Головні «рішали» сезону. Топ-10 найкращих за переможними голами у топ-лігах

Світовий футбол 8 Травня, 21:58 335
Головні «рішали» сезону. Топ-10 найкращих за переможними голами у топ-лігах | 19-27
Хто є найціннішим гравцем в атаці будь-якої команди? Той, хто забиває голи? Можливо.

Однак наскільки корисним він буде та наскільки вагомим буде його внесок, якщо він забиватиме голи виключно тоді, коли результат вже майже гарантовано або коли він недосяжний? Наприклад, за рахунку 2:0 на 89-й хвилині. Чи є цей м’яч цінним? А коли на табло горить 0:3 і він відзначається, то нащо цей гол, окрім як для особистої статистики? Зазвичай найцінніший бомбардир – той, який забиває в тому числі вирішальні голи. Він повинен не просто відзначатися – а й вигравати для тебе рівні матчі. Тоді так, буде вважатися топом та важливим. Ось ця стаття – про таких форвардів. Вони, може, і не забивають по 20+ м’ячів у чемпіонаті за сезон, але регулярно приносять своїм клубам 3 очки замість 1-го. Завдяки ним їхні команди перебувають там, де перебувають, а не на декілька щаблів нижче.

У подібних статистичних показниках у форвардів топ-клубів все одно буде перевага, бо їхні команди виграють по 25+ матчів у чемпіонаті, тому орієнтуватимемося на відсоток переможних м’ячів у виконавця. Тобто умовний Левандовський може забити 10 переможних голів, але бути нижче у топі за умовного Альвареса, який виконав 5 вирішальних ударів, бо у відсотках більше голів аргентинця мали вирішальне значення. Наш топ – це не про бомбардирів. Він про героїв, які з’являються тоді, коли вони найбільше потрібні. Беремо до уваги тільки чемпіонати. Мінімальна планка для потрапляння у матеріал – 5 переможних голів. Бо менше за цілий рік – зовсім несерйозно.

10. Жан-Філіп Матета («Кристал Пелас») – 43%

Ви думали, ми одразу почнемо з топів? А от і ні. Час ще не прийшов. Топ відкриває Матета – класична дев’ятка «Кристал Пелас», яка відзначилася 14 разів у чемпіонаті, і майже кожен другий його гол (таких аж 6) – переможний для колективу. А «орли», ви повинні пам’ятати, перемагають не те щоб часто: поки що мають лише 11 перемог в АПЛ. Тобто більше половини – це наслідок вдалих бомбардирських дій Матета. Якби не його внесок, команда йшла б над самою зоною вильоту – не ризикувала б понизитися, але відставала б навіть від «МЮ» та «Тоттенгема», які кинули грати. На місці Пепа у фіналі Кубка Англії я б прикріпив до француза особистого опікуна, адже без його голу «Пелас» «Ман Сіті» навряд обіграє.

9. Йонатан Буркардт («Майнц») – 44%

Перший, але не останній футболіст нашого топа, який грає за клуб з верхньої половини таблиці. «Майнц» у цьому сезоні претендує на місце у еврокубках, а якби не 7-матчева серія без перемог, то взагалі б впевнено крокував у зоні ЛЧ, тож присутність його бомбардира серед найкращих не дивує. Однак дивує інше: форвард не має навіть 2-х тисяч зіграних хвилин у чемпіонаті. Тобто він відіграв лише приблизно дві третини можливого часу. Ви можете собі уявити, скільки б переможних голів забив, якби виступав регулярно!? Хоча і так непогано – 7 вирішальних вистрілів при тому, що – невеличкий спойлер – ніхто у топ-чемпіонатах Європи не має більше 9-и. Йому 24, і з такою статою він просто зобов’язаний йти на підвищення влітку.

4-8. Артем Довбик («Рома») – 50%

От ви смієтесь над ним увесь сезон, але кожен другий гол Артема у чемпіонаті – переможний для «Роми». Звісно, тут ще й впливає стиль римлян, які з Раньєрі забивають перший – і йдуть обороняти перевагу. Тому Довбик і не забиває другий та третій. Втім, хіба нас цікавлять такі подробиці? Головне те, що Артем у топ-10 футболістів найкращих ліг Європи за відсотком переможних голів. Де була б «Рома» без його 6-и вирішальних ударів? Нижче за «Мілан» та поза зоною єврокубків. Скажу вам навіть більше: лише 1 форвард в Італії забиває більше переможних у відсотках, тож майже будь-яка альтернатива Довбику у цій ролі вартувала б римлянам декілька рядків у таблиці. Але вони мають Артема, і той все ще може забивати важливі голи.

