Головний тренер ЛНЗ Роман Григорчук дав прес-конференцію після поразки від «Шахтаря» (1:4) в матчі 24-го туру УПЛ.
– Яким буде коротке резюме протистояння з «Шахтарем»?
– Ситуація особлива. Хочу сказати, що в жодному разі ви не почуєте від мене негативу. Погано лише те, що ми поступилися, і зрозуміло, що рахунок міг бути іншим. Я не стверджую, що ми могли виграти, але ми точно могли забити ще декілька м’ячів. Для мене дуже важливо, що ми отримали інформацію, яка підтверджує: команда має потенціал, і це свідчить про те, що ми близькі до того, аби грати у футбол на якіснішому рівні.
Сьогодні нам забракло реалізації, проте моменти, які ми створили, я б назвав серйозними діями в атаці. І якби ці нагоди завершилися голами, ми могли б із гордістю про них згадувати та передивлятися їх. Розуміємо, що отримана інформація важлива і сьогоднішня гра була певним тестом на цьому етапі. Хочу ще раз висловити величезну подяку й особливо відзначити вражаючий у позитивному сенсі вчинок нашого президента: після гри він зайшов до роздягальні й сказав надзвичайно правильні та потрібні слова. За це велика повага і щира подяка.
– Потрійну заміну було здійснено через те, що деяким гравцям не вдалося увійти в гру? І також цікавить епізод із голом на останніх хвилинах: він був пропущений через втрату концентрації?
– Відразу відповім на другу частину запитання. Знаєте, це чисто футбольний момент, адже наприкінці хлопці відчували, що ми близькі до гола і могли забити в кількох епізодах. Так, звісно, це певне порушення дисципліни. Утім я страшенно радий цьому порушенню, що захисники пішли вперед і намагалися забити. Було б цікаво, якби ми забили другий гол хоча б за дві-три хвилини до завершення. Це було б справді захопливо для всіх. Те, як футболісти реагували, як старалися, як ішли вперед, – я дуже цьому радий.
Ми розуміємо, що проти такої команди, як «Шахтар», якщо даєш простір і залишаєш мало гравців позаду, то отримаєш контратаку, тим паче коли це «Шахтар» із виконавцями високого рівня, які такі моменти реалізовують. У цій ситуації я бачу тільки плюси, навіть попри гол у наші ворота на останніх хвилинах. Є речі, які важливіші. Щодо першої частини запитання: ні, я б нікого не звинувачував. Іноді потрібно змінювати гру, і це зовсім не означає, що ми знімаємо з поля футболістів, які погано діяли. Ми зробили ті заміни, які, на наш погляд, могли змінити малюнок гри. На щастя, це вдалося. Але я не маю жодних претензій до гравців, яких було замінено.
– Як поясните такий феномен: команда грає краще тоді, коли вже немає чого втрачати, з’являється упевненість, а до цього діє невпевнено?
– Дякую вам за це запитання. Почувши його, я розумію, що ви добре орієнтуєтесь у футболі. Згоден, що ми наразі не в порядку в цьому аспекті, адже поки що не можемо від перших секунд грати у свій футбол так, як нам того хочеться, – упевнено й зосереджено. А коли ти впевнений, то й помилок припускаєшся менше. У цьому я з вами повністю згоден. У психологічному та емоційному компоненті ми ще не на тому рівні, щоб називати себе міцною командою, яка попри все здатна демонструвати свій футбол. Над цим нам ще потрібно працювати.
– Чи розглядали в першому таймі позиційні атаки та вертикальні передачі як спосіб переходу й уникнення втрати м’яча в центрі поля?
– Знову ж таки запитання по суті. Наші дії на початку атаки виглядали слабко. Не можу сказати, що був шалений пресинг, але тиск – безумовно. Якщо команда хоче грати в комбінаційний футбол, вона має бути дуже сильною саме на етапі початку атаки. Звісно, коли прагнеш грати у футбол, але припускаєшся помилки, яка призводить до пропущеного м’яча, – такий футбол швидко набридає всім. Цей компонент ми мусимо налагодити так, щоб не було жодного ризику. Поки що не маю детального аналізу, але, думаю, два м’ячі були пропущені після наших помилок поблизу власних воріт, а це – неприпустимо, особливо в іграх проти таких команд, які мають високу індивідуальну майстерність і реалізовують подібні моменти.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!