«Жирона» в Лізі чемпіонів: п’ять сенсаційних клубів Ла Ліги, які шокували Європу раніше за Довбика і Циганкова

Світовий футбол 3 Травня, 15:44 1154
«Жирона» в Лізі чемпіонів: п’ять сенсаційних клубів Ла Ліги, які шокували Європу раніше за Довбика і Циганкова | 19-27
Жирона на відстані однієї перемоги від здобуття путівки в Лігу чемпіонів.

За п’ять турів до фінішу Ла Ліги вже ні в кого немає ані найменшого сумніву, що прекрасна команда Мічела, у якій роль перших скрипок відіграють українці Довбик і Циганков, кваліфікується до найпрестижнішого єврокубка. В історії скромного каталонського клубу із Монтіліві це лише четвертий сезон серед Ла Ліги. Двічі вони закінчували на десятій сходинці, ще одного разу – на вісімнадцятій. Зрозуміло ж, ніколи не виступали у єврокубках. Щастя звалилося на місто з населенням у 104 тисячі осіб абсолютно несподівано.

Ми не уявляємо ЛЧ без піренейських титанів – Реала і Барселони. Звикли тут бачити Валенсію, Севілью, Атлетіко, Вільяреал. Були кілька непоганих спроб у виконанні Депортіво, Реал Сосьєдада і Атлетіка Більбао. Проте іноді до чемпіонської ліги проникають андердоги, яких зовсім не чекали у такій поважній компанії.

Сьогоднішня історія – про п’ять іспанських клубів, які, немов метеор, швидко пронеслися небосхилом п’ятикутних зірок і згоріли в щільних шарах атмосфери європейського футболу. Можливо, назавжди.

Мальорка

Сезон: 2001/02

Тренер: Бернд Краусс

Зірки: Семюель Ето’О, Лео Франко, Карлос Роа, Аріель Ібагаса, Альберт Луке


У балеарського клубу – скромна титулатура. Проте на межі 90-х і 2000-х Мальорка переживала свої найкращі часи. У 98-му програно фінал Кубка короля, зате виграно Суперкубок Іспанії. У 99-му – перша «бронза» в історії Ла Ліги і вихід у фінал Кубка володарів кубків (поразка від Лаціо). То був результат роботи аргентинського спеціаліста Ектора Купера. Замість нього команду очолив Луїс Арагонес, з яким Мальорка вдруге (і поки що востаннє) фінішувала третьою у Прімері, після чого сивочолий спец пішов рятувати милий своєму серцю Атлетіко. Навіть путівка в найпрестижніший єврокубок не стала для нього аргументом.

У третьому кваліфікаційному раунді ЛЧ Мальорка стартувала під керівництвом німецько-австрійського тренера Бернда Краусса. Відомий у минулому футболіст виявився не найкращим менеджером, тож іспанці поступилися у Спліті місцевому Хайдуку – 0:1 – і опинилися на межі раннього вильоту. У рідних стінах доволі швидко відіграли той м’яч зусиллями Ето’О, проте ніяк не вдавалося пробити голкіпера хорватів Плетікосу вдруге. Лише на 90+2 хвилині Луке позбавив Мальорку необхідності страждати в овертаймах – 2:0.

Більше того, балеарці спромоглися на сенсацію у першому турі групового етапу, здолавши вдома Арсенал (1:0). А після поразки в Афінах від Панатінаїкоса, хвацько розправилися з Шальке у Гельзенкірхені. Шість очок після трьох турів і гра з німцями вдома відкривали перед Мальоркою непогані шанси для виходу в наступний раунд. Однак команда Краусса безбожно згоріла «нуль-четвертим» з рахунком 0:4. І одразу ж ще одна поразка – Арсеналу (1:3). Перемога в останньому турі над греками (1:0) дозволила набрати солідні 9 очок, але цього вистачило лише для третьої сходинки і кваліфікації в Кубок УЄФА. А там запал Мальорки вивітрився остаточно – дві поразки від чеського Слована Ліберец – і прощання з єврокубковим сезоном.

Сельта

Сезон: 2003/04

Тренер: Мігель Анхель Лотіна, Радомір Антіч

Зірки: Пабло Кавальєро, Катанья, Хуанфран, Саво Мілошевіч, Алєксандр Мостовой


У 2002-03 роках Ла Ліга отримала нового вискочку – Сельту. Галісійці мало забивали, але ще менше пропускали (друга за надійністю оборона сезону), тож завдяки такому раціональному футболу відтерли Барселону і Валенсію від четвертої сходинки. Двері в ЛЧ прочинили з ноги – 3:0 у домашній грі з празькою Славією. Щоправда, ледь не отримали тими дверима по зубах – 0:2 у матчі-відповіді в Празі. Далі – пристойна група з очевидним фаворитом Міланом, а також Аяксом і Брюгге.

Перше коло «кельти» провалили: нічия з Брюгге (1:1, досвідчений Хуанфран розстріляв свої і чужі ворота) та Міланом (0:0), поразка Аяксу (0:1, Ібрагімовіч). А потім відбулося магічне перевтілення: 3:2 з Аяксом на Балаїдосі, ще один мир з Брюгге (1:1) і сенсаційний тріумф на Сан-Сіро – 2:1. З дев’ятьма очками Сельта влетіла в останній вагон і опинилася серед учасників 1/8 фіналу.

Участь на кілька фронтів виснажила команду Лотіни до краю. Сельта впала у зону вильоту з Ла Ліги, тож взимку тренера відправили у відставку. Його замінив досвідчений серб Антіч, проте й він не зарадив ситуації. У лютнево-березневих стиках з Арсеналом галісійці здалися майже без бою (2:3, 0:2), а потім не зуміли виконати головного завдання на сезон і вибули в Сегунду.

