Колишньому тренеру «Динамо» Олександру Хацкевичу не сподобалося гра португальського лівого захисника Віторіну Антунеша у матчі за Суперкубок України в Одесі. З Антунешем попрощалися, а його місце запросили лівого оборонця «Динамо» (Загреб) Йосипа Піварича. Через рік за проекції тодішнього віце-президента клубу Євгена Краснікова ще підписали бразильського лотераля Сідклея. Ціна питання — 5 млн євро.
Попри такі статусні придбання Сідклей та Піварич не залишили свого сліду у Києві у футбольному сезоні. Хорват багато лікувався, а бразилець програв конкуренцію. Обоє пішли в статусі вільних агентів. На цій позиції розкрився власний вихованець Віталій Миколенко, який був проданий за 23.5 млн євро в англійський «Евертон».
Все десь дуже схоже в історії Че Че — Шапаренко. «Динамо» заплатило великі гроші за бразильця, який не розкрився. В той час у клубі був власний талановитий гравець, на цю позицію, якому просто бракувало довіри.
Восени 2022 року «Динамо» вирішило посилити свій склад, бо старт сезон вийшов невдалим. Крім того, травму коліна отримав Микола Шапаренко. Кияни підписали двох легіонерів — Джастіна Лонвейка та Кахіма Перріса. Обоє в кінці сезону покинули команду. Ніхто з них себе так і не зміг себе проявити. Коли зимою пішов Віктор Циганков, то повернули з оренди Назара Волошина, який зараз є основним гравцем першої команди на позиції, де грав Перріс. В середині поля тодішній тренер команди Мірча Луческу не дав шансу Володимиру Бражку та Олександру Яцику. Перший зараз гравець збірної України та ключовий футболіст «Динамо». А другий — один із лідерів «Зорі».
В той ще час «Динамо» активно шукало нападника. Там різні кандидати були близькі до переїзду у Київ. Дякувати Богу ніхто так і не приїхав. Ставка була зроблена на Владислава Ваната, який зараз є найкращим бомбардиром УПЛ. Крім того, активом клубу, за який можна отримати хороші гроші.
Цілу зиму були чутки, що «Динамо» шукає центрального захисника. Називали різні кандидати. Під кінець трансферного вікна мав приїхати центральний оборонець із Колумбії. Напевно, що дуже добре, що ніхто так і не доїхав. Свій шанс отримав 18-річний Тарас Михавко. Без помилок у такому віці не обходиться, але потенціал у хлопця точно величезний. Отримавши досвід дорослого футболу, Михавко зможе підвищити свій рівень.
Зараз ще почали говорити про посилення атакувальної ланки. Дуже хочеться, щоб хтось із молодих гравців розкрив свій потенціал, а не приходили проблемні гравці не дуже високого рівня. Віталію Буяльському вже за 30 років. Не завжди він може грати. Сподіваюся, що врешті свій потенціал розкриють Антон Царенко, чи Кирило Осипенко. Вінгери Андрій Маткевич, Дмитро Кремчанін. Форвард Матвій Пономаренко вже навіть забив свій перший гол в УПЛ.
Можливо з молодими гравцями не так просто досягти результату, але із другорядними легіонерами успіх не стане ближче. З власною молоддю є хоч перспектива.
Ще одним фактором посилення команди є прощання із гравцями, які вже не можуть прогресувати далі, і не можуть дати результату чи стабільності. Люди тривалий час у клубі, але їх рівень не росте, у клуба не має ніяких здобутків. Прізвища сенсу називати не бачу. Наприклад, «Рух» зимою вказав на двері частині легіонерів та старожилів — Олексію Довгому, Фабріціо Альварензі, Едсону, Маряну Мисику, Соломон-Отабору. На місце цих гравців прийшла власна молодь. Гірше не стало. Стало більше перспектив.
Після не виходу до Ліги конференцій був проданий до «Вестерло» Сергій Сидорчук. Йому заміну не шукали, бо був свій Бражко. Хто зараз згадає за колишнього капітана «Динамо» в ігровому плані? Позиції Сергія у національній збірній за цей сезон стали дуже хиткі. Бражко дав клубу не тільки перспективу та якість, але і капіталовливання. Всього цього не було б, якби Сидорчук залишився.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