4-8. Ромелу Лукаку («Наполі») – 50%

Якщо вже почали вести розмову про Італію, то продовжуємо. Біг Ром забив тільки 12 разів у лізі, що для форварда команди-чемпіона (а це дуже ймовірно) – навіть не те що несолідно, а просто мало. Але кожне друге спрямування футболістом м’яча у ворота – переможне. Можливо, саме тому Конте довіряє йому і не довіряє гравцю збірної Распадорі: саме кремезний форвард виграє для тебе нічийний поєдинок, прийде на допомогу тоді, коли це найбільше потрібно. Без переможних м’ячів Лукаку «Наполі» все ще був би у топ-4, але вже точно поза чемпіонською гонкою. Тож хейтери Ромелу все ще можуть критикувати його за низьку результативність, але за його нібито недостатній внесок – вже ні. Бо він ледь не найбільший у лізі.

4-8. Айосе Перес («Вільярреал») – 50%

8 переможних голів. І, шокую вас, ні в кого у нашому топі більше нема стільки. Бо часто топ-форварди забивають, окрім вирішальних, ще й не те щоб важливі м’ячі. А от цей футболіст таке виконує нечасто. У нас на пальцях однієї руки можна порахувати виконавців з 8+ переможними у чемпіонаті в усіх лігах, і майже всі вони грають за гранди. А от Перес не грає. Його клуб аж на 5-й сходинці у Ла Лізі. І він приніс цій команді половину її перемог – 8 з 16-и. Без його переможних м’ячів було б тільки 8 – менше, аніж у «Жирони» (10), яка веде боротьбу за збереження прописки. Надзвичайно важливий виконавець. За «Вільярреал» потрібно вболівати у лігочемпіонській гонці хоча б задля того, щоб Перес зіграв у цьому турнірі.

4-8. Емануель Емега («Страсбур») – 50%

Єдиний футболіст Ліги 1 у топі. І це неочікувано, адже існує «ПСЖ». Ну добре, у парижан голи «діляться», ще й за відсотком важко потрапити у топ, але що з «Монако»? А з «Марселем»? Дивно бачити тут саме Емегу. Хоча він заслужив, адже є лише одним з 3-х виконавців у нашому топі, які ще й найкращими у своїх лігах за кількістю переможних м’ячів стали (в нього 7, пара інших – Лукаку та Довбик). Тож жодних питань. «Страсбур» творить дива багато у чому завдяки Петровичу на воротах, який, можливо, є найкращим воротарем сезону у топ-лігах, але кіпер гарантує тільки гарні показники ззаду – а попереду все на плечах Емеги. І в нього все виходить. Він не топ-форвард, бо погано реалізує, але роль головного «рішали» команди йому підходить.

4-8. Кевін Шаде («Брентфорд») – 50%

Ще один футболіст, участь якого у єврокубках у наступному сезоні під питанням. «Брентфорд» завжди багато пропускає, тож його позиція у таблиці – це, перш за все, результат роботи його форвардів. Ті забивають – він високо, ні – низько. Цього сезону йде серед претендентів на місце у Лізі конференцій. Цікаво, що Вісса та Мбемо забивають значно більше за Шаде (мають по 18 м’ячів), героя нашого топа, але обидва поза переліком найкращих, а от молодий німець – у ньому. Причому вирішив не тільки відсоток: Шаде справді має більше переможних (5), аніж Мбемо (2), та стільки ж, як Вісса (5). Бо ті клепають в тому числі заради статистики, а цей найчастіше – заради вікторій команди. Йде вперед та забиває переможні, коли більш зіркові та результативні партнери не можуть.

2-3. Каору Мітома («Брайтон») – 56%

Ще один виконавець з АПЛ, і ще один тягне команду в єврокубки. Не просто так за ним приходили саудівські клуби взимку: японець грає на топ-рівні і досить часто – саме тоді, коли це потрібно команді. Він перший у нашому топі, більшість голів якого – переможні. Мітома має таких 5, хоча він взагалі не форвард – скоріше креативний півзахисник. Без цього його внеску «Брайтон» був би лише у другій половині таблиці – некритично, але, виходить, Мітома – саме той, хто робить з середньостатистичного середняка конкурентний на найвищому рівні колектив. Якщо піде, команда стане слабшою. А йти нібито треба вже влітку: футболісту скоро 30, тож він може просто не встигнути пограти у топ-команді. А заслуговує.

