Затамувавши подих, українські вболівальники очікують на перші матчі команди Сергія Реброва. Україна потрапила до групи Е з Румунією, Словаччиною та Бельгією. Жоден із суперників «жовто-синіх» не претендує на звання фаворита турніру. Однак, кожен із них може піднести сюрприз і завдати певних труднощів нашій команді. Тим не менш, більшість експертів впевнені, що Україна має всі шанси вийти з групи, якщо не з першого місця, то з другого точно.
- Румунія - Україна / 17 червня, 16:00, «Альянц Арена»
- Словаччина - Україна / 21 червня, 16:00, «Еспріт Арена»
- Україна - Бельгія / 26 червня, 19:00, «Мерседес-Бенц-Арена»
Що можна сказати про суперників збірної України та чого від них очікувати команді Сергія Реброва?
Румунія
Румуни вшосте стають учасниками європейського турніру. Найбільше «жовті» вразили Європу у 2000-му році, коли вирвалися з групи смерті (Англія, Португалія та Німеччина), посівши друге місце після команди Кріштіану Роналду. В 1/8 сенсаційно відправили в нокаут Англію. І лише італійцям вдалося зупинити «жовтих» в 1/4 фіналу. А Євро-2020 румуни дивилися вдома на екранах телевізорів.
- Ключові гравці
Збірна Румунії не може похвалитися гучними іменами на європейській футбольній арені. Проте всі ми чули про Раду Дрегушина - 22-річного захисника, який не вразив «Ювентус», але добре вписався в «Дженоа». Взимку Дрегушина забрав «Тоттенгем». Раду - універсальний захисник, добре читає гру і відмінно проявляє себе в боротьбі за м'яч. З мінусів - рідко бере участь в атакувальних діях.
Голкіпер Хоріцу Молдован взимку підписав контракт з «Атлетіко Мадрид», але поки що конкуренцію у Яна Облака не виграв. У матчах збірної показав божевільний рівень реакції.
Незамінний гравець, ветеран збірної Румунії 30-річний Ніколас Станчу - головна зброя «жовтих». Атакувальний півзахисник встигає скрізь - створити моменти, відіграти в обороні та забити гол. Майстер стандартів і несподіваних дальніх ударів.
26-річний Даріус Олару, капітан «Стяуа» ще не став основним гравцем у збірній. Але всі передумови є після чудового сезону 2023/2024 на клубному рівні. У цьому сезоні Олару у чудовій формі - забиває, роздає асисти. Ним вже цікавляться топ-клуби Європи. У складі збірної Даріус - паличка-виручалочка, здатна перевернути хід гри і принести результат.
- Очікування від збірної Румунії
Румуни грають зухвало, агресивно. Але їхній футбол більше схожий на дворовий. Відмінна риса - імпровізація. «Жовті» рідко дотримуються схеми і не замислюються про раціональність дій. Однак завдяки швидкості, індивідуальній майстерності та безбашенності команді вдається забивати. Лінія захисту в румунів досить слабка. Тому шанси вразити їхні ворота в українського Пічічі ( Артема Довбика) та компанії жовто-синіх великі.
Румуни ніколи не здаються. Роблячи помилки, програючи позиції, вони нахабно рвуться вперед. І цей факт часто грає не на їхню користь. Стрімкі, необдумані атаки призводять до втрати м'яча, дірок в обороні і, як результат, голів у їхні ворота. Одна з наймолодших команд їде до Німеччини, звісно, не за трофеєм. Головне завдання банди Едуарда Йорданеску (головний тренер) - показати себе на європейській арені і, можливо, привернути увагу скаутів топ-клубів до футболістів, які готові до нових викликів у Європі на клубному рівні. На перший погляд, збірна Румунії - суперник непростий, але цілком прохідний.
- Особисті зустрічі
Румунія та Україна зустрічалися шість разів (2001, 2002, 2003, 2010, 2011, 2016) Усі матчі товариські. Три перемоги на рахунку румунів, дві - українців. Один матч завершився нічийним результатом.
Словаччина
Уперше Словаччина потрапила на Євро 2016 року і навіть змогла дійти до 1/8 фіналу, де була розгромлена Німеччиною (0:3). На Євро 2020 «соколи» не змогли вийти з групи.
Цікава фігура у збірній Словаччини - Франческо Кальцона, головний тренер команди. Кальцона ніколи не грав у футбол на високому рівні. У його активі всього три матчі в Серії В. Усю кар'єру Франческо провів в аматорських клубах. У 29 років повісив бутси на цвях і зайнявся бізнесом - продажем кави. Але від долі не втечеш. Через кілька років Кальцона повернувся у футбол асистентом тренера в клуб із шостого дивізіону Італії. Поступово дістався до Серії А. Здебільшого завдяки своєму найкращому другові Мауріціо Саррі. До 2022 року входив до штабу Лучано Спаллетті («Наполі»). До збірної Словаччини, яка зазнавала труднощів не тільки у футболі, а й у пошуку коуча, потрапив на прохання Марека Гамшика. Таким чином Кальцона став уперше головним тренером. Цікаво, що навесні 2024 року «Наполі» звернувся з пропозицією до Кальцона обійняти посаду головного тренера до закінчення сезону. Франческо погодився. Таким чином італієць керував одночасно двома командами.
Пощастило Словаччині з тренером чи ні - дізнаємося трохи пізніше. Поки що результат непоганий. «Соколи» витягнули кваліфікацію, пройшовши Ліхтенштейн, Люксембург, Боснію і Герцеговину, Ісландію. Програли тільки Португалії та з другого місця прорвалися в плей-оф.
