Думки після матчу «Зоря» - «Динамо»

• УПЛ. 6-й тур

Зоря – Динамо – 0:2 (0:0)

• Голи: Буяльський, 67, Брагару, 78

Поєдинок проходив у Києві на “Динамо” імені Валерія Лобановського. Луганці в цій зустрічі не могли розраховувати на цілу низку футболістів, орендованих у Динамо. Тим не менш, “господарі” до перерви змогли протриматися, незважаючи на безліч моментів біля своїх воріт.

У середині другого тайму біло-сині таки досягли свого. Владислав Кабаєв запустив до штрафного майданчика Костянтина Вічаренка, той уникнув офсайду та прострілив, а Віталій Буяльський технічно реалізував момент.

Зоря пішла відігруватися, Динамо отримало простір для контратак і одну з них реалізувало. Гол зробили свіжі гравці: Микола Шапаренко віддав Максиму Брагару, і той за допомогою рикошету від захисника забив свій дебютний м’яч за київський клуб.

Далі Динамо спокійно грало за результатом. І все ж команда Младена Бартуловича мала супершанс – Аліун Ндур на 83-й хвилині бив впритул після прострілу Жуніора Рейса, але послав м’яч прямо в Георгія Бущана. Динамо, в час, що залишився, було ближче до третього голу, але не стало добивати опонента.

Відомий журналіст та блогер Михайло Смоловий поділився своїми думками про цей поєдинок:

• радий за Михайленка, якщо на кожного польового гравця команди можна нарити компромату впродовж матчу, то на Миколу буде найтонший файл; дуже багато гри в дотик там, де Бражко витрачає два, регулярно головою крутить, опиняється там, де має, тому Михайленко точно не гравець для кількості, а повноцінна «бойова одиниця»; щиро радію, що не відпустили в колгосп в оренду, бо і статус колгоспу, і статус оренди він очевидно переріс
• нажаль, неймовірно креативне на папері сполучення гравців Буяльський-Піхальонок на полі виявилося повною ху*нею; Олександр ніяк не може второпати, що коли йде пас на Віталія у півколо або вже в периметр штрафного, то не треба знімати мʼяч; Піхальонок неймовірно органічний в низький позиції, коли треба мʼяч підіймати, хороший в транзиції, однак вже у стадії облоги штрафного він занадто статичний у відкриваннях, та й вибір позиції для прийому не найкращий; тому власне мій прогноз справджується, що трійка Бражко-Шапа-Буя може балансуватися лише цими трьома гравцями, інші компаунди ламають баланс і сталу хімію, навіть такі майстри, як Піхальонок
• без Шапаренка не працює трикутник на лівому фланзі, була лише звʼязка Кабаєв-Вівчаренко, якій постійно бракувало інсайда в центрі; відповідно і ротації ніяк не працювали, що обмежувало команду більш простими та прямолінійними опціями
• Кості респект, бо нарешті побачив і виконав якісну передачу до штрафного, стоп, навіть ДВІ (поперечина у Ваната в дотик і гол Буї); до цього зазвичай простріли-навіси закінчувались на першому ж гравці, якого Вівчаренко перебити не зміг
• по грі з мʼячем цілком - срака-мотика; між лініями є Буяльский - немає тями віддати, йдуть на фланг; є можливості атакувати глибину (висока позиції захисної лінії Зорі) - мало пропозицій та спроб; матч був непростим через відсутність того, що можна назвати злагодженою грою
• інший негатив матчу - момент Ндура, коли мʼяч дивом не пройшов між ніг Бущану; Тимчик не встиг за Жуніором, що важко було уявити рік тому, Біловар взагалі не звертав уваги на нападника, а дивився виключно на мʼяч, занадто просто та легко віддали такий шанс…
• чим далі, тим впевненіше починаю вважати, що Динамо варто готувати два склади, один з Буяльським, Ярмоленком та умовним Михайленком на УПЛ; інший для більш вертикального футболу з Піхальонком, Бражком та умовним Волошиним на Лігу Європи; в Динамо багато футболістів, але зі зміною ключових гравців команда втрачає функцію, тому треба розподіляти ресурс по розуму під задачі, бо в єврокубках під бий-біжи доцільніше використовувати тих, хто бʼє і біжить краще, ніж розкатує колгоспи у фінальній третині напівстоячи