Символічна збірна з гравців, котрі ніколи не вигравали Євро

Євро-2024 30 Червня, 16:04 166
Символічна збірна з гравців, котрі ніколи не вигравали Євро | 19-27
Це лише одна із можливих версій, проте вона цілком заслуговує на вашу увагу…

Перемога на чемпіонаті Європи сама по собі не робить легендарним того чи іншого футболіста. Безумовно, щоб про тебе пам'ятали наступні покоління, доведеться добре попрацювати, причому не лише у національній збірній, а й на клубному рівні. Однак – що важливо – без гучних трофеїв навіть найяскравіший в індивідуальному плані гравець все одно виглядатиме у певній мірі невдахою. Таким собі Неверкузеном, якщо проводити паралелі із клубними справами.

Немає сумнівів, що в історії футболу було дуже багато досить сильних гравців, які так і не вигравали чемпіонат Європи. І сьогодні ми пропонуємо вам одну з безлічі можливих версій символічної збірної, складеної з гравців, котрі так і не ставали чемпіонами континенту…

А найбільш активним, ерудованим та уважним читачам ми пропонуємо, за бажання, поділитися своєю версією з нами та іншими відвідувачами Sport.ua у коментарях.

Мануель Ноєр

Громадянство: Німеччина
Матчів за збірну: 121

Мануель Ноєр – це більше, аніж просто воротар. Вихованцю академії «Шальке», котрий став справжньою зіркою світового футболу в мюнхенській «Баварії», поталанило по-справжньому змінити уявлення про сучасного голкіпера. Ноєр – це та людина, яка на футбольному полі не тільки є класичним стражем воріт, але й чудово працює ногами, взаємодіє із партнерами, причому не лише по лінії оборони, а й за допомогою пасу безпосередньо контактує із гравцями атаки. Передачі від Мануеля здатні приводити у розпач команду-суперницю, а для форвардів збірної Німеччини вони є відмінною можливістю швидко завершувати атаки результативними ударами.

У 2014 році Ноєр зі збірною Німеччини виграв чемпіонат світу, проте на континентальних першостях німці з Мануелем не проходили далі за півфінал. Ця «зупинка» була для них кінцевою у 2012 та 2016 роках, а на Євро-2020 збірна Німеччини вилетіла від Англії вже у 1/8 фіналу. Тому для 38-річного Ноєра поточний чемпіонат Європи є, вочевидь, останнім шансом виправити ситуацію й поповнити почесним трофеєм свою і без того солідну колекцію футбольних нагород.

Філіпп Лам

Громадянство: Німеччина
Матчів за збірну: 113
Голів за збірну: 5

Філіпп Лам на початку кар'єри нерідко грав на позиції півзахисника, проте згодом остаточно перекваліфікувався на крайнього захисника і це принесло йому славу не лише в «Баварії», а й у національній збірній Німеччини. На клубному рівні Філіпп виграв практично усе, що було потрібно, аби бути в когорті обраних – вісім перемог у чемпіонаті Німеччини, виграш Ліги чемпіонів, клубного чемпіонату світу… Додайте до цього перемогу на чемпіонаті світу-2014 із німецькою збірною та 113 матчів за «Бундестім», і ви отримаєте картину ледь не ідеального правого захисника у світовому футболі останніх кількох десятків років як мінімум.

Однак чемпіонат Європи Ламу, як і Ноєру, так і не підкорився. Щоправда, на відміну від Мануеля, Філіппу пощастило прямо оспорювати трофей – у 2008 році Лам та німецька збірна вийшли у фінал чемпіонату Європи, який проходив в Австрії та Швейцарії, проте там німці все ж таки мінімально програли абсолютно чудовій, якщо не сказати величній у ті роки Іспанії (0:1).

Ріо Фердінанд

Громадянство: Англія
Матчів за збірну: 81
Голів за збірну: 3

Ріо Фердінанд – справжня легенда англійського футболу «нульових» та самого початку «десятих» років нинішнього сторіччя. У складі «Манчестер Юнайтед» цей непоступливий та агресивний центрбек шість разів перемагав у Прем'єр-лізі, а також, як і Лам, ставав тріумфатором Ліги чемпіонів та клубного чемпіонату світу.

А ось на міжнародному рівні Фердінанду поталанило значно менше, аніж Ноєру чи Ламу. Якщо німці у 2014 році ставали чемпіонами світу, то Ріо із «трьома левами» своїм найвищим досягненням може вважати чвертьфінали на світових першостях у 2002 та 2006 роках. А на Євро, що цікаво, Фердінанд ніколи в кар'єрі так і не грав. У 2000 році його банально не включили до заявки, у 2004-му Ріо пропускав турнір через допінгову дискваліфікацію, а на Євро-2008 англійці просто не змогли кваліфікуватися...

