Заслужений майстер спорту Олег Кузнєцов у далекому 1986 році разом з Динамо вигравав Кубок володарів кубків, на початку 90-х встиг пограти за збірну України, а згодом більше 10 років тренував юнацькі збірні.
Спеціаліст уважно слідкував за перебігом подій матчу на Арені Львів, і про враження розповів Футбол 24.
– Олеже Володимировичу, як вам українське Класичне?
– Враження позитивні. Матч вийшов напруженим, відчувався нерв у грі, на полі вирували пристрасті. Матч лідерів таким і має бути.
По гарячих слідах відзначу, що тренер Шахтаря Пушіч дуже правильно налаштував команду, яка після гола Судакова трохи перебудувалася й відійшла назад. Згодом вчасно зробив заміни і «засушив» гру. Взагалі лава запасних у Шахтаря цікавіша. Люди, які вийшли на поле після перерви, підсилили командні дії. У Динамо я такого не помітив.
Загалом до гола з пенальті жодна з команд не володіла ігровою перевагою. Суперники відповідали атакою на атаку. Коли ж Шахтар забив, то почав діяти за результатом. Відійшов назад і у киян, особливо це було помітно в другому таймі, справжніх гольових моментів не було.
– Але ж до перерви кілька слушних нагод для взяття воріт вони створили.
– Так, кілька разів Різник виручив команду. Не забили, тож можна сказати, що десь не пощастило. Шахтар взагалі добре діяв у захисті. Тут дався взнаки досвід Ліги чемпіонів. Вони там грали у схожому стилі. Все поле перекрили і Динамо було дуже складно створювати щось путнє в атаці.
– Єдиний гол у грі забитий з пенальті. Арбітр, щоб угледіти порушення, довго розмовляв з асистентом, а потім сам побіг дивитися момент на моніторі. Якби не цей нещасливий випадок, то гра, напевно, склалася б по-іншому?
– М’яч, який летів у ворота, невдало потрапив у руку захиснику. Звинувачувати когось в такій ситуації немає чого. Арбітр провів матч кваліфіковано. Давав командам грати, на дрібні фоли практично не реагував. Хоча Судакову попередження за симуляцію можна було не давати. Спотикнувся через ногу Попова. Там динамічний момент. І VAR навіть не дивилися. Чи міг він утриматись на ногах – не знаю. А якщо пролунав свисток, то рішення вже було ухвалено. Можна було й пенальті дати, адже Судаков встиг прокинути м'яч, падав не картинно. Контакт із захисником був. Але арбітр ухвалив таке рішення.
– Чи можна говорити про своєрідний комплекс у Динамо перед Шахтарем? Останнім часом донеччани частіше перемагають.
– Я так не вважаю. Шахтар – принциповий суперник, проти нього кияни завжди виходять добре вмотивованими. Тут швидше інше: Шахтар продовжує купувати талановитих іноземних гравців, хай і молодих. Вони прогресують, через якийсь час, коли розуміють структуру гри команди, вливаються до складу. Кияни такої можливості не мають, по суті, розраховують на своїх вихованців. Молодь кидають у бій, вона набирається досвіду. Не думаю, що це якийсь комплекс. Так, програли дві зустрічі у цьому чемпіонаті. Як буде наступного разу – подивимося.
– Якщо підсумувати, коли, на ваш погляд, Динамо програло чемпіонат?
– Думаю, що восени. Багато очок було втрачено з командами, які через різні причини поки не дотягують до рівня тих, хто бореться за місця в єврокубках. Якщо порівняти киян із Шахтарем, то він кілька ігор буквально витягнув на жилах. Чемпіонський графік у наших реаліях не передбачає можливості недобору очок в іграх з аутсайдерами. Їх ти маєш обігрувати.
– Може, треба було раніше призначити Шовковського?
– Не знаю. Щоб відповісти на це запитання, треба знати ситуацію у клубі. Який контракт мав Луческу? Я впевнений, якщо в нього з Динамо була європейська угода, то просто так тренера не виженеш. Можливо, там була прописана неустойка.
Життя у футболі непередбачуване. Шахтар став чемпіоном, і ми не знаємо, залишать Шовковського чи ні. За нинішнього тренера в команді все правильно зробили. Трішки підчистили склад, команда навесні показує добротну гру.
Чи потрібно посилювати позиції? Хороший іноземний футболіст до нас не приїде – ситуація в країні не дозволяє. Тому розраховуватимуть на своїх вихованців. Є хороші футболісти у Динамо U-19. Пономаренка та Михавка вже підпускають до основного складу, є інші цікаві гравці на підході. Час такий, що можна розраховувати здебільшого на вихованців своєї академії. Але вони ростуть і, звичайно, Динамо наступного сезону боротиметься за перше місце.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
