– Артеме, на ваш погляд, що трапилося в матчі з Румунією?
– Бувають такі нещасливі дні. Зараз експерти диванні почнуть хейтити пацанів. Не треба цього робити. Я сам злий, бо сам грав. Поступилися в матчі, в якому хотіли перемогти. Провалили очікування. І тепер необхідно проявити мужність. Бо сильний той, хто впав і піднявся, а не той, хто впав і лежить. Хлопці зараз потребують підтримки. Повірте, вони зроблять правильні висновки. Усі прагнули, і Зінченко про це казав, що хочуть подарувати хороші емоції. Чекали на них і в цій грі. У цьому матчі не вийшло, але попереду ще є ігри групового турніру.
Ми звикли, що в нас кожен матч – фінал. З Румунією він таким не був. А два наступні – то вже точно фінальні. Нам треба в них перемагати. Хлопці будуть робити все можливе.
– Ви, як колишній захисник, що скажете про перший гол? Хто там більше винен: Судаков, який віддав на Матвієнка; чи Матвієнко, котрий поставив Луніна в незручну ситуацію й обмежив його в часі; чи Луніну в критичній ситуації належало вибивати в аут, бо шлях до Зінченка був перекритий?
– Я б не сказав, що помилка почалася з Судакова. Він непогано розвернув м’яч. Матвієнко, мені здається, трохи затягнув з передачею на Луніна. Андрій також хотів як краще. Це не технічна помилка. Не можна сказати, що в тому епізоді гравцям не вистачило майстрності. Назвемо так: неприємний збіг обставин. Він зіграв на користь збірної Румунії. Ось і все. Не потрібно шукати в нашій команді винних – чому так, а не по-іншому. Хлопці зберуться, зроблять правильні висновки, приведуть себе докупи і в наступній грі ми отримаємо ті емоції, які чекали в цьому матчі.
– Коли пропускали другий гол, то виявилося, що наша команда не готова до швидкісних контратак. У центрі поля був сумбур під час зриву атаки румунської збірної, потім біля свого штрафного майданчика. Можливо, є сенс нашій команді повернутися до звичної тактики – гри від оборони?
– Можете подати документи, повчитися, захистити pro-диплом у Києві чи Європі, і у вас буде своє бачення.
У збірної є тренерський штаб, група футболістів, з якими награються ті чи інші елементи на футбольному полі. На тренуваннях усе відпрацьовується, розбирається гра суперника, вивчаються його слабкі й сильні сторони, потім під майбутнього суперника підбирається команда в товариському матчі. Процедура наче монотонна, але вимагає чимало ретельної роботи. Тут треба все врахувати. Є ті чи інші тактики, але в кожного тренера своє бачення. Я б не сказав, що Ребров вибрав неправильну тактику. Просто був не наш день.
Звичайно, три голи пропустили – то забагато. Звісно, збірна Румунії також ретельно готувалася, хотіла перемогти, але розгром – то вже занадто.
Сталось так, як сталося. Нашу збірну треба підтримати. Для футболістів це дуже боляче, нам також боляче. Заганити хлопців, опустити, а далі що? Чекати розгрому в наступному матчі проти Словаччини? Це неправильно. Це спорт, і в футболі подібне трапляється.
– Я до того, що в наступному матчі треба буд діяти більш обережно, і головне – не пропустити м’яч.
– Я не працював з такими тренерами, які б казали, що ззаду відіб’ємося, а попереду як вийде. Є певні моменти, про які я казав вище. Суперник також розбирає твою гру, ти розбираєш суперника. Я з вами погоджуся: зі Словаччиною треба максимально надійно зіграти в захисті. Бо кожен пропущений м’яч нам може дуже дорого коштувати – залишимося без місця на Євро.
– Максимальна концентрація в кожному моменті.
– Звісно, але я б не сказав, що в грі з Румунією були якісь кричущі помилки. При першому голі румунський гравець влучив дуже гарно у ворота. При другому команда, атакуючи, не встигла перебудуватися під час переходу до захисту – суперник провів дуже швидку контратаку. При третьому, можливо, Колі Шапаренку треба було більш активно йти у відбір. Але це ж штрафний майданчик, малий дотик до суперника може призвести до пенальті… Там купа моментів. Роботи для тренерського штабу є багато. У наступному матчі нам треба результат. Кров з носа. Як він буде здобутий – гарною грою, чи не зовсім, – не важливо.
– Як вам взагалі чемпіонат Європи? За кимось, крім збірної України, слідкуєте?
– Хороше Євро, скажу, навіть веселе. Всі матчі цікаві, є ігри на зустрічних курсах. Немає прохідних, які можна дивитися, щоб швидше заснути. І наш матч із Румунією не виключення. Не ті, звичайно, хотілося отримати емоції, але маємо те, що маємо. У наступній зустрічі, вірю, наші хлопці все виправлять і подарують українським уболівальникам більше крутих класних моментів.
Я, крім збірної України, ні за кого не вболіваю. Є група команд, які виділяються, але, як на мене, найцікавіша з них – іспанська.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
