«Один тренер підійшов до моєї мами і сказав, що підходили скаути «Шахтаря». Будкiвський розповів, як пішов з академії «Динамо» до гірників

- Я з 7 до 12 років я грав у «Динамо». Потім у «Вiдрадному». Хто погано виглядав у «Динамо», того відправляли на кшталт другого складу. Пам'ятаю, була ситуація. була система з однією групою. Там були «Динамо», «Шахтар», хтось із Західної України і ми («Вiдрадний» - прим.). Ми зіграли внічию, потім обіграли «Шахтар» та зіграли внічию з «Динамо». У підсумку ми посіли перше місце у групі та виходимо у фінал. Там спокійно обіграли РУФК. Я отримав нагороду найкращому бомбардиру. «Динамо» зрештою грало за 5-6 місце, а ми посіли перше.

І якраз був відбір до академії на Нивки. Зібралися в кімнаті, заходить Лисенко, який набирає до академії, і каже, що з «Вiдрадного» він нікого не візьме. Я зрозумів, що щось туди щось пішло. Одні посідають п'яте місце, ти перше і нікого не беруть. Поїхали додому. Я сильно не засмутився, бо був такий вік. Потім один тренер підійшов до моєї мами і сказав, що підходили скаути «Шахтаря» і запитав, чи ми можемо поїхати туди. Я подумав, що якщо не беруть в академію «Динамо», то чому ні.

Тоді головою академії «Шахтаря» був ван Левуен. Він сказав, що помітив мене у «Динамо» ще на турнірі у Голландії. Сказав добре, що вдалося переманити мене до них. Потім розпочалися якісь судові справи. Що я щось винен «Динамо» і що мене не можуть відпустити. Але мені було 12-13 років. За що там можна судитися?