– Я не дуже полюбляю мінятися футболками, тому що є різні емоції. Коли ти переміг і підходиш до якогось гравця, він засмучений, і тобі не дуже хочеться його турбувати, особливо якщо це якийсь топовий гравець, і вони не завжди адекватно, скажімо так, поводяться – у когось якісь емоції, хтось психує чи ще щось. Так само, коли ти програєш.
Іколи мене друзі просять помінятися з кимось футболками, я кажу: «Так-так-так», але ніколи не міняюся, тому що ти програв – для мене все одно, це «Реал» чи ще хтось. У мене є товариш, він кайфує від Рамоса. Ми грали з «Реалом», він каже: «Візьми футболку». – «Так-так-так, візьму-візьму-візьму».
Ми програли, це був матч за «Боруссію». Я був засмучений, тому що мене випустили на хвилину, я просто пішов з поля. Він каже: «Ну що, помінявся?» – «Та яке помінявся? На хвилину випустили, мені соромно було навіть підходити».
Єдиний футболіст з топів, до кого я підійшов і попросив футболку – це був Азар, тому що він дійсно мені подобалося, як він діє на полі. Тому в мене є ця футболка.
– Його перехід у «Реал» – це помилка була?
– Та ні, чому помилка? Просто, напевно, всі очікували, що він там стане новим Кріштіану Роналду, а в нього, здається мені, була ціль дійти до «Реала» – він дійшов і потім збавив вимоги до самого себе, от і все. А Кріштіану навпаки – знаходить мотивацію навіть у 40 років.
– Але з Рамосом так і не помінявся? Ти ж і в збірній грав проти нього?
– В збірній також, мене друг просив. У Мадриді ми, здається, грали, нам там завантажили 4 м'ячі, яке мінятися? Тут скоріше б зайти в роздягальню та сховатися від цих камер, тому що соромно: просто тебе відвозили, я на 75-й хвилині тільки перший раз побачив, у якій формі воротар у них грає.
А в Києві ми вже перемогли, в тебе емоції, ти радієш – тепер нехай він уже приходить, – сказав Ярмоленко.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
