Спочатку невеликий ліричний відступ. Збірна Німеччини – найуспішніша національна команда в історії континентальних першостей. Німці тричі ставали найкращою командою Європи, ще тричі виходили до фіналів Євро.
З іншого боку, Бундестім успішно грала на великих домашніх турнірах. 1974 року німці у рідних стінах виграли чемпіонат світу. 1988 року збірна Німеччини зупинилася у півфіналі чемпіонату Європи, а 2006-го підопічні Клінсманна стали третіми на домашньому Мундіалі.
Загалом, усі історичні передумови просто «волають» про те, що і на Євро-2024 збірна Німеччини виступить успішно. І проб'ється як мінімум у півфінал.
До речі, якщо німці виграють свою групу (у них у суперниках Шотландія, Угорщина та Швейцарія), а швидше за все, так і станеться, то далі до них буде прихильною турнірна сітка. У тому сенсі, що перетнутися з основними фаворитами Євро – англійцями та французами – вони зможуть лише у фіналі. Не треба бути віщуном, щоб зрозуміти, що команда Нагельсманна зробить все від неї залежне, щоб фінішувати першою у своєму квартеті.
І щоб закінчити тему історичних паралелей, дозволю собі згадати ситуацію, що склалася в Бундестім напередодні вищезгаданого домашнього Мундіалю 2006 року.
Тоді німецька команда зазнала дуже серйозних змін. Зміна поколінь – і для Бундестім – то зміна поколінь. Тобто, процес дуже болючий, який загрожує помилками й розчаруваннями.
Напередодні того турніру Бундестім під керівництвом Клінсманна проводила багато товариських поєдинків. Приблизно в такому ж режимі, як і нинішня німецька команда. І, що показовіше, грали тоді німці так само невдало, як і зараз: багато пропускали, часто програвали. На Батьківщині їх піддавали принизливій критиці. Однак під час ЧС-2006 німецька збірна чудесно перевтілилася. І в підсумку посіла третє місце на турнірі, що було сприйнято як безперечний успіх. Насамперед на тлі попередніх невдач і критики.
***
Теперішня ситуація у збірній Німеччини практично ідентична. Німці погано проводять товариські матчі: багато пропускають, рідко виграють. До речі, за 2023 рік «Манншафт» зіграла 11 контрольних зустрічей, у яких було здобуто лише три перемоги, при цьому команда пропустила аж 22 м'ячі.
Команду почали критикувати навіть ті, хто в неї беззастережно вірив – колишні гравці Бундестім та функціонери німецького футбольного Союзу. Критикували, насамперед, за відсутність базових «налаштувань», які мають бути у німецької збірної за умовчанням – дисципліни, характеру, настрою, бойовитості, фізики.
На тлі потужної критики й відсутності результату місце на тренерському містку втратив Гансі Флік. Його змінив Юліан Нагельсманн. Перша проба пера для молодого тренера вийшла заліковою (перемога над США), але далі – ті самі граблі: поразки від Туреччини й Австрії.
І тоді Нагельсманн вирішив зробити хід конем. Він умовив Крооса повернутися до збірної. Тоні вирішив зав'язати із національною командою після Євро-2020. Однак після розмови з Нагельсманном «розв'язався».
І його повернення до збірної Німеччини стало справжнім тріумфом. У березні цього року Бундестім здобула дві резонансні перемоги: над французами та нідерландцями, які повернули вболівальникам віру в команду. І які не лише уберегли Нагельсманна від відставки, а й дозволили Юліану продовжити контракт із збірною до літа 2026 року.
Безперечно, повернення Крооса – одна з головних фішок нинішньої збірної Німеччини, один із її козирів на майбутньому Євро. Середня лінія команди з Кроосом і без нього – це однозначно дві різні команди. До того ж потрібно обов'язково враховувати і той момент, що Тоні після Євро-2024 офіційно піде не лише з Бундестіму, а й з футболу. Тож можна не сумніватися, що вже колишній півзахисник «Реала» захоче так само красиво поставити знак оклику у збірній, як він зробив це в «Мадриді».
Проте, не применшуючи ролі Крооса у структурних побудовах збірної Німеччини, обов'язково слід зазначити, як і партнери Тоні за збірною підібралися дуже гідні.
***
У воротах знову Нойєр. Можливо, він зараз не найкращий голкіпер планети, і, можливо, тер Штеген зараз кращий, але Нагельсманн довіряє саме Мануелю. Отже, тренер щось знає таке, про що не знають інші.
До речі, у збірній Німеччини завжди була дуже сильна воротарська позиція. І в той же час завжди існувала не тільки жорстка конкуренція за пост номер один, а й конфронтація на цій ниві. Згадайте хоча б ситуацію з Канном і Леманом. Тож нічого нового. Головне, щоби все йшло на користь збірної.
У центрі захисту Бундестім склалася дуже вдала пара – Рюдігер і Та. Обидва провели чудові клубні сезони, обидва у приголомшливій формі. Ліворуч у захисті грає Міттельштедт – як і Та, ще одне відкриття останнього сезону Бундесліги. Правий фланг захисту віддано на відкуп Кімміху, який за своїм профілем є гравцем середньої лінії.
І у зв'язку з цим також можна згадати ЧС-2006, коли Клінсманн відрядив на правий фланг захисту збірної півзахисника Лама. Саме як захисник Лам згодом виграє і Мундіаль, і Лігу чемпіонів.
Середня лінія збірної Німеччини – однозначно її найсильніша ланка. Не побоюсь стверджувати, що середня лінія Бундестім не поступається півзахисту ні Франції, ні Англії.
Якщо Нагельсманн вирішить звільнити Крооса від чорнової роботи, дозволить йому більше зосередитися на творенні, то тоді в пару до Тоні буде висунутий хтось із пари Гросс - Андріх.
А за завершальну фазу атаки відповідатимуть Сане, Ґюндоган, Мусіала, форвард Хаверц і, звісно, Вірц, якого фактично в один голос уже зараз називають потенційно головним відкриттям Євро-2024.
Вірц дуже хотів потрапити на ЧС-2022, проте пропустив той Мундіаль через важку травму. Може, і на краще. Тепер цей півзахисник «Байєра» перебуває в оптимальній формі. Не побоюсь цього слова, фактично в ідеальній.
Флоріана визнали найкращим футболістом Бундесліги сезону, що недавно завершився. Багато ветеранів Бундестім, зокрема Лотар Маттеус, прогнозують Вірцу фантастичне майбутнє. Мовляв, цей хлопець має стати найкращим німецьким футболістом за всю історію.
Дуже втішна характеристика, тим більше, з вуст самого Маттеуса. Однак у цій характеристиці більше констатації, ніж лестощів. Якщо Вірц нарешті отримає таку свободу дій у збірній Німеччини, яку має у своєму клубі, він справді може витягти Бундестім на вершину.
Тож ті, хто недооцінює збірну Німеччини, можуть за це жорстко поплатитися. Бундестім уже здолала і хворобу зростання, і ігрову кризу. І щось мені підказує, що на Євро-2024 у виконанні «Манншафт» ми як мінімум побачимо повторення «Літньої казки» 2006-го.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
