– Сікан чемпіонат світу починав запасним, а в підсумку став найкращим бомбардиром України на світовій першості, забивши чотири голи. Звідки у тренерського штабу була така чуйка, що його треба було випускати?
– На те він і тренерський штаб. Ми знали, відчували хлопців і слідували духу команди і гри. Сікан виконував величезний обсяг роботи і своєю працездатністю довів, що заслуговує на місце у старті. До того ж, Данило добре відпрацьовував у захисті і нікого не боявся, хоча він не форвард таранного типу. Праця нагороджує людину. З Сіканом саме так і вийшло.
– Основним нападником тоді вважався Супряга, але на світовій першості він зіграв не так яскраво, як від нього очікували, проте все компенсував дублем у фіналі. Що скажете про нього?
– Тренери дуже добре знали Супрягу і знали, коли він буде найефективнішим на полі. Ми у нього завжди вірили і Влад це відчував. Наскільки я пам’ятаю, у Супряги було невеличке ушкодження перед чвертьфіналом, тому він не повністю себе проявив.
– Як ви вважаєте, чому у Супряги не виходить себе проявити у дорослому футболі, на відміну від того ж Сікана?
– На це питання повинні відповісти клубні тренери, адже у збірній гравці знаходяться мало часу. Супряга забив у фіналі, показував свою швидкість і відчуття моменту, все виконував на тренуваннях. Влад – чудовий і позитивний хлопець. У нас до нього претензій не було, а як там у клубі, я не знаю. Щоб зрозуміти, чому Супряга не грає, треба бути Супрягою.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
