«Забити росії та виграти. Усі ті документальні фільми не показали той момент напруги. Безпека... Нам сказали, що ми не можемо жити у готелі. Ми весь час були у посольстві. Дуже багато охорони було.
Коли виїжджали на стадіон, то що тільки не летіло в автобус. Всі ми на нього [матч] чекали, було напруга. Але, якщо чесно, мені було все одно. Я знав, що цей момент для нас важливий, що потрібно готуватися, і я знав, що ми цю гру не програємо.
І коли там залишалося 4 хвилини до кінця матчу, ми програвали 0:1, цей штрафний... Я підбігаю до м'яча. І це як раз було біля лави. Йожеф Сабо каже: «Синку, синку, будь ласка, йди до штрафного майданчика». А я говорю: «Все буде нормально, я зараз заб'ю. Не переживайте». Ось такий шедевр.
Знав, що заб'ю? Не знаю, але Андрій Шевченко точно вірив. А чи знав – це вже історія. І Андрій Шевченко завжди знав, що ми самостійно робимо своє щастя. У спорті це дуже важливо. Ти повинен постійно мати цю позитивну енергію, вірити в себе, вірити в тих людей, з якими граєш, вірити в людей, які приходять на стадіон, вірити в ауру і вірити в те, що завжди зможеш змінити результат».
25 років тому національна збірна України з футболу в останньому турі кваліфікації чемпіонату Європи зіграла у москві внічию – 1:1 з росіянами та продовжила боротьбу за путівку, а господарі зійшли з дистанції. Курйозний матч зі штрафного удару оформив Андрій Шевченко наприкінці гри.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