- Ключові гравці
Мілан Шкріньяр - серце команди, один із найкращих захисників на європейській арені. Його складно обдурити й пройти з м'ячем до воріт. Шкріньяр відмінно читає гру та володіє потужним дальнім ударом.
Давид Ганцко - 26-річний лідер збірної Словаччини не так давно потрапив під пильну увагу скаутів топ-клубів завдяки своєму прогресу в «Фейєноорді». Технічний швидкісний футболіст може вийти в центрі захисту та зліва. У відбірковий матчах Ганцко оформив два голи і три асисти.
Станіслав Лоботка - мозковий центр збірної. Неймовірно технічний, непередбачуваний опорник практично ніколи не втрачає м'яч, віртуозно виходить з-під пресингу суперників і вирізняється високим відсотком точних передач. Минулого року Спаллетті назвав Лоботку «другим Пісарро».
- Очікування від збірної Словаччини
Один із недоліків «соколів» - мізерна лава запасних. Ключових футболістів ніким замінити. Ще один «мінус» (а для нас - «плюс») - у «соколів» на полі відсутня ідея. Словаки грають завдяки індивідуальним якостям кількох ключових футболістів, намагаються тягнути м'яч уперед, а втрачаючи, не дуже намагаються відібрати. Основна зона їхніх дій - центр.
Футбол «соколів» повільний і простий. Але це не означає, що з такою командою буде легко. Особливо прориватися крізь лінію оборони, де панують Шкріньяр і Ганцко.
- Особисті зустрічі
Словаччина та Україна зустрічалися сім разів (2004,2009, 2014, 2015, 2017, 2018 - два рази). Три матчі завершилися перемогою України, два - Словаччини і два - внічию.
Бельгія
«Червоні дияволи» не входять до числа найсильніших команд Євро-2024, але полоскотати нерви суперникам точно можуть. Після невдалих виступів на ЧС-2022 Бельгія змінила головного тренера, запросивши молодого амбітного Доменіко Тедеско. Слід визнати, поки що в німецько-італійського фахівця справді виходить добре. Шлях на турнір «червоні дияволи» пройшли без труднощів. Із восьми матчів - шість бельгійці виграли, у двох розписали мирову (нічия). Щоправда й суперники у «дияволів» були не топові: Австрія, Естонія, Швеція, Азербайджан.
Євро-2024 - сьомий турнір для бельгійської збірної. У скарбничці «червоних дияволів» є бронза (1972 рік) й срібло (1980 рік). Турнір у Німеччині - останній акорд ветеранів-лідерів - Вертонгена (37 років), Лукаку (31 рік), Акселя Вітселя (35 років), Карраско (30 років) і, можливо, Де Брюйне (32 роки). Можна було б побачити і Куртуа, однак одного з найкращих голкіперів Європи головний тренер не викликав.
- Ключові гравці
Сьогодні Бельгія перебуває не в найкращому становищі. Зміна поколінь - завжди складно. А саме це і відбувається з «червоними дияволами». Поступово ключові позиції в команді починають займати нові імена: Амаду Онана (півзахисник «Евертона», не варто плутати з голкіпером «Манчестер Юнайтед»), Лоїс Опенда (нападник «РБ Лейпциг»), Ваут Фас (захисник «Лестер Сіті»), Доді Лукебакіо (півзахисник «Севільї»), Юрі Тілеманс (півзахисник «Астон Вілли»), Леонардо Троссард (півзахисник «Арсеналу»). Тепер слово за ними.
Звісно, Бельгія дуже сподівається на Кевіна де Брюйне, через якого будується вся атака. Очікують і від Лукаку забитих м'ячів. Є ще вибуховий вінгер Жеремі Доку. Футболіст здатен розігнати атаку і створити безліч небезпечних моментів. Розкрився у Мікеля Артети Троссард (17 голів, при тому, що гравець частіше виходить на заміну). Тедеско дуже вірить у здатності Леонардо загострювати і забивати. Опенда здатний забити навіть тоді, коли, на перший погляд, це неможливо. Запалити, нехай і не в стартовому складі, можуть 19-річний півзахисник Вермерен і 20-річний захисник Зено Дебаст.
- Очікування від збірної Бельгії
Головна небезпека від бельгійців йде з лівого флангу. Там панують футболісти, які завдяки індивідуальній майстерності можуть створити багато проблем для суперників. На правому ж фланзі Бакайоко рідко отримує підтримку партнерів із глибини. Загострення з його флангу - рідкість. Центральна зона у команди слабка.
«Червоні дияволи» зазвичай грають у чотири захисники. Тому суперникам складно проводити контратаки.
Бельгійці впевнено почуваються в єдиноборствах як у верховій боротьбі, так і внизу. Особливо біля межі свого штрафного, що часто призводить до їхніх блискавичних контратак. Однак усього цього недостатньо для того, щоб претендувати на звання - дуже сильний суперник.
Якщо не брати до уваги Де Брюйне, який може отримати чергову травму, і Лукаку, який перебуває не в найкращій формі - у Тодеско сьогодні сирий склад. І тільки лише завдяки кільком гучним іменам збірна Бельгії якимось дивом потрапила до списку можливих фаворитів. Хоча шанси влетіти в 1/8 фіналу у Тедеско і компанії точно є.
- Особисті зустрічі
Збірні зустрічаються вперше.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
