– Моя позиція в команді. Мені було 26-27 років, я не грав. Я розумів, що мені потрібно грати, я хотів грати. Коли ти не граєш, то втрачаєш впевненість, втрачаєш можливості грати на чемпіонатах Європи і все таке інше.
Чому я хотів туди їхати – тому що хотів грати. Не вийшло, і я досі, якщо чесно, не розумію, що там не вийшло, тому що я виїжджав у Бориспіль вже.
Те, що я чув уже потім – вони взяли на мою позицію Ель-Ненні, який грав в «Арсеналі» потім. Ти ж знаєш, як трансфери відбуваються, тим паче в «Динамо», і в турків, тим паче – в останній момент хтось захотів змінити трансферну вартість. І коли я вже їхав в аеропорт, мені зателефонували й сказали: «Сєрий, розвертайся».
Ми з Ярмолою спілкувалися, в нього одна тема була. І коли він сказав про це вже в колективі пацанам і ця тема потім змінюється, він уже не може, як би він не хотів щось, приймати інше рішення.
Можеш собі уявити, як я почувався в той момент. Я сказав: «До побачення» хлопцям, головному тренеру – і наступного ранку приїжджаю: «Всім привіт». Я розумів, що мені перебувати тут… Я розумів, що якщо тренер відпускає, то я йому особливо не потрібен.
Але після цього моя кар'єра пішла тільки в гору, реально. Після цього в мене просто все пішло, як… Не знаю, чому так, але цей наступний день після мого не трансферу – для мене це було взагалі, просто жесть.
Я ж нікому не розповідав тоді, що повертаюся. Хлопці мене побачили, думали, що я за бутсами приїхав сюди чи ще за чимось. А я приїхав знову назад, – сказав Сидорчук.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
