Збірна України: кого не вистачатиме команді Реброва на Євро-2024

Збірна України 13 Червня, 21:48 1352
Збірна України: кого не вистачатиме команді Реброва на Євро-2024 | 19-27
Сергій Ребров ще в середині травня оголосив список гравців, які будуть готуватись на Євро-2024, й зможуть прийняти у ньому участь. Як часто буває в подібних випадках, чимало футболістів, які непогано себе проявили в сезоні, залишились поза ним.

Наприклад, в заявці немає жодного представника «Кривбасу» - третьої команди УПЛ. Не знайшлось місця і гравцям справжнього відкриття сезону - «Руху»...

Footboom пропонує розглянути список футболістів, яких, можливо, нам не вистачатиме на головному міжнародному турнірі року.

Артем Бондаренко

Один з лідерів донецького «Шахтаря» в цьому сезоні залишився навіть поза резервним списком національної команди. І це досить дивно, адже 23-річний півзахисник видав якісний сезон, у якому продемонстрував яскраві взаємодії у середній лінії з Судаковим та Криськівим. Це тріо відзначали майже всі суперники «Гірників», адже взаєморозуміння на футбольному полі саме у центрі було на максимально високому рівні. Хлопцям навіть не потрібно було підіймати голови, щоб відчувати і знаходити партнерів. «Хімія» між півзахисниками, які грають разом ще з часів «молодіжки», точно не була б зайвою на головному турнірі року.

Не дивлячись на достатньо молодий вік Бондаренко вже є досвідченим бійцем, який пройшов загартування в серйозних матчах, адже з «Шахтарем» він пройшов чималий шлях в єврокубках, де знову ж таки був одним з основних гравців чемпіона країни. На початку сезону Артем трішки загубився у тактичних побудовах ван Леувена, як і весь «Шахтар», але з приходом Пушича знов набрав оберти та вийшов на солідний рівень гри.

На його рахунку за підсумками сезону шість голів та чотири гольові передачі, й не кажучи вже про чималу кількість передгольових асистів та чималий обсяг створених атак внаслідок точних довгих флангових передач, або глибоких на форварда. Ці показники дещо нижчі, аніж в минулому сезоні, який, на мій погляд, став найкращим для Бондаренка. Проте це можна пояснити бажанням більше грати на команду та взаємодіяти саме у побудові атак, аніж брати на себе фінальні рішення. На мій погляд, такий футболіст у матчах з румунами та словаками однозначно міг би підсилити атакувальний потенціал команди, принаймні з лави запасних.

Дмитро Криськів

Ще в минулому році Дмитра Криськів з флангу перевели до центральної зони, де почали награвати на позиції Тараса Степаненка. 23-річний футболіст настільки якісно проявив себе на дещо новій позиції, що зміг відвоювати місце в стартовому складу у досвідченого «руйнівника». Прогрес від матчу до матчу дозволяє вважати Криськіва одним з найбільш перспективних гравців нашого чемпіонату.

В минулому сезоні Дмитро провів 38 матчів, у яких відзначився 5 голами та 3 гольовими передачами. Йому вдавалось не тільки відпрацьовувати на захист, а й бути однією з важливих фігур при переході команди з оборони до атаки. Чимало ювелірних діагональних передач у його виконанні знаходили партнерів, а згодом перетворювались на голи.

Дивно, але Криськів, який витіснив Степаненка з основи «Шахтаря», залишається вдома, а на Євро їде досвідчений руйнівник. Можливо Сергій Ребров вважає, що час Дмитра ще настане.

Данило Сікан

Ще один футболіст «Шахтаря», який провів доволі потужний сезон, але залишився за бортом Євро-2024. На відміну від раніше згаданих партнерів, один з найкращих бомбардирів сезону (2-е місце разом з Буяльським) опинився в резервному списку Реброва. Молодий нападник упродовж сезону демонстрував корисну та результативну гру, частенько вирішував долю матчів.

Сікан яскраво взаємодіяв з центральною зоною, гарно відчував гру флангових партнерів. Прогрес Дані відчутний - футболіст зростає в розумінні позиційних дій, чим свого часу добре запам'ятався Індзагі, який знав де йому потрібно бути. Важливо, що Сікан демонструє гарну гру на другому поверсі, що робить його універсальним центрфорвардом.

Позитивним моментом для Сікана є й те, що у рядах національної команди виступають Мудрик та Судаков, з якими нападник грав не один рік, демонстрував гарне розуміння.

Віталій Буяльський

Лідеру київського «Динамо» знов не знайшлось місця у складі збірної на великий турнір. Не дивлячись на яскравий сезон, й доволі стабільну гру, Буяльський ніяк не може стати гравцем основної обійми національної команди, здебільшого через те, що просто тактично не підходить під стандарти тренерів.

