– Я відчував, що Шевченко має бажання змінити мене на цій посаді. І все. Я спитав: «Чому?». Він сказав, що вважає, що мають прийти нові люди. У відповідь я здивувався, адже ми з ним із одного покоління, фактично.
У мене до нього не було жодних питань, що він очолив УАФ. Я був готовий продовжувати свою роботу. Однак, якщо таке бачення у керівника, що ж... Я знаю, що це було його бажання. Це його рішення. Окей.
– Ви думаєте, причина саме в тому, що потрібні були нові люди?
– Не знаю. Я працював так само, як і раніше, жодних нових побажань до мене не було. До липня 2024 року я вже рік відпрацював з новим тренером – Сергієм Ребровим. Можливо, хотіли більш лояльну людину. Все-таки я працював у збірній 14 років, більшість футболістів до команди прийшли вже за мене. Лише Андрій Ярмоленко прийшов раніше. Можливо, хотіли більшої лояльності нових людей. А може, хтось їм порадив. Я не збирався заперечувати.
Поки я працював рік із Ребровим, а до цього з Шевченком-тренером і ще раніше, як із гравцем, то завжди намагався донести, що гравці та тренери мають бути підзвітні і вболівальникам, і медіа. Я постійно про це говорив. Не скажу, що завжди все вдавалося. Не знаю, чи в цьому причина.
Наскільки я знаю від колег, зараз із командою трохи складніше стало комунікувати. Складніше одержати дозволи на інтерв'ю. Футболісти завжди бояться, що щось буде спотворено. Їм безпечніше щось повідомляти уболівальникам через власні соцмережі, розвивати їх, – сказав Гливинський.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
