Ціна на гравця апріорі не могла бути високою. Взимку за Піхальонка можна було вторгувати більше. Зараз СК Дніпро-1 переживає очевидні фінансові проблеми, тому змушений розпродувати склад і прощатися з високооплачуваними гравцями. У Піхальонка залишався рік контракту зі «спортклубівцями», тому рішення належало приймати вже зараз. Хавбек не потрапив до заявки збірної України на Євро-2024. На Олімпіаду також навряд чи поїде. Тому сенсу чекати до серпня не було ніякого. Краще – прощатися зараз, щоб мати можливість використати гроші за його трансфер.
Писали про інтерес до Піхальонка від Жирони, називалися клуби із Польщі, Бразилії, Ізраїлю. Але зараз шансів поїхати закордон у хорошу команду та на хороші умови у Сашка не було. Він дуже мало грав весною через травму. Плюс – СК Дніпро-1 дуже скотився у плані результатів. Піхальонок не потрапив навіть до розширеної заявки збірної України на Євро-2024. Вважаю, що це справедливо. Тож у таких умовах говорити про якийсь перехід у Європу немає сенсу. На перше місце виходив внутрішній ринок або робота агентів.
Трансфер у Динамо виглядав найкращим варіантом. Кияни готові були платити відразу «живі» гроші, які допоможуть дніпрянам утриматися на ногах фінансово. Піхальонку вже 27 років. Це проміжок, коли фізичні кондиції набувають своїх найкращих показників + з'являється досвід. У такий час потрібно підписувати свій найкращий контракт у кар'єрі. Реально, Сашко отримав не тільки фінансову стабільність, але і можливість грати в одній із найкращих команд України. Динамо за доволі приземлені гроші купило гравця, який зараз може відразу посилити команду. Якби це був легіонер, то й ціна за перехід була б вищою.
На сьогодні бренд Динамо точно стоїть вище за Полісся, яке також активно цікавилося Піхальонком. Житомиряни перебувають на шляху свого становлення. У Динамо все набагато стабільніше та зрозуміліше. Я не знаю, чи був інтерес від Карпат. Але перехід у Динамо для самого Піхальонка – величезний крок уперед. Найкращий варіант, якщо не брати до уваги можливий трансфер у провідні європейські ліги. Команда бореться за найвищі місця, не потрібно адаптовуватись, хороші особисті умови, шанс потрапити у збірну.
За 2,5 млн євро Динамо отримало гравця, звиклого до життя в Україні та УПЛ. Він не буде жалітися на ракети, війну. Потрібно віддати належне менеджерам київського клубу, які формують склад ще перед початком зборів. Піхальонок пройде повноцінну підготовку разом із командою до старту сезону. Шовковський зможе з ним краще познайомитися і награти в основі.
Поки дуже важко щось говорити, на якій позиції гратиме Сашко у столиці України. Тут можуть бути різні варіанти. У півзахисті Динамо доволі переконливе – один із головних талантів країни Володимир Бражко + два лідери – Микола Шапаренко та Віталій Буяльський. Крім того, конкуренція з боку Шепелєва та Андрієвського.
Шапаренку восени виповниться 26 років. Микола вже повернув свої кондиції після травми. У минулому сезоні він був на провідних ролях у Динамо. Якщо зараз вдало виступить на Євро, то матиме шанс для переходу. На жаль, сьогоднішнє Динамо особливо не претендує на участь у груповому турнірі ЛЧ, під сумнівом навіть вихід до ЛЄ. Тому чемпіонат Європи – чудова можливість для Шапи засвітитися і переїхати до сильнішого клубу та чемпіонату. Гадаю, якщо буде хороша пропозиція, то Ігор Суркіс особливо не заперечуватиме. Потенційно за позицією Піхальонок може стати прямою заміною Шапаренка.
Буяльському – 31. Через травми він пропускає чимало. Конкуренції на позиції атакувального півзахисника у киян бракує. Якщо влітку Динамо захоче попрощатися із Віталієм, як це було із Сидорчуком минулого року, на місце ветерана прийде молодший гравець, який розширить можливості команди.
На жаль, немає ніякого прогресу та стабільності в Андрієвського і Шепелєва. Трансфер Піхальонка – це ще й можливість позбутися непотрібних гравців. Треба прощатися з тими, хто не має значного прогресу і не спроможний дати клас. Вже зараз ходять чутки, що обоє можуть змінити команду влітку.
Але я більше ставлю на те, що Динамо реально хоче поборотися за чемпіонство і єврокубки в новому сезоні. Зрозуміло, що у ЛЧ пробитися буде дуже непросто. Вихід до ЛЄ стане серйозним успіхом для команди Шовковського. Тому потрібна глибина складу, щоб можна було грати двічі на тиждень. Трійка Бражко, Шапаренко та Буяльський не зможе грати у кожному матчі по 90 хвилин. Потрібна не стільки конкуренція, як глибина складу. А Піхальонок може зіграти на кожній позиції у середині поля.
Ключову роль у становленні Піхальонка відіграв Ребров. Працюючи у Ференцвароші, Сергій Станіславович хотів підписати не тільки Зубкова та Ігнатенка із Шахтаря, але і Піхальонка. Трансфер був близьким до реальності, але завадила травма. Потім, коли Гліб Платов почав працювати шеф-скаутом у СК Дніпро-1, він не забув за Сашка. Ребров і Платов, якщо хтось не знає, близькі у своїх футбольних поглядах. Вони разом працювали у системі Динамо, а зараз Гліб входить до штабу національної збірної України. Вже у Дніпрі під керівництвом Ігора Йовічевіча Піхальонок показав свій потенціал.
Якби він залишився в системі Шахтаря, то навряд чи з цього б щось хороше вийшло. «Гірники» до війни орієнтувалися в плані креативу на легіонерів. На місці Піхальонка був Віктор Коваленко. Потім почали розвивати Георгія Судакова. Довго виступати за Маріуполь теж не можна було. Тому рано чи пізно мав статися хороший перехід.
Насправді Піхальонок – це такий собі шахтарівський Циганков. Дуже талановитий футболіст із величезним ігровим інтелектом, який може вирішити долю поєдинку на власній майстерності. Вони навіть одного віку. Головна проблема – травматичність, через що він пропустив дуже багато у період, коли йшло становлення. Відтак обдарованому гравцеві не вдалося повністю реалізувати свій потенціал. Плюс – специфіка Шахтаря, де з молодими вихованцями власної академії ніхто особливо не панькається.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
