Імперія
Авжеж, ви в курсі, що “Ред Булл Зальцбург” - частина чогось більшого.
Але чи знали ви, що саме в Австрії все й розпочалося?
Це був 2005 рік, коли власник концерну Red Bull Дітріх Матешиц вирішив викупити зальцбурзьку “Аустрію”, що переживала скрутні часи.
Штаб-квартира його компанії розташована поруч, і вибір здавався очевидним.
Але як виявилося далі — Матешиц лише розігрівався.
У 2006-му він придбав франшизу МЛС “Нью-Йорк Метростарз”, яку негайно перейменував у “Нью-Йорк Ред Буллз”.
У 2008-му руки концерну з виробництва енергетиків дійшли до Африки, де вони відкрили філіал в Гані, проте вже за шість років його закрили. Виявилось, що Red Bull не вміє вести бізнес там, де нема ні правил, ні гарантій.
Геть інша річ — Німеччина. У 2009-му Матешиц викупив клуб 5-го дивізіону “Маркранштадт”, і з новою назвою “РБ Лейпциг” він став флагманським проєктом у його системі.
Та навіть це не наситило “Биків”. У 2019-му вони прийшли до бразильського “Брагантіно” - тепер “РБ Брагантіно” - що відтоді є середняком Серії А.
Ну, і зовсім свіжа новина — міноритарний пакет акцій “Лідса”. Нетипова інвестиція для компанії, що раніше прагнула керувати кожною деталлю, але, з іншого боку, у концерну змінився господар. Старий Дітріх Матешиц помер восени 2022-го, і його місце посів єдиний син Марк. Батько довго готував його до цієї ролі.
Матешиц-молодший не найбільший фанат футболу, але часто приходить на гонки Формули-1, де у Red Bull теж є своя стайня — так само, як у MotoGP, Moto2, серфінгу, скейтбордингу.
Понад те, найуспішніші хокейні клуби Австрії та Німеччини останніх років — теж Red Bull.
Ось чому імперія — бо це значно більше, ніж п'ять футбольних клубів.
Засновник
Дітріх Матешиц був генієм маркетингу.
На початку 80-х він прибув до Таїланду як торговий представник зубної пасти Blendax, і після довгого перельоту купив Krating Daeng — популярний напій серед велорикш, що додавав їм енергії.
“Вже за кілька хвилин я відчув, що втому як рукою зняло, а моє життя змінилося”.
Матешиц забув про пасту і познайомився з власником Krating Daeng Чалео Ювідх'я, запропонував співпрацю.
Ясно, напій треба було адаптувати для європейського ринку — прибрати надто специфічний смак, додати газу, красиву упаковку.
“Перед запуском у 1984-му я замовив дослідження ринку, і воно було жахливим. Фокус-група не сприйняла ні смаку напою, ні логотипу, ще й почала шукати, що там намішано. Але я вірив — треба продовжувати”.
У нього все вийшло завдяки надпотужній рекламі. В США, наприклад, ефектні дівчата роз'їжджали гуртожитками, пропонуючи напій, “що допоможе всю ніч не спати”.
Ну, і спорт — Red Bull, що нібито “надає крила”, у 1992-му почав вкладатися у найризикованіші, найекстремальніші види, підживлюючи ілюзію, що це його енергетик дав атлетам надприпродню силу.
Міша Шер, член правління Європейської асоціації спонсорства, запевняє, що так це працює скрізь:
“Nike вже давно не продають кросівки — вони продають прагнення жити, як зірки NBA. Так само Apple — це відчуття володіння Mac. І Red Bull досягнув того, що хотів — він став асоціюватися зі сміливістю, швидкістю, рухом”.
Ось навіщо Матешицу знадобився і футбол теж - близькість до суперзірок дуже добре позначається на бізнесі.
Усе видно по цифрах. У 2000 році концерн Red Bull продав мільярдну банку енергетика; у 2018-му на планеті було продано 7 млрд банок за рік; у 2023-му — вже понад 12 млрд.
Політика
Вона максимально агресивна в кожній деталі.
Клуби імперії Red Bull мають “РБ” у назві, дуже схожі емблеми, грають у кольорах концерну; ще й вишикувані у вертикально інтегровану систему.
По суті, це еталон глобалізму у футболі.
Геть традиції! Коли фани “Аустрії” виступили за збереження історичної назви та фіолетових кольорів, Матешиц навіть не відреагував.
Так само Red Bull зустрів опозицію і в Лейпцигу, але місцевий “Локомотив” швидко маргіналізували, а група Rasenballisten, що закликає вболівати за “Лейпциг” і одночасно проти Матешица, виглядає, по щирості, дивно.
Дітріх переміг — і тут ключовим було призначення спортивним директором одночасно у Зальцбурзі та Лейпцигу Ральфа Рангніка у 2012 році.
“На початку Ред Булл дійсно ненавиділи ультрас по всій Австрії, але зараз у звичайних уболівальників агресії вже нема. Вони поважають те, що зробили “Бики”. Між 2006 та 2012 роками це ще сприймалося як реаліті-шоу Матешица, але Рангнік зробив клуб частиною нашого футболу”, - каже Александр Хубер із Kurier Sport.
Якщо коротко, то він об'єднав імперію Red Bull єдиною філософією гри — швидкою, вертикальною; з високим пресингом та потужними контратаками.
