Юрій Максимов очолив Ворсклу. Деталі контракту залишаються невідомими. Це повернення Юрія Вільйовича до Полтави, бо з 15 жовтня 2019 року по 31 травня 2022 року Максимов вже працював із Ворсклою.
Таке рішення, в першу чергу, потрібно сприймати, як визнання власної помилки керівниками клубу. Максимов вперше очолив команду, коли Ворскла боролася за виживання. Зміг не тільки вийти з кризи, стабілізувати ситуацію, але і дійти до фіналу Кубка України. Відкрив кілька молодих гравців.
Було дуже дивно, що менеджмент клубу навесні 2022-го (у самісінький розпал вторгнення) не продовжив контракт із Юрієм Вільйовичем. До Полтави запросили Віктора Скрипника, який отримав величезну за українськими мірками зарплату. Плюс – клуб почав активно працювати на трансферному ринку, запрошуючи балканців та бразильців на доволі хороші фінансові умови.
Я так розумію, що у Полтаві хотіли побудувати новий футбольний проект. Хороший склад і кваліфікований тренер (виводив Зорю у єврокубки, був близьким до срібла в УПЛ) давали можливість у дуже непрості часи поборотися за медалі та отримати пряму путівку у єврокубки.
Але у Скрипника нічого не вийшло від слова зовсім. Коли стало зрозуміло, що швидкого результату не буде, почали від'їжджати легіонери. Завершилося все тим, що Віктор Анатолійович мав працювати з українськими гравцями, молодими футболістами. Для такої філософії утримувати тренера із високою зарплатою не було ніякого сенсу. Коли Скрипника покликав Металіст 1925, його відпустили разом із Владленом Юрченком, який, в принципі, міг би стати лідером Ворскли.Мабуть, у Полтаві не бажали витрачатися на нового керманича, призначивши Сергія Долганського, який тривалий час стояв у воротах Ворскли, а потім працював у тренерському штабі команди. Існував якийсь запас очок. Виліт особливо не загрожував. Були команди, явно слабші за складом. Можна навіть без тренера, маючи певну якість футболістів, тримати рівень. Вийде – супер, не вийде – завжди можна перевести Долганського назад в асистенти. Тим паче, ринок українських тренерів дуже обмежений. Знайти хорошого спеціаліста непросто. Тому потрібно ризикувати.
Бажання зекономити на зарплатні та грати через якість складу себе не виправдали. Вже у першому турі Ворскла була вдома розгромлена Шахтарем, який потім почав направо і наліво втрачати очки. Побудова гри – дуже примітивна. «Автобус» та швидкий перехід з оборони в атаку. Сподівання у захисті на командні дії, самовіддачу, а попереду – на індивідуальну майстерність.
Як наслідок, Ворскла востаннє перемагала ще 16 серпня, коли вдома здолала аутсайдера Оболонь (причому по грі були питання до суддівства). Дві перемоги в одинадцяти матчах – це дуже слабкий результат. Усе почало котитися до зони стикових поєдинків. Стало зрозуміло, що потрібно щось змінювати.
Влітку полтавці посилилися досвідченими легіонерами. Підписали захисника Колоса Олександра Чорноморця, форварда Полісся Дениса Ндукве. Змогли зберегти в складі основного воротаря Павла Ісенка. А результату не було ніякого! Не було й розвитку гравців. Клуб прагне розвивати власну молодь, створена друга команда. Але нових імен у першій команді не додалось. Наявні футболісти також не прогресували за винятком, хіба що, Іллі Крупського.
Тому менеджмент Ворскли вирішив більше не мудрувати і повернув Максимова. Юрій Вільйович – це гарантія, що клуб не вилетить. Зараз доволі велика щільність у таблиці. Дві-три перемоги можуть зробити полтавців претендентами на єврокубки. Максимов не вимагає естетики гри. Все має бути доволі просто. Наявного складу більше, ніж достатньо, для виконання поставлених завдань.
Особливо цікаво мені буде подивитися за розвитком Дениса Ндукве. Свого часу у Звягелі під керівництвом того ж Максимова цей нападник дуже багато забивав на рівні Другої ліги. Ходили розмови, що тренер хоче забрати форварда у СК Дніпро-1, але той у підсумку перейшов до Полісся. Зараз є можливість продовжити співпрацю.
Можливо, когось із молодих Максимов зможе підтягнути до першої команди. Хоча кандидатів там небагато. Сподіваюся, що буде прогрес вже наявних Івана Нестеренка, Дмитра Черниша, Данила Хрипчука, Євгена Павлюка. Не стане несподіванкою поява досвідчених футболістів. Особливо тих, які раніше вже працювали із Максимовим. Будуть приїжджати ноунейми-легіонери – балканці, африканці. Спробують знайти якийсь діамант серед вільних агентів.
Припускаю, що варто чекати у Полтаві появи гравців із системи Динамо. Агент Максимова – Максим Карагодін – дуже близький до директора академії «біло-синіх» Олександра Іщенка. Майже всі провідні таланти академії Динамо – у компанії FAMK Group Швеця та Карагодіна: Назар Волошин, Матвій Пономаренко, Павло Люсін, Богдан Редушко... Тому очікуємо динамівський десант у Полтаві. Максимов гарно вміє розкривати молодих гравців. Свого часу в Оболоні та Кривбасі йому це добре вдавалося.
Матвій Пономаренко, наприклад, тільки третій нападник у першій команді Динамо. На рівні U-19 він вже вигравав суперечку бомбардирів та золоті нагороди. Ворскла і Максимов були б для нього хорошою можливістю спробувати свої сили у дорослому футболі та отримати величезний досвід. Якщо Редушко чи Люсін готові до більшого, ніж юнацька команда Динамо, то теж можливі варіанти. Навіть Малиш майже не має ігрової практики.
Ворскла має змінитися при Максимові як кадрово, так і в організації гри. Це не будуть якісь колосальні зміни. Скоріше – косметичний ремонт. Прихід нового тренера зараз має дати емоції. У Кубку України проти Динамо команда Максимова виглядала гідно. Варто розраховувати на очки у найближчих матчах чемпіонату. Але загальна перспектива не дуже серйозна. Максимов може вивести команду на певний рівень, але далі її розвивати не здатен. Про якісь серйозні завдання мова не йде. У принципі, цього рівня буде достатньо для амбіцій нинішньої Ворскли.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