Паоло Мальдіні

Громадянство: Італія
Матчів за збірну: 126
Голів за збірну: 7

Паоло Мальдіні на клубному рівні – представник легендарної касти one-club man – футболістів, які провели всю свою професійну кар'єру у одній команді. Для Мальдіні такою виявився «Мілан», з яким захиснику пощастило стати справжньою легендою, вигравши сім чемпіонатів Італії, п'ять розіграшів Кубка європейських чемпіонів / Ліги чемпіонів, а також цілу низку менш значущих, але все одно досить почесних трофеїв.

Мальдіні – це ще й великий універсал, який був спроможний однаково успішно закрити позицію як на лівому фланзі, так і в центрі оборони. Скрізь він виглядав як справжня брила, а легко пройти його не вдавалося навіть найвидатнішим гравцям атаки тих років. Втім, на міжнародному рівні розжитися трофеями Паоло так і не поталанило. Зокрема, на чемпіонатах Європи він провів 13 офіційних поєдинків. Максимальне досягнення – фінал Євро-2000, у якому «Скуадра Адзурра» програла Франції, а Мальдіні був капітаном своєї команди.

Ешлі Коул

Громадянство: Англія
Матчів за збірну: 107

Ешлі Коулу, котрий вміло діяв на лівому фланзі оборони, вдалося стати легендарною фігурою в історії «Арсенала» та «Челсі». Із «канонірами» він двічі вигравав Прем'єр-лігу, а з «синіми» додав до колекції третій чемпіонський титул, а також перемоги у Лізі чемпіонів та Лізі Європи.

Однак на міжнародному рівні Коул, як і вся збірна Англії тих років, був не таким успішним. Ешлі, який чудово справлявся як із оборонними функціями, так і якісно підключався до атак своєї команди з флангу, зіграв 107 поєдинків за «трьох левів». Вісім із них прийшлися на фінальні частини континентальних першостей, проте і в 2004-му, і в 2012-му роках острів'яни незмінно зупинялися у чвертьфіналах.

Стівен Джеррард

Громадянство: Англія
Матчів за збірну: 114
Голів за збірну: 21

Не менш культовою фігурою для англійського футболу у «нульових» та першій половині «десятих» років нинішнього сторіччя є центральний хавбек Стівен Джеррард. Вихованець «Ліверпуля» присвятив найкращі роки своєї кар'єри «червоним», де був капітаном та ідолом для вболівальників. У 2001 році мерсисайдці виграли Кубок УЄФА, а у 2005-му стали володарями головного трофею континентального клубного футболу – Ліги чемпіонів.

А ось в англійській Прем'єр-лізі Джеррард із «Ліверпулем» так і не перемагав. Рівно як не щастило Стівену і на міжнародному рівні з «трьома левами». Загалом у рамках фінальних частин чемпіонатів Європи Джеррард провів 9 матчів, взявши участь у Євро-2000, Євро-2004 та Євро-2012. Проте стелею для острів'ян виявилася стадія чвертьфіналу… А Джеррард, незважаючи на свою унікальність та навіть абсолютну феноменальність у «Ліверпулі», в національній команді так і не зумів налагодити належну «хімію» з іншими англійськими «центуріонами» тих років – Полом Скоулзом та Френком Лемпардом.

Френк Лемпард

Громадянство: Англія
Матчів за збірну: 106
Голів за збірну: 29

До речі, залишити поза увагою персону Френка Лемпарда в аспекті ключового критерію набору персоналу для нашої сьогоднішньої символічної збірної також практично неможливо. Все тому, що Лемпард – це ще один абсолютний геній англійського футболу «нульових» та початку «десятих» років нинішнього сторіччя. Однак, як і у випадку з Фердінандом, Коулом та Джеррардом, він досяг успіху виключно на клубному рівні: ставав триразовим чемпіоном Прем'єр-ліги з «Челсі», вигравав із «синіми» Лігу чемпіонів…

А ось зі збірною Англії Лемпард, хоч і провів за «трьох левів» понад сотню поєдинків та забив під три десятки м'ячів, нічого суттєвого так і не виграв. На чемпіонатах Європи, зокрема, Френк зіграв тільки чотири матчі – усі на Євро-2004, причому тоді він відзначився в них аж трьома забитими м'ячами. Але Англія все одно вибула вже у чвертьфіналі, програвши по пенальті португальцям. На Євро-2008, як уже згадувалося, острів'яни не змогли кваліфікуватися, а на Євро-2012 Лемпард не зумів поїхати через травму стегна…

Кевін Де Брюйне

Громадянство: Бельгія
Матчів за збірну: 102
Голів за збірну: 27

Геніальний Кевін Де Брюйне був, мабуть, ключовою фігурою «золотого» покоління у збірній Бельгії, розквіт якого припав на 2016-2022 роки. Однак «червоні дияволи», як і англійці, в яких також підібралося своє «золоте» покоління із Фердінандом, Джеррардом та Лемпардом, так і не змогли виправдати очікування та реалізувати увесь свій потенціал.

