Воротар юнацької збірної України, 19-річний Владислав Крапивцов, підписав контракт із «Жироною». Угода розрахована до літа 2029 року. Крапивцов перебував у статусі вільного агента, тому обійшовся каталонцям безкоштовно.
Крапивцов – це продукт роботи українського тренера воротарів Володимира Тименка. Володимир Миколайович - сучасний тренер голкіперів. Постійно бере участь у європейських конференціях. Має науковий ступінь. Займається психологією, написав власну книгу. Крапивцов та Тименко разом працювали в Академії «Дніпра-1» та юнацькій збірній України 2005 року народження.
Власне, Крапивцов – це відображення сучасної школи воротарів. Добре грає ногами, добре розвинута реакція, спокійний, холоднокровний. У нього є всі якості для гри на високому рівні. Багато в чому заслуга розвинутих талантів належить саме Тименку.
Про Влада навіть на рівні України особливо нічого не знали до юнацького Євро у липні. Він був третім воротарем у системі «Дніпра-1» після Євгена Волинця та Якова Кінарейкіна. Грав за юнацьку команду «спортклубівців» із Назаром Макаренком.
Навесні 2024 року я був свідком гри юнацького чемпіонату України між «Динамо» та «Дніпром-1», коли кияни легко розбили суперника – 6:1. Крапивцов у воротах нічого особливого не показав. Не можна сказати, що привозив, але й не рятував.
Влітку на юнацькому Євро Крапивцов став найкращим воротарем турніру. Команда Дмитра Михайленка дійшла до півфіналу. Упродовж турніру Владислав неодноразово рятував свою команду.
Парадоксально, що до 2024 року Влад не викликався навіть до збірної України свого віку. Олег Кузнецов робив ставку на Владислава Кравця із «Шахтаря» та Давида Фесюка із «Хайдука». Коли відбулася зміна тренера та до збірної прийшов Михайленко, замість Кузнецова та Тименка в ролі тренера воротарів, то грати почав виключно Крапивцов, який провів усі 7 матчів збірної України у 2024 році.
«Дніпро-1» влітку припинив своє існування. Вдалий виступ на Євро дав можливість Крапивцову спробувати свої сили у європейському футболі. Я думаю, що тут багато в чому проблемою стало те, що Влад почав свої перегляди ближче до осені, коли вже команди сформували свої склади. В таких умовах дуже непросто знайти собі нову команду навіть у статусі таланта та вільним агентом.
Друга проблема – відсутність досвіду дорослого футболу. Крапивцов досі не провів жодного матчу на дорослому рівні. В Англії дуже велика конкуренція, бо клуби мають хороші фінансові можливості – вони вже хочуть готових гравців.
Не було жодного сенсу підписувати контракт статусному клубу із гравцем без досвіду дорослого футболу, який колись, можливо, буде грати. Краще це місце віддати вже готовому гравцю. Для самого Крапивцова бути енним воротарем в системі «Челсі» та «Арсенала», де він був на перегляді, не принесло б ніякого розвитку. У «Челсі» на контракті майже 10 воротарів.
Більше реальним виглядало підписати контракт із клубом з Чемпіоншипу та почати зі статусу третього воротаря і пробувати виграти конкуренцію через виступи за юнацькі команди. Тут хоч був якийсь шанс на успіх.
Це зі сторони було схоже, що агент Шаблій виконував побажання Крапивцова. Хочеш у «Челсі» – давай. Хочеш в «Арсенал» – давай. Тільки от шансів підписати так контракт дуже мало. А шансів досягти успіху - ще менше.
Насправді, Крапивцову потрібен поступовий розвиток. Йому потрібна адаптація до життя у Європі. Йому потрібна адаптація до дорослого футболу. Дуже потрібна довіра. Тименка вже не буде, щоб Влад грав завжди. Тільки через те, що він Крапивцов та був найкращим воротарем юнацького Євро, його ніхто не буде ставити у ворота в дорослому клубі.
На мою думку, для Влада найкращим варіантом був би перехід в якийсь бельгійський чи нідерландський клуб, який би гарантував би йому постійну ігрову практику. Навіть якщо це була б маленька команда. Щоб були реальні можливості грати, розвиватися, здобувати досвід дорослого футболу, а вже потім готовим їхати до Англії в «Челсі» та «Арсенал» вигравати конкуренцію.