Тут не місце повільним, нудним володінням. Red Bull надає крила — не забули?
Також це Рангнік навчив “Зальцбург”, “Лейпциг” і навіть “Нью-Йорк” працювати з молоддю; налагодив роботу академій, розширив мережу скаутів, яких нині можна побачити на матчах чемпіонатів Замбії та Камеруну.
Викуп маленького “Ліферінга” - теж його ідея. Це тут з 2012 року “РБ Зальцбург” перевіряє тих, хто не тягне основу.
Простіше кажучи, якщо Матешиц створив Red Bull питтєвий, то Рангнік — Red Bull футбольний.
І, так — це унікальна історія, адже інші імперії і не мріють про єдину філософію. Усе, що об'єднує клуби City Group — бажання шейхів подружитися з місцевими елітами у важливих для них країнах, як Британія, Австралія або Індія.
Зовсім інший типаж — Матешиц. Він усі двері відкривав ногою — і не лише у провінційній для футболу Австрії, а й Німеччині.
У вас не можна називати клуб іменем спонсора? Ок, тримайте RasenBallsport — те саме РБ, що в перекладі означає “спорт з м'ячем на газоні”.
У вас є священне правило “50+1”? Ок, ми дотримаємось, але акції віддамо 19 найдовіренішим співробітникам нашого концерну.
“Вони — найбільш інноваційний бренд в Німеччині, що робить те, на що іншим духу не вистачає. Red Bull не погоджується — він всюди задає тон”, - визнає Шер.
При цьому Матешиц ще й дбав, аби клуби не тягнули надто багато грошей — і це тому “Лейпциг” досі здобув лише два Кубки Німеччини і двічі фінішував другим у Бундеслізі. Red Bull прагне заробітку та піару. Трофеї — лише бонус.
Їхній нью-йоркський проєкт не виграв МЛС, але його вартість зросла із 30 млн до 290 — і це подобається концерну.
І щоб кожен гравець на полі носився, ніби з крилами, що на банці Red Bull. Так енергетик точно продаватиметься добре.
Проблеми
А це вже 2017-й — рік, коли на Red Bull наїхав УЄФА.
Цього сезону “Лейпциг” мав дебютувати в Лізі чемпіонів, де вже регулярно грав “Зальцбург”.
Між тим, у 2009-17 роках з австрійського клубу до німецького перейшли 16 гравців, і часто дуже помітних, як Дайо Упамекано, Петер Гулачі, Амаду Айдара.
І що УЄФА? Він наказав клубам це припинити, інакше обоє вилетять з ЛЧ — ось що.
У Red Bull не було виходу — він де-юре відмовився від австрійського клубу, залишившись лише його найбільшим спонсором. Також директори на чолі з Олівером Мінцлаффом (Рангнік зробив це трохи раніше) офіційно порвали з австрійцями, залишившись тільки в Лейпцигу. Угоду про співпрацю, якою мотивували потік трансферів, теж розірвали.
Вже у сезоні-2018/19 “Зальцбург” ще й двічі побив “Лейпциг” у ЛЧ, а потім Ерлінг Голанд вибрав “Борусію” - чим не докази, що регулятор переміг?
Але не все так просто. Голанда не зупинили, бо Міно Райола міг наробити забагато шуму. Натомість далі найкращі вихованці “Зальцбурга” продовжили переїздили саме до східної Німеччини — Домінік Собослаї та Хван Хі Чан у 2020-му, Ніколас Зівальд та Беньямін Шешко у 2023-му.
Це, до речі, пояснює, чому “Зальцбург” цьгоріч вперше за 9 сезонів не виграв чемпіонат Австрії — просто вони втратили обох лідерів одночасно.
Вже цього сезону переходів з Австрії до Німеччини нема взагалі, помилка врахована. Маріо Гомес рішає — це він тепер замість Рангніка; техдир одночасно у “Лейпцигу”, “Нью-Йорку” та “Брагантіно”. У “Зальцбургу” офіційно ні, але хто в це вірить?
УЄФА робить вигляд — це у нього виходить найкраще. А от імперія Red Bull йде вперед.
Майбутнє
Найцікавіше — а що вони будуть робити у “Лідсі”?
Це не 5-й дивізіон Німеччини, і не США, де футбол обзивають соккером. Асоціація уболівальників “Павлінів” вже виступила зі зверненням:
“Будь-які фундаментальні зміни ідентичності та спадщини “Лідс Юнайтед” зустрінуть максимальний опір. Ми звернемося до футбольних органів”.
Red Bull заспокоює — мовляв, це лише міноритарний пакет, і поки нічого не буде, але все одно виглядає інтригуюче. Як-не-як, перша велика футбольна дія концерну під орудою Марка Матешица.
Авжеж, він може повернути імперію, куди захоче — статки у 33 млрд євро це дозволяють.
Його батько бачив у футболі лише інструмент просування енергетика, але Марк на цю тему не говорить.
Напевно, висловиться вже скоро.
А тим часом “Зальцбург”, “Лейпциг”, “Нью-Йорк” та “Брагантіно” ще живуть, як жили — тактично підковані, інноваційні, але також антиісторичні й однакові, ніби з-під велетенської кальки.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