Бетіс

Сезон: 2005/06

Тренер: Лоренцо Серра Феррер

Зірки: Рікардо Олівейра, Еду, Хоакін Санчес, Антоніо Доблас, Дані


У середині «нульових» відбувся небувалий розквіт «огірочків». Весною 2005-го вони дійшли до фіналу Кубка Іспанії, де дотиснули Осасуну. А в чемпіонаті забронювали за собою четверту сходинку, залишивши без ЛЧ такі пафосні клуби, як Севілья і Валенсія.

Традиційний третій раунд кваліфікації пройшли з честю – виграли у Монако вдома 1:0, а на виїзді розписали комфортну нічию 2:2. Настав час жеребкування групового раунду. Тут Бетісу знову не пощастило з легкими суперниками – Ліверпуль, Челсі, Андерлехт. Чинному володарю Кубка чемпіонів дали бій на власному полі, але програли (1:2). Зате з Брюсселя повернулися з трьома очками (1:0). Далі – нищівна поразка на Стемфорд Брідж (0:4), проте сенсаційний реванш вдома (1:0). Більше того, у 5-му турі Бетіс вистояв на Енфілді (0:0). Хороше враження від кампанії зіпсувала лише домашня поразка безнадійному аутсайдеру – Андрелехту.

Зі сімома очками «зелено-білі» спустилися в Кубок УЄФА, де подолали АЗ (2:0, 1:2), проте 1/8 фіналу несподівано виявилася для них кінцевою станцією. Розписавши у Бухаресті нулі зі Стяуа, Бетіс із ганьбою капітулював на Руїс де Лопера – 0:3.

Осасуна

Сезон: 2006/07

Тренер: Хосе Анхель Сіганда

Зірки: Карлос Куельяр, Рікардо Лопес, Рауль Гарсія, Роберто Сольдадо, Саво Мілошевіч, Начо Монреаль, Джавад Некунам, П’єр Вебо


Минає лиш рік – і черговий фрік з Іспанії стукає у двері ЛЧ. Це мексиканський тренер Агірре зробив, здавалося б, неможливе – підняв скромну Осасуну до топ-четвірки Ла Ліги. На піку слави він покидає Памплону і очолює мадридський Атлетіко. Натомість штурвал команди перед настільки відповідальним стартом довіряють Хосе Анхелю Сіганді, місцевому легендарному футболісту, який тільки-но розпочав тренерську діяльність в Осасуні В. Майбутній наставник Луніна в Ов’єдо кваліфікацію ЛЧ не провалює, але й не долає. Оса розписала дві нічиї з Гамбургом (0:0, 1:1), проте завдяки виїзному голу далі пройшли німці.

Та вийшло навіть на краще! Опинившись у Кубку УЄФА, іспанський міцний горішок вибиває Трабзонспор (2:2, 0:0), фінішує на другій сходинці після Парми у групі з Лансом, Оденсе і Херенвеном (причому, прибивши італійців на їхньому полі – 3:0). І знову – ігри на виліт. Оса потихеньку розбирається з Бордо (0:0, 1:0), Рейнджерс (1:1, 1:0), бомбить Байєр (3:0, 1:0). Далі – півфінал із добре знайомою Севільєю. Памплонці ще спроможні вжалити у рідному вулику – 1:0. Але матч-відповідь за Севільєю – 2:0. Казка Осасуни завершилася за крок до фіналу. Та все ж це було славне полювання.

Малага

Сезон: 2012/13

Тренер: Мануель Пеллегріні

Зірки: Хесус Гамес, Мартін Демікеліс, Іско, Хав’єр Савіола, Хоакін Санчес, Роке Санта Крус, Віллі Кабальєро


Той сезон був особливим. Мессі взяв Пічічі із неймовірним показником у 50 голів. Роналду настріляв не набагато менше – 46. Реал став чемпіоном, набравши гросмейстерські 100 очок. А четверту сходинку посіла… Малага.

Зібрана чилійським інженером Пеллегріні шхуна спокійно подолала грецький бар’єр Панатінаїкоса, вирішивши все ще в першому матчі (2:0, 0:0). А далі взялася смачно розстрілювати суперників по групі ЛЧ з усіх гармат. Першим під роздачу «анчоусів» потрапило таке непорозуміння, як Зеніт – 3:0. Далі з аналогічним рахунком потоплений Андерлехт. І навіть Мілан на Росаледі не відбився – 1:0. Класичний бліцкриг – три матчі, дев’ять очок. У другому колі Малага увімкнула економ-режим – три нічиї (Мілан 1:1, Зеніт 2:2, Андерлехт 2:2). Цього вистачило, щоб з першого місця вийти в 1/8 фіналу.

Тут, здавалося, сенсаційним вискочкам настане кінець. Порту розібрав їх вдома – 1:0. Проте в рідних стінах Малага, при підтримці майбутнього динамівця Антунеша, реабілітувалася з потрібним рахунком 2:0. Вона й дортмундську Борусію повинна була проходити! Після домашніх 0:0, іспанці вели 2:1 на чужому полі аж до 90+1 хвилини, коли Ройс зрівняв. А за мить пропустили третій… Трагедія? Ще й яка!

…Яким шляхом піде Жирона? Вилетить з ЛЧ, як Осасуна? Викладеться в груповому турнірі на всі сто, але провалить сезон у Ла Лізі, як Сельта? Чи зіграє у конкурентний, ефективний футбол, як Малага? А ви як думаєте?