Я так зрозумів, що для самого Крапивцова статус клубу набагато важливіший, ніж перспективи у ньому. Є дуже проста футбольна істина: великі команди не формують гравців, бо вони можуть купувати вже сформованих футболістів. У розвитку гравців зацікавлені маленькі команди, бо вони живуть завдяки продажу гравців та зацікавлені у розвитку.
У підсумку Крапивцов підписав контракт із «Жироною». Зрозуміло, що каталонці моніторять український ринок після трансферів Віктора Циганкова та Артема Довбика. Для них це цікаво.
Але поки цей перехід залишив більше запитань, ніж дав відповідей. «Жирона» – це маленький клуб, який видав тільки один вдалий сезон, коли фінішував у зоні ЛЧ. Зараз команда – середняк Ла Ліги. Кожного сезону вони втрачають лідерів (завершення оренди чи трансфери) та фактично формують нову команду. Команда як може боротися за єврокубки, так само може претендувати на виліт. Сезон на сезон не приходиться. Зараз для каталонців дуже багато чого залежить від наставника команди Мічела. У нього контракт із клубом ще на один сезон – до літа 2026 року. Мічела називають претендентом на роботу в англійських клубах. Сватали у «Барселону». Його відхід – це питання конкретної пропозиції, котрої ще не було. Коли піде тренер, ніхто не знає, яким буде майбутнє «Жирони»
Я вже писав вище, що «Жирона» кожного сезону втрачає своїх лідерів. Але це не стосується воротарів. Тут все спокійно. Основним воротарем є досвідчений аргентинець Пауло Гассаніга. Він виступав багато років в АПЛ та іспанських клубах. У лютому Гассаніга підписав новий контракт із каталонцями до кінця сезону 2026/2027. Влітку «Жирона» орендувала із «Марселя» власного вихованця Пау Лопеса, який пограв за «Рому», пробував свої сили у «Тоттенхемі». У каталонців є опція на викуп Лопеса.
Мічел повністю довіряє Гассанізі, який провів усі матчі поточного сезону. На роль запасного воротаря є Лопес. Якщо його не викуплять, то візьмуть ще когось на стороні. Робити другим номером голкіпера, який не грав пів року та не має жодного офіційного матчу за плечима, ніхто не буде.
Не потрібно порівнювати ситуацію Андрія Луніна та Влада Крапивцова. Вони за змістом є повністю різні. «Реал» заплатив за Луніна в районі 9 млн євро плюс прописав бонуси. Лунін два сезони провів на рівні дорослого футболу та у тому числі грав у єврокубках (видав дуже сильний матч проти «Атлетіка» Більбао в гостях). Його вели довго, спостерігали, було певне лобі.
У Крапивцова ситуація трохи інша. Він приходить у команду у статусі вільного агента на перспективу. У першій команді є двоє досвідчених воротарів. Для того, щоб грати, потрібна адаптація, потрібна мова. У юнацькій команді «Жирони» є два талановитих воротарі – болгарин Александр Андреєв та гамбієць Жорді Дансо. Вони обоє молодші за Крапивцова. За Андреєва влітку заплатили в районі 100 тисяч. Можливості грати за юнацьку команду не буде.
Найгірше в цій ситуації, що може бути, що Крапивцова взяли просто для кількості. У першій команді на тренуваннях має бути 4 воротарі.
Найкращий варіант – оренда. Шукати варіанти вже зараз чи влітку: просто грати, адаптовуватися, набиратися досвіду. Щоб потім бути готовим до конкуренції із Гассанігою та навіть його замінити. Потрібно маленькими кроками йти до статусу першого номера «Жирони». Зробити це відразу буде нереально.
Реально щось для Крапивцова може змінитися влітку. За умови, якщо вдало виступить на молодіжному чемпіонаті світу. Якщо збірна України зможе дійти мінімум до півфіналу, а сам Влад проведе сильний турнір, то це буде дуже серйозним поштовхом для його подальшої кар'єри на клубному рівні.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
