10 найкращих бомбардирів з України в історії КЄЧ/ЛЧ

Андрій Ярмоленко є вихованцем «Динамо», з яким у вересні 2009 року дебютував на стадії основного етапу Ліги чемпіонів у матчі проти казанського «Рубіна» (3:1), коли Юрій Сьомін випустив молодого вінгера на 65-й хвилині на заміну замість Олега Гусєва. У тому розіграші турніру Ярмоленко провів 6 матчів (515 хвилин), але результативними діями не відзначився.

Коли Ярмоленко перетворився на одного з лідерів «Динамо», київська команда якраз почала відчувати складнощі із тим, щоб кваліфікуватися в найпрестижніший клубний турнір Європи. У національному чемпіонаті «біло-сині» тоді часто програвали «золото» принциповому конкуренту «Шахтарю», через що потрібно було проходити через непростий раунд кваліфікації. Усього за «Динамо» Ярмоленко зіграв шість сезонів в основній сітці ЛЧ, а голи забивав лише в трьох з них. У ЛЧ-2012/13 Андрій відзначився дебютним м'ячем у турнірі у воротах «Динамо» Загреб (1:1), у ЛЧ-2015/16 забивав «Маккабі» з Тель-Авіва (2:0) та «Порту» (2:0), а у ЛЧ-2016/17 від його точного удару постраждав «Бешикташ» (6:0). Найвище досягнення «Динамо» із Ярмоленком у складі – вихід до 1/8 фіналу у сезоні-2015/16.

Згодом Ярмоленко грав також у Лізі чемпіонів в складі дортмундської «Боруссії». Провів один сезон (2017/18), відзначившись 1 голом у 6 поєдинках. Тоді «чорно-жовті» провалили турнір, набравши лише 2 очки, двічі зігравши внічию із кіпрським АПОЕЛом з Нікосії.

Наразі Ярмоленку 34 роки. Влітку 2023-го він повернувся до «Динамо», де продовжує грати й донині, однак у сезоні-2024/25 «біло-сині» в Лізі чемпіонів, на жаль, участі не беруть…

7-10. Володимир Онищенко – 5 голів

• Команди, за які грав у КЄЧ/ЛЧ: «Зоря», «Динамо»
• Кількість проведених матчів: 15
• Кількість сезонів у КЄЧ/ЛЧ: 4

В 1972 році Володимир Онищенко у складі «Зорі» сенсаційно став чемпіоном СРСР, завдяки чому незабаром отримав можливість зіграти з цією командою у КЄЧ. В першому раунді луганчани пройшли кіпрський АПОЕЛ (2:0, 1:0), але в тих матчах Онищенко не грав, а ось у другому раунді (свого роду аналог нинішньої 1/8 фіналу) «Зоря» поступилася «Спартаку» із Трнави (0:0, 0:1) і цього разу участь Онищенка в обох поєдинках позитивної ролі для української команди не зіграла.

У 1973 році Онищенко повернувся до «Динамо» (саме у Києві фланговий атакувальний півзахисник розпочинав кар'єру, а лише потім переїхав до «Зорі»), із яким тричі ставав чемпіоном радянської ліги й стільки ж сезонів ще зіграв у КЄЧ. Найбільш успішним для Онищенка видався сезон-1975/76, коли він у 5 поєдинках відзначився 3 забитими м'ячами (одним у воротах грецького «Олімпіакоса», двома у воротах ісландського «Акранеса»), а «Динамо» дісталося чвертьфіналу, де програло французькому «Сент-Етьєну» (2:0, 0:3). У наступному сезоні в рамках КЄЧ Володимир провів 4 матчі та забив 2 м'ячі («Партизану» та «Боруссії» з Менхенгладбаху), а «біло-сині» дісталися аж до півфіналу, де вилетіли від німців. А ось КЄЧ-1978/79 вже не був успішним ані для «Динамо», ані для Онищенка: кияни вилетіли вже у другому раунді від «Мальме», а вінгер у чотирьох матчах м'ячів не забивав.

Наприкінці сезону-1978 Онищенко оголосив про завершення кар'єри гравця. Згодом працював на різних посадах у «Динамо» Київ, «Динамо» Біла Церква, «Металург» Донецьк та у збірній України. Після 2016 року де-факто пішов на пенсію. Наразі Володимиру Онищенку 74 роки.

7-10. Анатолій Пузач – 5 голів

• Команда, за яку грав у КЄЧ/ЛЧ: «Динамо»
• Кількість проведених матчів: 13
• Кількість сезонів у КЄЧ/ЛЧ: 3

Анатолій Пузач на зорі своєї кар'єри виступав за команди із Житомирської та Львівської областей, перш ніж потрапив на очі тренерському штабу «Динамо». До столиці України форвард, якого сучасники характеризували як швидкого гравця із добре поставленим ударом, переїхав в 1965 році та відіграв за «біло-синіх» аж до завершення сезону-1973, після чого йому на зміну у першій команді прийшов Олег Блохін.

Пузач ніколи не вирізнявся феноменальною результативністю, навіть у радянському чемпіонаті, проте його цінували за фірмові ривки по флангу, чудове бачення поля та вміння вчасно видати філігранну передачу. У Кубку європейських чемпіонів нападник зіграв три сезони за «Динамо», відзначившись п'ятьма забитими м'ячами у тринадцяти матчах. У перших двох сезонах Пузач забивав виключно по одному разу (спочатку «Селтіку», потім «Аустрії»), а ось у сезоні-1972/73, який став для нього останнім у кар'єрі, відзначився аж тричі. Для початку в першому раунді він забив по одному разу в обох матчах австрійському «Ваккеру» з Інсбрука, а у другому раунді допоміг «Динамо» пройти польський «Гурнік» із Забже, забивши один із м'ячів у домашньому поєдинку (2:0, 1:2). Завдяки голам Пузача «Динамо» дісталося чвертьфіналу КЄЧ, але там було бите мадридським «Реалом» (0:0, 0:3).

Після завершення кар'єри футболіста Анатолій Пузач упродовж багатьох років входив до тренерського штабу «Динамо», де допомагав легендарному Валерію Лобановському. В 2001-му співпрацю із киянами фахівцю довелося завершити через проблеми зі здоров'ям, а у 2006-му Анатолій Пузач помер після тривалої та тяжкої хвороби. Йому було всього 64 роки…

7-10. Віктор Леоненко – 5 голів

• Команда, за яку грав у КЄЧ/ЛЧ: «Динамо»
• Кількість проведених матчів: 7
• Кількість сезонів у КЄЧ/ЛЧ: 3

Віктор Леоненко виступав за «Динамо» вже після того, як Україна відновила свою незалежність – з 1992 до 1998 року. Він був, очевидно, дуже талановитим нападником, який міг розібратися із суперниками і на швидкості, і за допомогою техніки, мав відмінний удар та при загалом посередній антропометрії добре грав головою, але… Складний характер та відсутність прагнення до професіоналізму загубили кар'єру Леоненка, особливо це проявилося після повернення на тренерський місток «Динамо» Валерія Лобановського, стосунки із яким у зіркового форварда «біло-синіх» тих років не склалися.

В Лізі чемпіонів Леоненко дебютував у сезоні-1993/94, коли зіграв два матчі та забив два м'ячі. Киянам вже у першому раунді в суперники випала «Барселона», яку чемпіон України нокаутував вдома (3:1 та дубль Леоненка), але яка взяла впевнений реванш на своєму полі (4:1). У ЛЧ-1994/95 вже було змінено формат турніру, і «Динамо» пройшло у групову стадію, де Леоненко взяв участь у 5 матчах та забив 3 м'ячі. Незважаючи на гарні показники результативності свого ключового форварда, а також пам'ятну перемогу над «Спартаком» у Києві (3:2 після 0:2 до перерви), столична команда посіла останнє місце у квартеті й абсолютно безславно завершила свої виступи.

На сезон-1997/98 Леоненко був заявлений за «Динамо» у ЛЧ, але участі в турнірі не брав. Незабаром він відбув до столичного ЦСКА, потім – до «Закарпаття», де влітку 2002-го безславно і завершив виступи… Наразі Леоненку 55 років, і він не залишився у футболі після того, як повісив бутси на цвях. Якийсь час Віктор працював на телебаченні у статусі запрошеного експерта на різноманітних ток-шоу про футбол, а зараз займається організацією та проведенням матчів ветеранів й активно дає інтерв'ю журналістам на злободенні теми.

6. Вадим Євтушенко – 6 голів

• Команди, за які грав у КЄЧ/ЛЧ: «Динамо», АІК
• Кількість проведених матчів: 19
• Кількість сезонів у КЄЧ/ЛЧ: 5

Зірковий час у кар'єрі Вадима Євтушенка прийшовся на вісімдесяті роки минулого століття. Тоді форвард чотири рази ставав чемпіоном СРСР у складі «Динамо» і стільки ж разів стартував із командою у розіграшах Кубка європейських чемпіонів. В дебютному для себе сезоні (1981/82) у цьому турнірі Онищенко зіграв 6 матчів, але голів не забивав, а команда дісталася чвертьфіналу, де поступилася «Астон Віллі» (0:0, 0:2). За рік «Динамо» також дісталося 1/4 фіналу КЄЧ, де програла «Гамбургу», незважаючи на гол Євтушенка (0:3, 2:1). А найуспішніший для Вадима розіграш єврокубку прийшовся на сезон-1986/87, коли форвард «Динамо» забив 5 м'ячів у 7 поєдинках, а кияни дійшли до півфіналу, де не без скандалу програли «Порту» (1:2, 1:2). Онищенко португальцям не забивав, а ось у 1/8 фіналу двічі відзначився у воротах «Селтіка», а у чвертьфіналі забив три м'ячі у двох матчах у ворота «Бешикташа».

На початку 1989 року Вадим Євтушенко залишив «Динамо», перебравшись у шведський АІК. Там він зіграв ще один матч в основній сітці ЛЧ-1993/94, коли його команда в поєдинку у відповідь першого раунду програла празькій «Спарті» (0:2) та вилетіла з турніру. А вже наприкінці 1994-го Євтушенко завершив кар'єру у шведському «Сіріусі».

Після завершення кар'єри гравця Євтушенко розпочав тренерську кар'єру, працював у Швеції та Україні. Наразі 66-річний фахівець очолює шведський колектив «Арланда», котрий виступає в одній з тамтешніх нижчих ліг.

5. Жуніор Мораес – 7 голів

• Команди, за які грав у КЄЧ/ЛЧ: «Динамо», «Шахтар»
• Кількість проведених матчів: 28
• Кількість сезонів у КЄЧ/ЛЧ: 6

У березні 2019 року бразильський форвард Жуніор Мораес отримав українське громадянство, після чого виступав за національну збірну та за правом може розраховувати на місце в нашому рейтингу, тим паче, що на його рахунку ще й 7 забитих м'ячів у Лізі чемпіонів.

Вперше у найпрестижнішому клубному турнірі континенту Мораес зіграв у сезоні-2015/16 в складі «Динамо». Тоді на рахунку нападника виявилося 7 матчів та 1 забитий м'яч (у ворота «Маккабі» Тель-Авів), а через рік він відзначився 1 забитим м'ячем (у ворота «Бешикташа») вже у 6 проведених за «біло-синіх» у турнірі поєдинках. В першому випадку «Динамо» зуміло вийти у плей-офф, де програло «Манчестер Сіті», а ось у другому – завершило виступи у Лізі чемпіонів одразу після групової стадії.

Потім Мораес провів ще чотири сезони у ЛЧ у складі «Шахтаря», хоча фактично грав лише у трьох, а на четвертий (2021/22) був заявлений, але через травму участі не брав. За «гірників» забив п'ять м'ячів (три – у двох матчах у ворота «Ліона», а також по одному – «Аталанті» та загребському «Динамо»). Однак у жодному випадку «гірникам» вийти у плей-офф найпрестижнішого турніру континенту так і не вдалося, тому 1/8 фіналу з «Динамо» залишилася для нього найвищим досягненням у цьому змаганні.

У березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення російської армії на територію України, Мораес залишив «Шахтар» та перейшов у «Корінтіанс». Однак на батьківщині форварду проявити себе не вдалося, багато в чому через проблеми зі здоров'ям. Влітку минулого року він отримав статус вільного агента, а цього року стало відомо про де-факто відхід Жуніора із професійного спорту. Кар'єру він завершив у 37.

4. Леонід Буряк – 9 голів

• Команда, за яку грав у КЄЧ/ЛЧ: «Динамо»
• Кількість проведених матчів: 27
• Кількість сезонів у КЄЧ/ЛЧ: 6

Леонід Буряк розпочинав кар'єру у рідній Одесі у складі «Чорноморця», але найкращий її етап провів у столичному «Динамо», кольори якого захищав з 1973 по 1984 роки. У Києві Буряк став п'ятиразовим чемпіоном СРСР, а ось у Кубку європейських чемпіонів провів шість сезонів та забив 9 м'ячів у 27 матчах.

Дебютував у КЄЧ Буряк в сезоні-1972/73, коли зіграв 26 хвилин у поєдинку у відповідь 1/4 фіналу проти «Реала» (0:3). А ось перших голів атакувального півзахисника в турнірі довелося чекати до 1975-го, коли він відзначився дублем у воротах ісландського «Акранеса», а «біло-сині», як згадувалося вище, дісталися 1/4 фіналу, де у додатковий час поєдинку у відповідь програли «Сент-Етьєну» (2:0, 0:3). Найуспішнішим та найрезультативнішим для Буряка в «Динамо» у рамках КЄЧ став сезон-1976/77, коли столична команда дісталася півфіналу (програш «Боруссії» М – 1:0, 0:2), а Леонід забив 3 м'ячі у 8 іграх, та ще й відзначився 3 результативними передачами.

Згодом Буряк забив за «Динамо» у головному єврокубку ще чотири рази (у ворота «Хаки» в сезоні-1978/79, у ворота «Аустрії» у сезоні-1981/82 та дубль у ворота «Грассхоппера» у сезоні-1982/83). В 1985 році Буряк залишив «Динамо», а наприкінці 1988-го завершив кар'єру, зробивши це за кордоном – у фінському КПТ-85.

Після завершення активних виступів Буряк працював тренером у Фінляндії, США, на росії та в Україні. Зараз йому 71 рік і він перебуває на заслуженому відпочинку, хоча, як і раніше, користується популярністю у журналістів і при нагоді охоче роздає інтерв'ю.

3. Олег Блохін – 11 голів

• Команда, за яку грав у КЄЧ/ЛЧ: «Динамо»
• Кількість проведених матчів: 43
• Кількість сезонів у КЄЧ/ЛЧ: 8

Справжня легенда та герой українського футболу Олег Блохін був зіркою № 1 в «Динамо» у 70-80-х роках минулого століття. Саме цей нападник й досі є рекордсменом «біло-синіх» за кількістю забитих за команду м'ячів в офіційних турнірах (266). А ще Блохін ставав володарем Золотого м'яча-1975 та є 7-разовим чемпіоном СРСР.

У Кубку європейських чемпіонів Блохін провів вісім сезонів, відзначившись 11 забитими м'ячами у 43 матчах. Він дебютував у КЄЧ в сезоні-1972/73, провівши 6 матчів та забивши 1 м'яч (у ворота «Гурника» із Забже). Згодом форвард забивав також «Акранесу» та «Сент-Етьєну» (у сезоні-1975/76), «Партизану» та ПАОКу (у сезоні-1976/77), «Трабзонспору» (у сезоні-1981/82), «Берое», «Селтіку» та тричі «Бешикташу» (у сезоні-1986/87), який у рамках КЄЧ виявився найбільш успішним для нього особисто та для «Динамо» в цілому, адже команда Лобановського дійшла до півфіналу, де програла «Порту».

З «Динамо» Блохін пішов у березні 1988 року, коли радянським футболістам потроху відкрили «кватирку» у зарубіжні чемпіонати. Наприкінці кар'єри легендарний форвард виступав в Австрії за «Форвертс» та на Кіпрі за «Аріс». У 1990-му Блохін завершив кар'єру гравця, а незабаром почав тренувати. На наставницькій ниві працював у Греції, Україні та на росії. Саме під керівництвом Блохіна збірна України вперше і поки що єдиний раз в історії зіграла у фінальній частині чемпіонату світу (2006), причому дісталася аж до чвертьфіналу турніру.

Наразі Блохіну 71 рік. Донедавна він обіймав одну з керівних посад в УАФ, будучи співкерівником комітету національних збірних.

2. Сергій Ребров – 21 гол

• Команда, за яку грав у КЄЧ/ЛЧ: «Динамо»
• Кількість проведених матчів: 43
• Кількість сезонів у КЄЧ/ЛЧ: 7

Сергій Ребров залишив дуже яскравий слід в українському футболі, особливо в «дев'яності» та «нульові». Вихованець донецького футболу Ребров починав грати у «Шахтарі», але там його швидко пригледіли селекціонери «Динамо» й покликали до столиці. У стані «біло-синіх» Ребров згодом перетворився на лідера атак зіркової команди Валерія Лобановського, яка була справжнім гегемоном на теренах України після відновлення незалежності, яке сталося у 1991-му.

Дебют у Лізі чемпіонів в Реброва відбувся у сезоні-1993/94. Тоді молодий форвард взяв участь в обох матчах проти «Барселони», про які вже згадувалося вище. Сергій навіть забив каталонцям на виїзді, але цього не вистачило, аби пройти маститого суперника за сумою двох матчів (3:1, 1:4). У ЛЧ-1994/95 Ребров провів 5 матчів та забив 1 м'яч (московському «Спартаку»), але «Динамо» не вийшло з групи. А ось у ЛЧ-1997/98 кияни видали дуже потужний турнірний спурт, чому допомогла й результативність нашого героя, який відзначився 6 голами (по голу у кожному з двох матчів у ворота ПСВ та «Барселони», ще по голу – «Ньюкаслу» та « Ювентусу») у 8 матчах. Тоді кияни дісталися 1/4 фіналу, а через рік опинилися вже в 1/2 фіналу проти «Баварії», якій поступилися мінімально (3:3, 0:1). У тому легендарному сезоні-1998/99 Ребров провів 10 ігор та забив чотири рази (по голу у кожному з двох матчів у ворота «Панатінаїкоса» та «Арсенала» на груповій стадії).

Найбільш результативним для Реброва у ЛЧ видався сезон-1999/2000, коли він після відходу Шевченка у «Мілан» став ключовим форвардом «Динамо». Той турнір включав дві групові стадії, і кияни пройшли першу, але не змогли кваліфікуватися в плей-офф з другої. Ребров забив 8 м'ячів у 12 поєдинках, оформивши два дублі («Русенборгу» та «Марібору»), а також забивши по м'ячу «Лаціо», «Реалу», «Баварії» і тому ж таки «Русенборгу». Потім Сергій залишив «Динамо», подавшись у «Тоттенхем», а до Ліги чемпіонів повернувся тоді, коли знову став грати за «Динамо», але це вже були не такі успішні виступи (1 гол у 6 матчах в рамках сезонів-2006/07 та 2007/08).

У березні 2008-го Ребров пішов з «Динамо» до «Рубіна», де влітку 2009-го й завершив кар'єру. Згодом став тренером і нині у свої 50 років очолює національну збірну України.

1. Андрій Шевченко – 48 голів

• Команди, за які грав у КЄЧ/ЛЧ: «Динамо», «Мілан», «Челсі»
• Кількість проведених матчів: 100
• Кількість сезонів у КЄЧ/ЛЧ: 12

Андрій Шевченко є найуспішнішим українським футболістом після відновлення незалежності нашою державою у 1991 році. Крім того, Шевченко – єдиний український топ-бомбардир у ЛЧ, який грав в турнірі більш як за дві команди («Динамо», «Мілан», «Челсі»).

У Лізі чемпіонів Шевченко дебютував у складі рідного «Динамо» в сезоні-1994/95, який виявився вкрай невдалим для киян. Тоді молодий Андрій провів два поєдинки (проти московського «Спартака» та «Баварії»), але встиг відзначитися дебютним голом (у воротах мюнхенського гранда). Згодом Шевченко зіграв ще два сезони в найпрестижнішому клубному турнірі континенту, які видалися надзвичайно успішними і для «Динамо» (чвертьфінал та півфінал), і для самого форварда (5 та 8 голів у 8 та 10 поєдинках відповідно), встиг стати найкращим голеадором турніру, а потім перейшов у «Мілан».

З італійською командою Шевченко провів шість сезонів у ЛЧ, ставши тріумфатором турніру 2003 року. В 2006-му українець знову виграв звання найкращого бомбардира найпрестижнішого єврокубку, а за два роки до цього став володарем Золотого м'яча. У 2006-му Шевченко поїхав до «Челсі», де кар'єра в нього не склалася, але з «синіми» Андрій провів два сезони у ЛЧ (15 матчів, 4 голи), в тому числі дійшовши до фіналу 2008-го, який він провів на лаві запасних, а лондонці програли у серії пенальті «Манчестер Юнайтед».

Останній у кар'єрі сезон в основній сітці Ліги чемпіонів Шевченко провів у рідному «Динамо». У ЛЧ-2009/10 форвард провів 6 матчів та забив 1 м'яч («Інтеру»), а всього на його рахунку 48 голів у 100 іграх в рамках найпрестижнішого єврокубку. Кар'єру гравця Шевченко завершив влітку 2012 року після домашнього для України чемпіонату Європи. Після цього невдало спробував сили у політиці, був асистентом, а згодом головним тренером збірної України, а з 25 січня 48-річний Шевченко є президентом УАФ.