«Сіті» йшов наприкінці топ-24, ПСЖ – за її межами, але всього в одному очку. Перемога істотно поліпшувала шанси на прохід, але ризикувати цього вечора не збирався ніхто.
У всякому разі, до перерви. Щойно гра розкрилася, обидва тренери вже не змогли повернути собі контроль над тим, що відбувається. Луїс Енріке традиційно вийшов без чистого форварда, зробивши ставку на гнучку трійку Барколя-Лі Кан Ін-Дуе. Мендеш при цьому для підстраховки залишався третім центральним на випадок контратак.
Що було вельми доречно, адже «Сіті» погодився з грою другим номером зі ставкою на швидкий транзит в атаку через Голанда і КДБ. Працювало так собі. Двічі за 1-й тайм через довгі передачі від ЦЗ лідери «Сіті» чіплялися за м'ячі за чужою лінією оборони, але конвертували це лише в один удар КДБ з гострого кута. Плюс ще був вихід Савіньо на воротаря з гострого кута на Доннарумму.
Це був єдиний раз, коли вінгер «Сіті» підловив Хакімі, найкращого гравця половини. Хакімі на чужій половині традиційно був найгострішим гравцем. Справлявся навіть без Дембеле. ПСЖ відрізками швидко проходив центр поля, але не користувався динамічною перевагою і затягував із загостренням. 94% точності передач за 45 хвилин під час божевільної зливи – це не тільки про клас гравців Парижа, а насамперед про стерильний футбол Енріке. У МС з їхнім «контратакувальним планом» було 87%. Моменти ПСЖ до свистка на перерву приходили або зі стандартів, або після ігнорування підопічних вказівок Луїса Енріке.
Небезпечний удар Фабіана після корнера з лінії виніс Гвардіол. А найкращий момент настав після того, як Мендеш всупереч вказівкам коуча залетів на чужу половину, і поки Нуньєш стежив за Барколя, Нуну зіграв у стінку з Лі Кан Іном, після чого прострілив у центр і зробив гол для Хакімі. Втім, мінімальний офсайд врятував команду Гвардіоли. Обидва тренери вочевидь залишилися незадоволені грою і зробили зміни вже в перерві, які суттєво вплинули на гру.
І нарешті пішла гра, хоч і вочевидь куди різкіша, ніж хотілося б обом каталонським контрол-фрікам. Пеп виставив Льюїса інвертованим у спробі зайняти ключові поля в центрі і Гріліша, який видав за 5 хвилин більше гостроти, ніж за півсезону. Енріке – Дембеле, найгострішого гравця парижан у матчі. Для «Сіті» тайм почався просто чудово.
Спрацювали, як не дивно, зміни в захисті. Спочатку Аканджи вилетів уперед у стилі ліберо. І проігнорований усіма, включно з Мендешем, заліз по лицьовій і прострілив уздовж воріт, і Гріліш після пострілу Бернарду добив у порожні. Буквально за три хвилини ПСЖ провалився в пресингу, Нуньєш з позиції правого фулбека нахабно зайшов у центр, розрізав на Гріліша, простріл якого Невеш підрізав прямо на ногу Голанда.
Для здорового «Ман Сіті» на цьому гра б закінчилася – законтролили б до смерті будь-кого. Своє слово сказав і швидкий гол суперника у відповідь – відверто перебудовуватися під утримання вже сенсу не було. Тут уже оголилася слабкість Нуньєша в захисті (плюс загуляв Аканджи), від якого втік Барколя і прострілив Дембеле на напівпорожні. Нуньєша ще й жорстко таргетували – Мендеш нарешті отримав право підключатися, плюс вісімка/хибна 9 приходили перевантажувати.
Так Барколя раз гостро вдарив з кута штрафного, а потім з тієї ж точки Дуе поклав у поперечину, а на добиванні вдало прийшов м'яч до Барколя. Париж при цьому і не думав зупинятися на досягнутому. Навалилися з пресингом, стабільно забирали м'яч у високих зонах і куди гостріше комбінували. Дембеле перевірив поперечину після того, як прокинув Йошка між ніг, потім забив з офсайду. Розумниця Невеш зі стандарту нарешті забив третій із передачі Вітіньї.
А «Сіті» навіть штурм у відповідь не зміг організувати – натомість двічі проґавили Рамуша, який нарешті поставив крапку в компенсований час. 4:2. ПСЖ і «Манчестер Сіті» помінялися місцями. На парижан ще чекає непростий виїзд у Штутгарт у фінальному турі, де треба перемагати. «Сіті» уважно стежитиме за цією грою, адже фіаско «шваб» може звільнити для них останнє місце в плей-оф.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
