Чому військовозобов’язані будівельники не можуть виїхати працювати за кордон, а футболісти — можуть: пояснює спортивний юрист

Динамо Київ 14 Лютого, 12:31 421
Чому військовозобов’язані будівельники не можуть виїхати працювати за кордон, а футболісти — можуть: пояснює спортивний юрист | 19-27
Спортивний юрист Ілля Скоропашкін розповів про деталі виїзду українців за кордон, і чим відрізняються футболісти від умовних будівельників.

— Пане Ілля, чому військовозобов’язані будівельники не можуть виїхати працювати за кордон, а військовозобов’язані футболісти можуть?

— Будівельники не підпадають під жодну з категорій, яким дозволено перетин кордону під час воєнного стану. Натомість, спортсмени можуть виїжджати для участі у змаганнях, які проводяться за кордоном за спеціальними дозволами Міністерства молоді і спорту чи особисто Міністра.

— Як це регулюється законодавством?

— Перетин кордону під час воєнного стану регулюється Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Цими Правилами визначені категорії осіб, які мають право виїзду під час введення правового режиму воєнного стану.

Пункт 2−11 цієї постанови прямо передбачає, що спортсмени, які включені в установленому порядку до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, а також спортсмени, включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, мають право на виїзд для участі у спортивних заходах, якими є змагання або навчально-тренувальні збори.

— Чому дискваліфікація каратистів Пилипюків не застосовується до футболістів?

— Ситуація з Пилипюками відрізняється. По-перше. Рішення про дискваліфікацію спортсмена у випадку його неповернення після закінчення терміну проведення спортивного заходу ухвалює спортивна федерація. У випадку Пилипюків, рішення про їх дискваліфікацію приймала Федерація карате України. Ці спортсмени ще до виїзду були попереджені Федерацією про відповідальність і можливі наслідки у випадку їх неповернення.

По-друге. Якщо спортсмени виїжджають як члени національної збірної команди або як самостійні спортсмени за клопотанням спортивної федерації і з дозволу Мінмолодьспорту для участі у конкретному спортивному заході, який має чітко визначений термін, вони мусять повернутись після закінчення такого заходу. Крім випадків, якщо після завершення цього терміну у таких спортсменів виникли інші законні підстави для продовження перебування за кордоном з дозволу Мінмолодьспорту чи особисто Міністра молоді і спорту України.

Тому неповернення Пилипюків в Україну після завершення заходу було порушенням умов виїзду, оскільки дозвіл на перебування за кордоном був обмежений тільки цим заходом і не міг бути продовжений за умови «включення їх до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту», як зазначено Правилах перетинання кордону.

Тобто, ключовим моментом тут є наявність чи відсутність правової підстави, якою є включення спортсмена до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту.

— Можете провести паралелі з футболістами?

— Також враховуються інші аспекти: фінансові, економічні, іміджеві та репутаційна політика держави.

Наприклад, коли український футбольний клуб, який самостійно, за свої кошти, підготував якісного гравця та здійснює платний його трансфер до європейського топ-чемпіонату, внаслідок чого отримує кошти за такий трансфер і сплачує в державний бюджет значну суму податків з такого трансферу — це враховується як позитивний фактор.

А коли член збірної команди, на спортивну підготовку та участь у змаганнях якого держава витрачала кошти, виплачувала йому зарплату чи стипендію, без відповідного погодження і за відсутності правових підстав залишається за кордоном — це збитки для держави. Такі рішення ухвалюються спортсменом самостійно, без погодження з офіційними структурами. Фактично, спортсмен припиняє співпрацю з федерацією, збірною командою та своїм клубом без відповідних узгоджень.

— Наведіть приклади.

— Показовою в даному випадку є ситуація з переходом атлета Ковтуна і спробою зміни спортивного громадянства з України на Хорватію.

Деякі випадки у футболі теж супроводжувалися самовільним неповерненням спортсменів без відповідного правового підґрунтя і також мали для них негативні наслідки. Наприклад, гравець «Шахтаря» Распутько, Гаджиєв та Крапивцов з «Дніпра-1», тренер «Чорноморця» Кас’яненко та багато інших.

— Чи повинні УАФ та Мінмолодьспорту реагувати на випадки, як із Зубковим і Сіканом?

— Якщо футболіст виїхав з командою за кордон на тренувальні збори і підписав контракт із закордонним клубом у рамках існуючих національних і міжнародних правил, що дозволяють спортсмену продовжувати участь у змаганнях топ-рівнів без порушень і зміни спортивного громадянства, порушення відсутнє.

Андрій Піскун