартості футбольних майданчиків. Втім інформація про будь-які подальші дії правоохоронців в публічному просторі відсутня. Вистачало й інших скандалів. Фанати та вболівальники звинувачували Костюченка в організації «тітушок» на «антимайдан» у 2013-2014 роках, журналісти – у тому, що він, будуючи заміський будинок площею 460 квадратних метрів, у селі Вишеньки Бориспільського району Київської області, прихопив ще й кілька десятків соток державного лісу.
Ми не дарма згадали усіх перших осіб УАФ часів Павелка. Зараз Українська асоціація футболу, повідомляючи про попередні результати аудиту, заявила, що «фінальні результати перевірки буде оприлюднено після завершення аналізу». Якщо попередні висновки підтвердяться, цікаво, хто буде за це відповідати? Чи знову винними будуть лише Павелко із Запісоцьким, чи, можливо, хоча б репутаційну відповідальність понесуть і колишні перші особи УАФ та розпорядники фінансів? Хоча, щодо питання відносно репутації є певні сумніви, зважаючи на те, що той же Костюченко проявляв готовність продовжити працювати в Будинку Футболу.
Але це вже питання Андрія Шевченка та його нової команди, точніше їх готовності довести справу до кінця, показавши, що розпочалося справжнє перезавантаження та стана на шлях оздоровлення українського футболу.
В ідеальному світі, оцінку діяльності колишніх керівників УАФ мають давати правоохоронні органи. Тим паче, судячи з оприлюднених даних, роботи в них точно має бути багато. І хоча здається, що українську футбольну громадськість важко шокувати, кожного разу це вдається.
Артем Богунський
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