2-3. Че Адамс («Торіно») – 56%

Неочікувано, так? Адамс поїхав з Англії у якості посереднього форварда, але в Італії у нього вірили – і він виправдав довіру. Аж 5 переможних голів. Звучить не так страшно, але більші цифри – для тих, хто претендує на високі позиції. «Торіно» не претендує. Ба більше: всі інші представники нашого топа, окрім Адамса, виступають за команди, які можуть виступити у єврокубках восени. Тобто ті тягнуть свої клуби вгору, а цей витягує із самого дна. Без нього «Торіно» був би дещо вище групи боротьби за виживання, а без нього та воротаря Мілінковича-Савича – під червоною лінією. Можливо, Адамс зарано поїхав з Англії. Чекаємо на повернення вже влітку, бо футболіст, який вміє вигравати для клуба матчі, повинен грати у сильнішій команді, аніж «Торіно».

1. Родріго Муніс («Фулгем») – 63%

аж до самого кінця чекали на Салаха, Кейна та Левандовські – але цього разу без них. Бо багато з їхніх голів – такі, які не мають великого значення. А ось забиті Муніса мають. Бо якщо він забиває, то частіше за все – щоб принести команді перемогу. Аж 5 таких випадків. І це при тому, що в нього зіграно лише 952 хвилини в АПЛ! Якщо перераховувати на хвилини, то він найкращий у нашому переліку із запасом. Страшно уявити, що б він міг робити, якби частіше грав у старті, а не виходив на поле з лави запасних. Той же випадок, що і у Мітоми: робить з середняка претендента на місце у Європі. Але ще й без великої кількості хвилин та можливостей. Тому саме у «Фулгема» найбільша конкуренція між форвардами в АПЛ: Хіменес більше дає команді та має більше голів у сезоні, а Муніз виграє матчі. І кого ставити тренеру в основу?

Не увійшли до десятки, хоча ви очікували їх тут побачити

Давайте проговорю важливе: я розумію, що забитий м’яч умовним Салахом за рахунку 1:0 є важливим, бо він може змусити суперника зупинитися, закрити гру. Але більш цінний м’яч – той, що приносить перемогу. Топ саме про це. Ми не порівнюємо внесок гравців в успіх команди у сезоні – тільки конкретний аспект, а саме вміння футболіста стати героєм, коли цей герой дуже потрібен команді. Тому нема Салаха (32%), нема Ісака (39%), нема Левандовського (36%) та нема Кейна (38%). Ці четверо – найкращі у топ-лігах за кількістю переможних (по 9). Голанд має 33%, а Ретегі та Мбаппе – по 25%, бо часто забивають суперникам вже тоді, коли команда має перевагу. Альварес та Мартінес перебили показник у 40%, але трошки не дотягнули до десятки.

Усього футболістів з хоча б 5-ма переможними голами у Європі виявилося 28, а 10 з них – представники АПЛ. Тож так, ми вже тут: АПЛ майже як НБА, тут більший вплив окремих виконавців та менший вплив систем. Найбільш шокуючий показник тут – 8 м’ячів Вуда. Найменше тих, хто стабільно виграє матчі, у Франції – всього 3 людини, а «ПСЖ» представляє не Дембеле – а Барколя (5 переможних). В Іспанії серед обраних нема представників команд, які поза топ-5, тож хочеш перемагати там – май зірку у складі. У Німеччині 5+ вирішальних м’ячів мають Кейн, Буркардт, Мармуш (так, половини сезону вистачило), Шик та Гірассі, всі – центральні нападники, майже всі – класичні «дев’ятки». Тож забивний страйкер у Бундеслізі – необхідність, а не примха.

До речі, нема жодного представника клубів останньої третини таблиці – отже, здатні тягнути в соло футболісти все рідше обирають грати за аутсайдерів. От вам і відповідь на питання, чому останнім часом ми говоримо в основному лише про топів: явні андердоги більше не мають інструментів для втримання своїх зірок і, як наслідок, для привертання уваги глядачів.