Старт в Лізі чемпіонів з провідними гравцями у складі нібито і плюс для Жирони, але що далі? Чи зможуть каталонці заробити пристойні гроші на їхньому продажі в майбутньому або момент уже втрачено?
Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» розбирає наскільки добре для Жирони зберегти гравців збірної України замість їхніх трансферів у інші клуби і яким може бути майбутнє самих футболістів.
Довбик провів, ймовірно, найкращий сезон у кар’єрі – сумнівно, що його можна буде продати вигідніше
Так, для Артема це був лише перший сезон у топ-лізі і такий успішний. Здається, це міг вийти джекпот. Звісно, найкращого бомбардира іспанської Прімери хотіли клуби багатші та амбіційніші – Атлетико, Мілан, Наполі, Челсі та інші.
Причому клаусула нашого форварда у 40 мільйонів видавалася цілком підйомною для кожного з них. Однак, без сумнівів, індивідуально зовсім невдалий виступ Артема на Євро-2024 притупив жагу отримати його в це трансферне вікно. Адже він показав, що може бути блідим на полі та не приносити реальної користі грі команди.
З одного боку, виступ у Лізі чемпіонів у складі Жирони може дещо освіжити яскравий образ Довбика-бомбардира. І далі все залежатиме саме від нього – вдасться продовжувати чимало забивати в Прімері (нехай і не вдруге виграти Трофей Пічічі, але забити понад 15 голів) та не загубитися в ЛЧ – можна буде вважати, що Жирона і сам футболіст – стратегічні переможці і взимку чи наступного літа вони зможуть отримати куди соковитіші пропозиції. Але на нього дивитимуться уважніше і кожна помилка та невдала дія зменшуватимуть інтерес і потенційну трансферну вартість.
Але, з іншого боку, Наполі – без єврокубків. Чи потрібен такий варіант Артему? Навряд чи він зараз кращий за Жирону. Челсі – без Ліги чемпіонів і зі своїми проблемами та постійними перебудовами. Приклад Мудрика, який все ще не може заявити себе на такому рівні – показовий. А от варіанти з Атлетико та Міланом для нашого форварда все ж таки видавалися дійсно цікавими та прогресивними, однак їхня жага отримати Довбика таки зменшилася. Обидва клуби переключилися на інших кандидатів, а українець у шорт-листі опустився відчутно нижче.
Циганков навряд чи мав конкретні пропозиції від топ-клубів, але все ще може отримати їх
Інтерес до Циганкова приписували грандам європейського футболу – Баварії, Арсеналу та Мілану.
Однак його персона однозначно насторожує всіх в контексті травматичності і, на жаль, на Євро-2024 це знову негативно далося взнаки – Віктор пропустив два матчі через ушкодження, а в тому єдиному, що грав, провів на полі лише 63 хвилини і за цей час встиг стати одним з найгірших гравців групового етапу турніру.
Попередній сезон у Жироні для нього був доволі якісним, але не настільки гучним та феєричним, як для Довбика. Тож помилково вважати, що іншого подібного в нього апріорі бути не може. Може! І тут Ліга чемпіонів однозначно також має піти на користь як можливість показати себе на тлі інших дійсно сильних суперників. Не підвело би здоров’я…
У Жирони зовсім немає досвіду великих торгів, Пере Гвардіола – далеко не такий успішний за свого брата Пепа
Найдорожчий продаж в історії каталонців – Алейш Гарсія до Баєра у це міжсезоння. Одного з провідних гравців вони відпустили лише за 18 мільйонів євро і це є клубним рекордом, дуже далеким від тих грошей, які хотіли отримати за Довбика та Циганкова. Немає сумнівів, що в Жироні усвідомлюють, що другої можливості продати українців за кілька десятків мільйонів кожен може і не бути. Навряд чи є сенс стверджувати, що вони мали конкретні та вигідні пропозиції щодо них, але спрацювала жадібність. Це не те, в чому варто звинувачувати співвласника та керівника каталонського проекту Пере Гвардіолу.
Найімовірніше, що дійсно великих сум за гравців збірної України (40 млн. за Довбика та 30 млн. за Циганкова) не пропонували. Хоча 35 мільйонів від Наполі за Артема нібито дійсно мали місце, клуб захотів 40, але італійці відмовилися, проте ми вже говорили про те, що для нашого форварда цей варіант навряд чи був дуже цікавим.
З іншого боку, каталонці вже встигли придбати форварда як потенційну заміну Довбику – Абеля Руїса. Хоча Ліга чемпіонів збільшить навантаження, тож і розширення складу не завадить. Але це буде ще одним фактором тиску на українського форварда – в клубі з’явився той, хто чекає помилки.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