Віталій є доволі універсальним футболістом з погляду гри у центральній зоні - атакувального хавбека, або просто у центрі півзахисту стабільно «юзається» у «Динамо», але ж він й грав хибну «9» та діяв вище звичного, що дозволяє тренеру дещо інакше дивитись на побудову атак. Буяльський здатен на індивідуальних якостях витягнути чималу кількість епізодів, але при цьому, адаптувати його під збірну не вийшло у жодного тренера: ні у Шевченка, ні у Фоменка, ні у Реброва. Саме наявність індивідуальних якостей могла стати в нагоді на Євро, особливо проти таких суперників, як Румунія та Словаччина, де персональні рішення можуть відігравати ключову роль.

Загалом за свою кар'єру Буяльський відіграв за збірну України всього 13 матчів, а йому вже 31 рік. Євро-2024 - це, мабуть, одна з останніх можливостей виступити на великому турнірі. В цьому сезоні на рахунку капітана «Динамо» 10 голів та 5 асистів у 28 іграх, в минулому - 13 та 7 відповідно. Доволі хороші показники, які зайвий раз демонструють, що Буяльський є гравцем хорошого рівня, який до того ж перебуває у гарній формі. Але тренерів збірної це не переконало.

Єгор Ярмолюк

Минулий сезон склався дуже позитивно для молодого українського півзахисника: гравець отримав чимало ігрової практики в одному з найкращих турнірів світу - АПЛ. На його рахунку 30 матчів у складі «Брентфорду», де його прогрес відзначали й місцеві ЗМІ, й головний тренер клубу. Не дивно, що Єгор опинився у резервному списку національної команди. Євро-2024 могло стати гарним поштовхом для продовження прогресу талановитого гравця, й хоч на місце у старті він би не міг розраховувати, а ось на вихід на заміну - цілком.

Ярмолюк додав би Реброву варіацій у півзахисті, й за рахунок молодої крові та великої мотивації цілком міг би проявити себе, адже досвід АПЛ дозволяє зберігати спокій та впевненість на таких великих турнірах, як Євро. Знов таки, згадуємо, як «вистрелив» Довбик завдяки одному матчу.

«Чекаю на свій шанс. Викличуть - продемонструю все що вмію. Чим частіше буду грати у «Брентфорді», тим більше шансів буде опинитись у збірній. Якщо зможу потрапити у ряди національної команди, буду дуже радий й віддам всі сили. Якщо ні - вже буду очікувати наступного Євро», - відзначав Ярмолюк.

До того ж Ярмолюк у складі молодіжки грав й з Мудриком, й з Судаковим, й з деякими іншими партнерами, тому з адаптацією і з тактичними вимогами Реброва, думаю, проблем не було б.

Ілля Квасниця

«Рух» став одним з відкриттів минулого сезону чемпіонату України, а Ілля Квасниця став ключовим гравцем, який створив чимало перемог для клубу завдяки яскравим індивідуальним діям.

Молодий футболіст вирішував чимало епізодів самотужки: то знаходив партнерів ідеальними пасами, то сам завдяки непоганій техніці та чіткому баченню поля завершував епізоди влучними ударами. Вінгер створював проблеми не лише командам з нижньої частини таблиці, а й лідерам, частенько залишаючи позаду досвідчених футболістів. За підсумками сезону на його рахунку дев'ять голів та шість результативних передач, що є дуже гарним показником для 21-річного футболіста.

Прогрес Квасниці відзначають всі експерти та колеги, й не дивно, що все частіше і частіше починають казати про його потенційний перехід влітку, або в один з клубів Європи, або до складу одного з лідерів УПЛ. Враховуючи те, що саме на флангах наразі не така велика конкуренція Мудрику та Циганкову, свій потенційний шанс опинитись на лаві запасних один з кращих футболістів УПЛ міг отримати.

Олександр Піхальонок

Якби не травма, що вибила Піхальонка на деякий час, то ніхто б не здивувався потраплянню футболіста до складу національної команди. Його бачення поля та гарні взаємодії з партнерами, вміння вирішувати моменти завдяки індивідуальним якостям всім вже давно добре знайомі.

Останній сезон для Олександра склався трішки гірше, аніж минулі, але це аж ніяк не зменшує його якостей та рівня гри. Не дивно, що лідери нашого чемпіонату влітку конкурували за Піхальонка і цю конкуренцію виграло «Динамо».

На рахунку Піхальонка 8 матчів у складі національної збірної, він добре розуміє вимоги Реброва, але Євро також пропустить.

Читай також: