Довбик: «Партнери по команді називають мене звіром та машиною»

Футбол України 27 Жовтня, 11:02 293
Довбик: «Партнери по команді називають мене звіром та машиною» | 19-27
Український форвард розповів про адаптацію у «Ромі» та про амбіції.

Артем Довбик дав інтерв'ю офіційному сайту Серії А. Форвард «Роми» та збірної України розповів про свою адаптацію в клубі та про амбіції. Його слова передає Romapress:

«Знаю, що я - перший українець в історії «Роми». В такому клубі завжди є тиск. Але я повністю готовий до цього. Футбол без тиску - не футбол. Ти завжди повинен мотивувати себе. Я люблю такий тип адреналіну, я граю під тиском набагато краще. Головне – команда вірить в мене, тренер та всі інші підтримують мене. Мене прийняли дуже тепло».
«Я знаю, що в «Ромі» грали великі форварди, такі як Джеко, Лукаку, Батістута. Але вони були іншими, вони грали своїм шляхом. Я хочу бути «новим Довбиком», показати, на що я здатний і грати якомога краще».
«Чому мене називають «Машиною»? Партнери по команді називають мене так, оскільки бачать, як важко я працюю на тренуваннях. Всі кличуть мене «звіром» або «машиною». Андрій Шевченко радив мені бути більш агресивним, сильним і голодним у штрафному майданчику суперника і я дотримуюся його порад».
«Я знаю, що проти італійських захисників важко, це і є катеначчо, буде нелегко, але я готовий. Для мене це новий виклик, але я вірю, що при важкій роботі все вийде на полі. Тому я мушу важко працювати. Я не ставлю собі мету щодо кількості голів. Я не люблю робити таке”.
«Моя головна сила - у штрафному майданчику, завершення. Удар - найважливіша річ. Я можу атакувати дуже добре, навіть спиною до захисників. В цьому мої найкращі якості. Я люблю забивати, насолоджуюся цим. Можливо, я не торкаюся м'яча так часто, але забивати завжди краще, ніж не забивати» .
«В «Ромі» дуже багато креативних гравців, які допомагатимуть мені реалізувати себе. А я допомагатиму їм як можу».
«Я родом з Черкас. Це невелике місто, дуже близьке до Києва. Дуже гарне. Для мене кращого міста немає, це найкраще місто у світі. Я завжди туди повертатимуся. Там живуть мої батьки».
«На футбол я вперше пішов сам, батьки дізналися лише за тиждень, що я почав ходити на футбол. Але вони завжди мене підтримували і намагалися робити все для того, щоб я став футболістом. Але я й ходив на бокс разом зі своїми друзями. Півроку-рік я відвідував й заняття з боксу».
«Я не знаю так багато про Італію, але це дуже гарна країна, тут дуже смачна їжа, і сподіваюся, невдовзі я зможу побачити більше гарних місць в Італії».
«Мої амбіції? Насамперед, всі вболівальники хочуть, щоб «Рома» вийшла у Лігу Чемпіонів. Я зроблю все, що можу для досягнення цієї мети і для гри у Лізі Чемпіонів наступного сезону».