Рік небувалого прагматизму
2024 рік став першим повним роком роботи в команді Олександра Шовковського, який змінив наприкінці 2023-го на посаді головного тренера киян Мірчу Луческу. І від початку своєї повноцінної роботи в клубі новий наставник, здається, повністю змінив філософію команди.
Домінуючий футбол, яскравий малюнок гри, божевільна перевага у контролі м'яча, бажання грати першим номером із кожним із суперників? Забудьте, Динамо тепер інше. З приходом у команду Шовковський відразу ж показав, що значення має лише результат і нічого, крім результату, і клуб, мабуть, така концепція повністю влаштовує.
Тепер Динамо зовсім не соромиться віддати ініціативу і зіграти на контратаках з Олександрією чи Кривбасом, не кажучи вже про Шахтаря, не соромиться відбиватися на останніх хвилинах матчу з Вересом і взагалі не переймається тим, хто і що думає про його футбол. Обережність, прагматизм, результат – ось три ключові принципи гри столичного клубу при Шовковському. І чи був цей вибір правильним – покаже лише час.
Але варто визнати та констатувати, що результат такий підхід справді дає. У другій частині попереднього сезону УПЛ, який Динамо починало з відставанням у три очки від Шахтаря, кияни виглядали дуже непогано, і допустили лише три втрати балів, зігравши внічию з Вересом (1:1), ЛНЗ (1:1) та мінімально поступившись Шахтарю (0:1).
Біда біло-синіх полягала лише в тому, що конкурент був повністю бездоганний і не втрачав очки навіть у такій мінімальній кількості. А там, де втрачав, гірникам допомагала сама доля, як у випадку з технічною перемогою над Олександрією у першому поєдинку після зимової паузи. Але факт залишається фактом: фантастична серія із 12 перемог поспіль принесла чемпіонство саме Шахтарю, а Динамо знову стало лише другим.
Тигри будинку та кошенята в єврокубках
Керівництво Динамо, очевидно, повірило у прагматизм Шовковського, адже перед сезоном 2024/25 київський клуб провів незвично якісну трансферну кампанію.
До команди приєдналися Максим Брагару, Валентин Рубчинський, в оренду було взято центрального захисника Браяна Себальйоса, але вишнею на торті, безумовно, став колишній лідер Дніпра-1 Олександр Пихаленок, боротьбу за якого кияни виграли у Шахтаря. По ходу сезону із Зорі перейшов ще й Едуардо Герреро, але стати важливою частиною нової команди йому поки не виходить.
У грі Динамо не змінилося практично нічого: той самий раціональний прагматизм і концентрація суто в результаті. Однак працював він так само добре. За 17 турів зимової частини УПЛ кияни не зазнали жодної поразки, а очки втратили лише чотири рази: з Рухом (0:0), Шахтарем (1:1), Колосом (1:1) та Олександрією (0:0).
Таким чином, на зимову паузу в чемпіонаті столичний клуб пішов з відривом у п'ять очок від Олександрії та десять – від Шахтаря, і ця перевага, безумовно, досить солідна для того, щоб вважати саме киян явним фаворитом у боротьбі за чемпіонство.
Хто б не говорив, але ставка Шовковського повністю зіграла. За повний календарний рік роботи з Динамо він зазнав у чемпіонаті лише однієї поразки і шість разів зіграв унічию, і такий результат, безумовно, можна вважати дуже добрим. Однак на європейській арені, на жаль, все було зовсім інакше.
Виступ Динамо цього єврокубкового сезону, який вже точно завершиться в січні, став найбільшим розчаруванням року для київського клубу. Провал у Лізі Європи згадують команді та тренеру за будь-якої можливості, а перегляд матчів команди у цьому турнірі перетворився для вболівальників на справжні тортури.
Результат у Лізі Європи справді катастрофічний: нуль очок у шести матчах, один забитий гол при 15 пропущених, останнє місце в турнірній таблиці та безнадійні поразки від таких гігантів європейського футболу як Хоффенхайм (0:2) Ференцварош (0:4) та Вікторія (1:2).
Однак заради справедливості варто згадати, що в цьому провальному євросезоні Динамо все ж таки мав невеликий світлий відрізок – кваліфікацію Ліги чемпіонів. На самому старті кампанії свіже та виведене на пік форми Динамо просто знищило сербський Партизан (6:2; 3:0), а потім пройшло Рейнджерс (1:1; 2:0). Так-так, той самий Рейнджерс, який після шести турів ЛЕ тримається у топ-8 турнірної таблиці та набрав 11 очок.
Але в основній стадії Ліги Європи все, на жаль, пішло не за планом. Класу футболістів Динамо, помноженого на втому від довгих переїздів та відсутність нормального тренувального циклу та відновлення, виявилося замало для того, щоб конкурувати та боротися за результат хоч із кимось із суперників, з якими Динамо зустрічалося до цього моменту.
Після шести поєдинків у ЛЕ залишається лише визнати, що на цьому рівні динамівці просто не можуть бути конкурентними, і в цьому турнірі київський клуб просто існує, намагаючись уникнути розгромного рахунку. Бажаєте більшого? Вибачте, тоді не з цими футболістами. Насамперед це стосується оборони команди, хоча загалом так можна сказати про кожну лінію. Інших гравців не буде? Тоді на підставі чого ми хочемо більшого?
Олександр Шовковський та клуб давно все для себе зрозуміли. Зрозуміли, що боротися за результат у Лізі Європи ця команда не здатна, і ставляться до цих матчів просто як до того, що треба пережити.
Це стало остаточно зрозумілим ще в матчі з Ромою (0:1), на який кияни вийшли наполовину резервним складом, і у всіх наступних поєдинках тенденція продовжилася. Не в останню чергу завдяки такому підходу Динамо йде на паузу у статусі зимового чемпіона УПЛ, однак у Лізі Європи дивитися на команду просто боляче.
Але за час роботи у Динамо Шовковський показав себе максимально раціональним та практичним наставником, який оцінивши можливості своїх підопічних швидко зрозумів ситуацію та розставив пріоритети. І якщо Динамо у підсумку виграє чемпіонат –, всі ми будемо змушені визнати, що вони були розставлені правильно.
Михайло Цирук
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
