​«Люди писали, що мене треба вбити, щоб озирався на вулицях, щоб до машини не ходив, бо її спалять, а мені переб’ють ноги і відіб’ють голову», - Бойко про грубий фол проти Гусєва

Тоді він у стрибку буквально зніс гравця суперника.

«Коли граєш у футбол, може статися все, що завгодно. Моя совість чиста, я нічого навмисно не робив. Хтось це розуміє, але не бракувало й тих, хто вилив на мене величезні об’єми хейту. Було багато балачок, які психологічно на мене сильно тиснули. Бруд і погрози лилися на мене тонами. Люди не соромилися писати, що мене треба вбити, щоб озирався на вулицях, щоб до машини не ходив, бо її спалять, а мені переб’ють ноги і відіб’ють голову. Родину теж радили ховати. Було непросто.

Проте найскладніше було у перерві того матчу, в роздягальні. Зіткнення відбулося наприкінці першого тайму. Я сів і почав усвідомлювати, що сталося. Потім переглядав цей момент. З відео видно, що я зачепив Олега по дотичній. Однак і я, і Гусєв неслися на такій швидкості, що цього дотику було достатньо. Це було немов ДТП на футбольному полі. Під час гри я навіть нічого не відчув – побіг далі, почав вводити м’яч у гру. І ось сиджу я на лавці у роздягальні, розумію, що людина могла загинути. У мене був шок. До мене підійшов Хуанде Рамос, почав кричати. З його боку це була психологічна дія. Він розумів, що попереду другий тайм, що граємо з «Динамо» і в такому стані я команді не помічник. «Я тебе міняю!» – каже тренер.

Я був у прострації, сидів, тримався за голову, ні про що інше, крім того епізоду, не думав. Я про це досі нікому не говорив. Потім підійшли деякі хлопці з команди. Зі словами: «Зберися, ти нам потрібен». Після того підійшов до Рамоса і сказав, що готовий грати. Він бачив, що я спустошений, два рази хляпнув долонею по щоках, сказав: «Зберися! Дуже важливо, щоб ти увійшов у гру з перших хвилин другого тайму і допоміг нам виграти цей матч».

У підсумку ми перемогли 2:0. Мені було дійсно важко психологічно, момент з зіткненням постійно був перед очима. Але хлопці і Хуанде Рамос справді допомогли.

Багатьох тоді питав: «Що мені в тій ситуації з Гусєвим було робити? Відступитися і дати вразити ворота?» Це футбол, контактний вид спорту. Звісно, якби можна було передбачити наперед, зіграв би якось обережніше. Спробував би зіграти. Проте назад нічого не відмотаєш.

Після гри, коли Олега привезли в роздягальню «Динамо», я хотів вибачитися, сказати, що я не навмисне, запитати, як він. Мене не пускали, посилали на хр*н. Лише Михайло Михайлов, дуже йому за це вдячний, сказав: «Заспокойтеся. Нехай зайде». Я зайшов, ми потисли одне одному руки. Мені дійсно було не по собі. Футбол футболом, а людське життя одне», - розуміє Бойко.