Збираючись знайти готель, він розмовляв по телефону, посміхався і був впевнений, що на третій рік слухань з DNCG цього разу все пройде вдало.
Через півгодини йому повідомили, що «Ліон» понизили до Ліги 2.
Новина з'явилася без анонсів — несподівано і сухо. Жодних прес-релізів, жодних коментарів від клубу — лише факт: один із найстаріших клубів Франції має покинути елітний дивізіон.
DNCG, орган, що контролює бюджети клубів, не прийняв план реструктуризації, поданий американським власником «Ліона».
«Попри безпрецедентну підтримку... пан Текстор і надалі демонструє глибоке нерозуміння правил».
Клуб спочатку мовчав. Лише коли новина облетіла Європу, з'явилася офіційна заява: пониження назвали «необґрунтованим» і «несправедливим», будуть оскаржувати.
«Наші інвестиції реальні. Ми продали активи, гравців, оптимізували витрати. Це рішення не відображає фінансово стану клубу».
Офіційна причина відмови — відсутність достатніх фінансових гарантій. DNCG вимагала підтвердження стабільності на сезон 2025/26 на суму 175 млн євро. Джон Текстор запевняв, що кошти мобілізовані, але регулятор залишився незадоволеним.
У бюджеті «Ліона» відзначилися кілька серйозних «натяків», які DNCG не визнала:
- 83 млн євро інвестицій від інвесторів у січні;
- доходи від продажу Раяна Шеркі — 42,5 млн євро;
- скорочення зарплатного фонду на 30 млн євро;
- продаж частки Текстора у «Кристал Пелас» — контракт розрахований на 190-254 млн фунтів (за даними Reuters).
«Ми вклали в «Ліон» більше, ніж будь-який інвестор за останні десять років. Скоротили витрати, збалансували бюджет, продали активи, відмовилися від частки в «Кристал Пелас», — заявив Трекстор.
Його багатоклубна модель («Ліон», «Ботафого», «РВД Моленбек», «Кристал Пелас», ФК «Флорида»), де ресурси і стратегія поширюються між командами у різних країнах, не вписалася у французькі правила.
«Є правила. І вони однакові для всіх».
DNCG розглядала не прогнози, а гарантовану ліквідність на руках. Зокрема, визначила кілька слабких ланок:
- продаж «Кристал Пелас» недооформлений; регулятора цікавлять реальні кошти «зараз», а не меморандум отримати їх у майбутньому;
- доходи від можливого продажу гравців «Ботафого» визнано як занадто спекулятивні — «повітряні замки»;
- інвестори фонду ARES згадуються як окреме джерело сумніву ; вони начебто знаходяться «поза синхроном» з Текстором щодо напрямків фінансування;
- навіть після кількох заходів, вочевидь, фінансовий дефіцит на кінець поточного року залишається загрозливим.
Це не перший удар. У листопаді 2024-го DNCG запровадила тимчасове пониження «Ліона» в Лігу 2 з обмеженням трансферної діяльності. Відтоді клуб продавав гравців (Какере, Шеркі), скорочував персонал та зменшував витрати. Здавалося, що ситуацію вдалося стабілізувати — але тепер усе знову летить у прірву.
Клуб неодноразово потрапляв у скандали через заборгованості перед URSSAF — це французька державна організація, яка відповідає за збір соціальних внесків та контроль за виплатами. Нагадує Пенсійний фонд України або ДФС, але з акцентом на соціальне страхування.
Саме такі борги (разом із проблемами з іншими постачальниками) свідчать про системну кризу в управлінні клубу під час президентства Текстора.
«Ліон» завершив сезон шостим, дійшов до фіналу Кубка Франції, забезпечив єврокубкову кваліфікацію. Клуб все правильно зробив на полі, але цього виявилося замало, аби переконати фінансового регулятора.
DNCG підкреслила:
«Фінансовий план клубу не відповідає критеріям стійкості і не гарантує покриття зобов'язань».
Апеляція поки не змінила статусу — без гарантій «Ліон» не зможе офіційно реєструвати гравців і брати у часть у Лізі 1 та єврокубках.
Але її розглядають. Якщо спростують — «Ліон» повернеться до Ліги 1 і зможе грати в Європі. Якщо підтвердять — Ліга 2 з нульовим бюджетом. Для клубу це означає серйозний тиск: ймовірна втрата гравців, зниження інвестицій, втрата єврокубкових коштів і престижу.
Клуб може повторити історії «Бордо» і «Сент-Етьєна».
Фанати розділилися між критикою власника і нерозумінням жорстких правил, тоді як експерти вважають суворий контроль необхідним для стабільності.
Паралельно підвищуються шанси для інших клубів: «Реймс» може повернутися в еліту замість «Ліона», а «Страсбург» — отримати місце в єврокубках. Для «Кристал Пелас», що також належить Eagle Football Group, виліт «Ліона» знімає питання багатоклубної власності в УЄФА і дає шанси виступити в Лізі Європи.
«Ліон» — приклад конфлікту між традиційними правилами і сучасними бізнес-моделями у футболі. Eagle Football Group прагне управляти кількома клубами як єдиним холдингом, але регулятори дотримуються своїх правил прозорості і гарантій.
Ця історія показує, що футбол сьогодні — це не лише гра на полі, а складний баланс між амбіціями інвесторів і нормативами, які покликані захищати ліги від фінансових ризиків.
Питання в тому, хто переможе: система, що ставить правила вище за усе, чи інвестор, який вірить, що бізнес може керувати футболом ефективніше. І чи достатньо одного такого кейсу, щоб змінити баланс.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
