- Знаєте, коли тримаєш кубок вперше в житті, то це особливі якісь емоції. І дійсно важкий, але важкий не в плані там кілограмів, а важкий от в плані емоцій, в плані скільки було роботи і якими силами нам дістався цей кубок.
- Через що ви пройшли протягом цього сезону?
- Були як і хороші ігри, так і погані ігри. Я думаю, як і в будь-якого футболіста, але найголовніше - це вміння аналізувати. І тому я дуже старався зробити свій максимум і своє найкраще для команди. І я дуже радий, що ми досягли цього всі разом.
- Можна сказати, що мрія вашого дитинства сьогодні здійснилася. Пригадую, як вас бачив ще в академії «Динамо», як ви грали в різних вікових категоріях. І сьогодні ви досягли вершини в Україні. Це мрія всього життя?
- Знаєте, це от мрія, ну я б не сказав, що всього життя, тому що мріємо ми багато про що. Я ніколи в житті не міг би подумати, що я буду сьогодні тут і святкувати, тому що я з маленького селища і це зовсім здавалося так далеко, але ось воно тут. І я буду насолоджуватися цим моментом сьогодні, а завтра я вже буду працювати, щоб йти до більшої ще якоїсь мети і мрії.
- Якщо говорити конкретно за цей сезон, де найбільше спрогресував Микола Михаленко? В чому відбувся найбільший прогрес?
- Я дуже не люблю себе оцінювати. Я не можу говорити там про свої якісь сильні якості чи про слабкі. Мені здається, що ти ніколи не можеш об'єктивно сам про себе сказати, тому я думаю, що хай люди говорять, хай там експерти дають якісь оцінки.
- Наскільки тисне на вас те, що от вас вічно порівнюють з Бражком? Про це говорять особливо вже в другому колі чемпіонату. Вас вічно порівнюють, це тисне вас підсвідомо?
- Ви знаєте, це не тисне зовсім, тому що в нас дуже хороші відносини між собою і це взагалі ніяк не впливає. Він дуже хороший хлопець, дуже хороший гравець і як він робить свою роботу, так і я роблю свою роботу. Ми наполегливо тренуємося, а хто буде грати - залежить не від нас, бо кожному тренеру підходить той гравець чи інший гравець під його стиль гри. І тому цей вибір взагалі ніяк від нас не залежить.
- Виклик до збірної України. Напевне, ви прокинулися, дізналися, що вас у збірну викликають. Як це все відбувалось? Поділіться.
- Був вдома якраз після тренування і подзвонили зі збірної. Жінка зраділа звісно дуже, потім батькам подзвонив, брату подзвонив. Звісно, це дуже приємно, дуже приємно коли відзначають твою роботу. І це теж як ви кажете одна з мрій. І я дуже дуже щасливий, але це тільки більша мотивація ще працювати над собою.
- Ви загартовані конкуренцією, ви грали в багатьох орендах протягом своєї молодої кар'єри. Загартувалися і тепер готові до нових вершин?
- Конкуренція буде завжди, тому що це такий вид спорту, де конкуренція присутня завжди. Це мені дуже допомогло, що я пройшов багато оренд і це дійсно мене загартувало. Я побачив багато нового, що мені вдалося там, і зараз використовую часто, тому це пішло мені дуже на користь. Тому мені треба було пройти такий шлях, щоб сьогодні опинитися тут і виграти чемпіонство з «Динамо», - переконаний Михайленко.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