І якщо на клубному рівні Де Брюйне здатний похвалитися перемогою в Лізі чемпіонів, шістьма титулами чемпіона Англії, тріумфом на клубному чемпіонаті світу, то зі збірною Бельгії виграти щось значуще Кевіну так і не пощастило. Найвищим досягненням бельгійців на чемпіонатах Європи з Де Брюйне у складі є два чвертьфінали – на Євро-2016 та Євро-2020. Втім, Кевін та товариші мають амбіції все ж таки досягти успіху на Євро-2024, хоча цього разу навіть найвідданіші вболівальники навряд чи вірять у здатність «червоних дияволів» стати найкращою командою турніру.

Гарет Бейл

Громадянство: Уельс
Матчів за збірну: 111
Голів за збірну: 40

Гарету Бейлу вдалося затьмарити в історії збірної Уельсу навіть таких легендарних особистостей як Іан Раш та Раян Гіггз, а ще валлієць якийсь час утримував за собою рекорд найдорожчого футболіста світового футболу, адже на початку вересня 2013-го мадридський «Реал» заплатив за його трансфер «Тоттенхему» 101 мільйон євро. І у складі «бланкос» Бейл виграв усе, що тільки душа могла побажати – п'ять розіграшів Ліги чемпіонів, три чемпіонати Іспанії, три клубні чемпіонати світу.

Але це було на клубному рівні. У складі національної збірної Уельсу в кар'єрі Бейла все складалося куди менш пафосно – він зіграв 111 матчів, але лише раз узяв участь у фінальній частині чемпіонату світу, й двічі був на континентальних першостях. Причому на Євро Гарет загалом зіграв 10 матчів, у яких записав до активу 3 забиті м'ячі та 2 результативні передачі. А найвище досягнення валлійців – це й зовсім півфінал Євро-2016, того самого, на якому збірна України зганьбилася за всіма статтями…

Ейсебіо

Громадянство: Португалія
Матчів за збірну: 64
Голів за збірну: 41

До появи на небосхилі Кріштіану Роналду саме Ейсебіо був головною зіркою в історії португальського футболу. Футболіст мозамбікського походження став справжньою легендою для «Бенфіки», із якою вигравав Кубок європейських чемпіонів, став 11-разовим чемпіоном Португалії, а у 1965 році був визнаний найкращим футболістом планети та отримав «Золотий м'яч» від France Football.

У 1966 році збірна Португалії з Ейсебіо у складі стала «бронзовим» призером чемпіонату світу, який відбувся в Англії. А ось на чемпіонатах Європи зірковому форварду «Бенфіки» зіграти так і не вдалося. Португальці вперше зуміли кваліфікуватися у фінальну частину континентальної першості тільки в 1984 році – через одинадцять років після того, як Ейсебіо завершив виступи за національну збірну…

Кіліан Мбаппе

Громадянство: Франція
Матчів за збірну: 79
Голів за збірну: 47

25-річний Кіліан Мбаппе – капітан та жива легенда нинішнього складу збірної Франції. Цей неймовірно талановитий форвард виграв усе, що тільки можна було на батьківщині з «Монако», а потім і з «Парі Сен-Жермен», й лише влітку 2024-го нарешті вирішив залишити Лігу 1, підписавши контракт із «Реалом». В Мадриді Кіліан, як і колись Бейл та багато інших футболістів, отримає реальну можливість увійти до «пантеону обраних» – туди, куди пускають лише воістину великих переможців.

А Мбаппе поки що не вигравав навіть Лігу чемпіонів, хоча зі збірною Франції у 2018 році перемагав на чемпіонаті світу, що, безумовно, робить його фігуру куди визначнішою. Втім, на континентальних першостях Франція не перемагала із 2000 року, хоч і була близька до тріумфу на домашній першості 2016-го, але у фіналі тоді програла португальцям. Проте на тому турнірі Мбаппе не грав і, що цікаво, він поки що взагалі ще не забивав у фінальних частинах чемпіонату Європи…