Доводиться діставати з шафи блогерську бездротову клавіатуру. Заснування УПЛ ТБ поки продукуванню обґрунтованих чимось (окрім стелі) меседжів не посприяло. Мабуть, доведеться на деякий час повернутися в публіцистику, бо кількість лютої єб*ніни на кілобайт зашкалює.
Після матчу Полісся та Динамо піднялася неймовірна хвиля. Частина публіки збудилася через легендарний перформанс житомирян, хоча він на ізі розбивається величезними масивами метрик та підсумковим рахунком. Так само, як на ізі розвалюється показане динамівцями. Тут теж люди очікувано збудилися. Проте існує дві великі різниці…
Що найбільше дратує? Не здатність тих, хто має давати суспільству сенси, направляти його в правильному напрямку.
Переоцінка продемонстрованого самим Поліссям - нормальна річ. В середині усі розуміють, що вкинувши дохуліард гривень влітку та взимку, під загрозою навіть 4 місце. Тому розумію їх бажання продати ці 0:0, як перемогу, якщо не в Лізі Чемпіонів, то за Лігу Конференцій щонайменше. Коли доля багатьох творців 4 місця зараз вісить на волосині, то підійдуть будь-які засоби самопереконання. Але ерекцію за межами клубу пояснити складно.
Мені усе нагадує медійний серіал про Бражка та Михайленка. По сто раз на день звідусіль бухтять про виграну/програну конкуренцію, але Вова (судячи по-дитячому видалених ним постах в Інстаграмі) перебуває поза її контекстом. Розумієте? Бражко станом на сьогодні ментально далекий від стану, де він конкурує. Його думки бозна-де, а не спрямовані на повернення місця в старті. Ми зможемо щось говорити про конкурентність, коли Вова опанує себе та згадає, що модельно він номер 1 в Україні. Коли почне відповідати своєму статусу в кожній хвилині тренувального та ігрового процесу. Доки цього немає - немає і конкуренції. Доступно пояснюю?
Памʼятаєте період, коли Шепєлєв, що був основним в Потато Пепа, через травму пропустив початок першого сезону за Діда? Шапаренка тоді перевели на позицію Вови, Микола заграв, а Шепєлєв замість конкуренції обрав сидіння на лавці. Так, він грав, але переважно сміттєві хвилини, як наш Алекс Лень чи Бронні Джеймс в Лейкерс.
Так само і тут! Ми не можемо репрезентативно оцінювати показане Поліссям, бо футболістам Динамо було відверто пох*й в переважній своїй більшості, що на Полісся, що на той матч загалом. Динамо не намагалося конкурувати з Поліссям.
Тому я бісився біля екрану, бо міг провести чудовий вечір з коханою, а натомість дивився результат праці людей, яким насрати на усе навколо.
Тому бісився Ярмоленко, бо він не розуміє, чому футболісти, які майже ніхєра в своєму житті не вигравали, не хочуть напрягтися останні матчі сезону заради медалей та кубку.
Тому бісився Шовковський в перерві та після матчу, бо він під час гри бачив на датчиках те, що зараз я. А тепер і вам покажу.
В середньому в сезоні УПЛ Динамо долало 110.263 км дистанції. В матчі з Поліссям ця цифра впала до жалюгідної величини - 96.115 км.
Ще раз, бо може не всі зрозуміли: Динамо подолало в матчі з Поліссям на 14.148 км менше, ніж за середній матч УПЛ до того.
Камон, дійсно після цього залишиться в Україні хоча б одна людина, яка буде готова вийти і сказати, що Динамо поставилося серйозно до Полісся? Динамо дійсно намагалося напрягтися задля досягнення максимального результату?
Як тоді ми можемо говорити про репрезентативність цього матчу в обидва напрямки? Чию силу він демонструє? Побійтесь Бога! Динамо грає на відʼєбись, але Полісся зі свого боку здатне на одне величезне ніх*я! Якби алкаші зі «Стєкляшки» на метро Дарниця зібралися в кількості 11 душ, то мали би усі шанси зіграти 0:0 так само.
Ви бачили останні матчі Вереса? 0:3, 0:2, 0:2. Люди виходять і грають на відʼєбись, бо результат не тисне. Так само вийшли на цей матч і кияни. З такими ж думками. Вони в своїй голові «просто пєрєсталі стрєлять», як найвеличніший лідер сучасності декілька років тому. Вони вже чемпіонат виграли після матчу з Шахтарем, а попереду в них ще й фінал кубку. Через це команда проявляє усі ознаки саморегуляції. Тому лютує Ярмоленко. Тому лютує Шовковський. Усі і кожен обмежують себе у зусиллях задля результату: хтось більше, хтось менше.
Не стану вас засипати ще більшою кількістю цифр, переваріть ще декілька:
- Динамо подолало на 1.588 км менше (12.780 км), ніж долає в середньому (14.368 км) в швидкісному діапазоні від 15 км/г до 20 км/г
- Динамо загалом просіло в інтенсивності, долавши за хвилину лише 1.310 км замість 1.656 км (-346 м/хв)
Найбільше подолали обидва Миколи:
- Шапаренко (10.855 км)
- Михайленко (10.329 км)
- Біловар (9.844 км)
- Тимчик (9.749 км)
- Дубінчак (9.449 км)
Мораль? Усі завжди будуть бачити тільки те, що хочуть бачити. Тому перед тим, як малювати 100500 якихось скринів, що розйобують Динамо чи звеличують Полісся, просто задумайтеся: нах*я ви це робите та який в цьому сенс? Щоби показати що?
Якщо ви реально не розумієте загальний контекст, то не займатеся цим. Якщо ось це нинішній максимум Полісся та найкращий матч в сезоні проти команди, яка відверто не хоче грати (і власне не грає - 0 ударів в площину), не заганяйтеся думками, що проти якихось голодних словенців картина зміниться.
Краще віднайдіть епізоди, де Динамо, вмикаючись на пару хвилин, розбивало хаотичний пресинг суперника. Або ще краще: примушувало суперника помилятися на мʼячі. Це дасть більше розвитку і вам, як фахівцям, і вашим глядачам-читачам, і галузі загалом.
Бонусом трішки деталей. Бо чомусь люди викривлюють реальність, створюючи численні мультивсесвіти Marvel:
- інтенсивність єдиноборств киян склала 5 дуелей, перехоплень та підкатів на хвилину володіння Полісся (5.4 по сезону до 28-го туру)
- інтенсивність Полісся склала 4.7, але вони з показником 6.1 йшли лідерами УПЛ до цього туру
Полісся задушило киян пресингом? Лисий рибалка багато згадував про втрати:
- в Динамо 91.96/90 втрат в сезоні УПЛ до гри, у самому матчі «аж» 93, тобто «аж» на 1.04 більше середньої кількості
- в Динамо при 56% володіння здійснило 73 повернення мʼяча (21 на чужій половині), а у Полісся, що довше грало без мʼяча - 57 (20 на чужій)
Частка довгих передач киян становила лише 11% від загальної кількості, в Полісся - 20%. Це вже до тези, що Динамо лише лупило на Ваната. Точність передач мотивованого Полісся до фінальної третини становить жалюгідні 43%, а в немотивованих киян - 54%.
Бережіть своїх близьких!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
