3 липня – річниця виходу у прокат фільму «Назад у майбутнє». Стрічка про повернення підлітка до 1955-го святкує свій 40-річний ювілей. Увесь час свого хронометражу кіно немовби питає в себе «а що якби…?» та шукає відповіді. Тож якщо і випускати приурочений до річниці фільму текст, то обов’язково з «перенесенням» у минуле та теоріями щодо впливу наших рішень на майбутнє. На відміну від головного героя стрічки, «відвідаємо» куди менш далеке минуле – попередні літо та зиму. Вони були багаті на трансфери, в тому числі – на провальні та/або суперечливі. Такі, від яких втратили всі: і футболісти, і їхні команди, і вболівальники. Тема дозволяє, тож наша мета – «відмінити» найбільш прикрі переходи. За всіма законами кіно з’являємося у таймлайні в останні хвилини перед підписанням контракту – і рятуємо ситуацію.
Домінік Соланке (Борнмут → Тоттенгем)
Чи багато дав форвард «Тоттенгему»? Точно ні. З ним у складі команда виграла ЛЄ, але на шляху до фіналу Домінік забив небагато (тільки 5 голів), а у вирішальному матчі навіть по воротах не бив. У чемпіонаті через травму пропустив третину поєдинків, а забив тільки 9 разів – менше, аніж деякі форварди клубів-аутсайдерів. Тож Соланке особливо не допоміг. А якби залишився у «Борнмуті», міг би стати частиною історії. За рік до цього у складі «вишень» забив 19 голів лише у чемпіонаті, тож у рік підйому проекту міг замахнутися й на всі 25+. Хист в нього точно є, адже у ЧШ, наприклад, Домінік і 29 за ігровий рік забивав. «Борнмут» у проривний для себе сезон фінішував у топ-10, а від зони єврокубків відстав на 9 очок. Виглядає ніби як багато, але чи так воно насправді? «Вишні» зіграли унічию 11 разів у лізі. Якби мали форварда, могли б конвертувати 5 «мирових» у перемоги – ось вам і +10 у чемпіонаті. Восени виступали б у ЛК, як варіант – навіть у ЛЄ.
В останній момент підказуємо переговорникам «Борнмута» попросити +5 мільйонів за Соланке – жадібний Леві відмовляється від трансферу, а Домінік залишається у команді. І виводить «Борнмут» до єврокубків.
Джошуа Зірзке (Болонья → Манчестер Юнайтед)
«Манчестер Юнайтед» віддавав гроші за найкращого футболіста команди-учасниці ЛЧ (топ-1 за середньою оцінкою), а вже наприкінці сезону вбачав у Зіркзе лише резервіста, який не здатен забивати голи (останні 30 поєдинків в АПЛ – 2 м’ячі). Що сталося? Перехід з клуба із системою гри до команди без такої взагалі. Перший свій гол у складі «МЮ» Зіркзе забив, коли сам розігнав атаку та замкнув простріл. І всі відзначали: ось який футболіст корисний, ось як він вміє. Але виявилося, що забивати у складі «дияволів» він може тільки так – якщо сам собі створить момент. Тому голи пішли. А вміння Зіркзе грати хибну «дев’ятку» взагалі не знадобилося. Виявилося, що футболіст не потрібен «МЮ». Щонайменше доти, доки команда не навчиться грати у позиційний футбол в атаці. А міг би й досі запалювати у складі «Болоньї»: пограти в ЛЧ та виграти Кубок Італії. У проривний для італійців рік Зіркзе забив «усього лише» 11 голів у лізі – але новий форвард відзначився лише 8 разів. З Джошуа міг би бути другий вихід до ЛЧ поспіль.
Переконуємо Зірзке особисто почекати свого великого трансферу ще хоча б рік. Обіцяємо або виграти КІ, або продати його у 2025-му за менші гроші. Джошуа каже «МЮ»: «Поговоримо за рік». І не говорить, бо виграє КІ.
Айвен Тоні (Брентфорд → Аль-Ахлі)
Футболіст був у шорт-листі «Арсеналу», а якщо так, то майже напевно – ще декількох топ-клубів. Але вирішив переїхати до Саудівської Аравії, бо там давали багато грошей, а найкращі команди Європи не поспішали оформити його трансфер. Підсумок? Ліга втратила топ-нападника, за грою якого приємно спостерігати. Вище казав про те, що «Борнмут» виграв би більше поєдинків з Соланке та фінішував би у зоні єврокубків – але з Тоні та «Брентфордом» те саме. Ця команда набрала стільки ж балів у таблиці та відстала від топ-7 на стільки ж очок. Не в останню чергу не вдалося кваліфікуватися у європейські змагання через відсутність того, хто буде стабільно забивати. Той же Вісса відзначився 18 разів, але ж за xG награв на 20.73 – згаяв чимало можливостей. Тоні міг би бути успішнішим у реалізації моментів. Та й генерувати їх своїм рухом він допомагав не менше… Натомість поїхав до СА та одразу виграв місцеву ЛЧ – от настільки в нього високий рівень. Міг би змагатися з найкращими, а вже взимку, якщо б захотів, піти на підвищення.
Розповідаємо Тоні про інтерес «Арсеналу» та інших топ-команд, але зазначаємо: ті зовсім трохи сумніваються через його річну відсутність. Той залишається на півроку та віддається на всі 100%, щоб всім все довести. А далі топ-футбол його вже не втратить.
Хуліан Альварес (Манчестер Сіті → Атлетіко)
Запевняємо Альвареса, що він буде конкурувати з Голандом за статус найкращого в атаці команди. Доносимо до нього думку, що стати великим у Манчестері простіше, аніж у Мадриді.
Омар Мармуш (Айнтрахт → Манчестер Сіті)
Панічний трансфер «містян». Вже цього літа команда придбала Шеркі на позицію «десятки», тож гра у пару форвардів з Мармушем у якості опції для атаки з глибини більше, мабуть, не є актуальною. Тоді куди дівати єгиптянина? Він, звісно, може зіграти на фланзі, але там «Ман Сіті» і так має футболістів, та й наскільки йому буде зручно стартувати звідти? Мармуш – красивий елемент пазла, але не універсальний. У «Манчестері» він не сяє, а далі може взагалі присісти на лаву запасних. Зате в «Айнтрахті» був супергероєм з 15+9 за саме тільки перше коло чемпіонату. Найкращий бомбардир ліги у підсумку забив 26, найкращий асистент віддав 17 гольових – Мармуш міг обганяти якщо не обох, то хоча б одного з них. Але головне: мабуть, якби не цей перехід, не було б ніякого трофею ЛЄ для «Тоттенгема». Бо весь футбол «Айнтрахта» був заточений під Мармуша, а на момент його відходу команда забивала на рівні «Баєра» та була одним з головних фаворитів ЛЄ. Без єгиптянина стало гірше. Якби Мармуш залишився, «Айнтрахт» міг би виграти ЛЄ – а його все одно купили б влітку. Але той, кому він справді потрібен, і у якості найкращого бомбардира Б1.
Акцентуємо увагу Мармуша на тому, що «Сіті» проводить поганий сезон та буде страждати й далі. Якщо цього недостатньо – вказуємо на приклад Альвареса, якого не цінили у Манчестері. Цього повинно вистачити, щоб Омар не поспішав і відклав трансфер до літа.
Жоау Пальїнья (Фулгем → Баварія)
Просимо босів «Баварії» обговорити з Компані необхідність підписання Пальїньї – той вказує на свої сумніви, а керівництво відміняє придбання. Португалець залишається у Лондоні ще хоча б на півроку – і тягне «Фулгем» до єврокубків.
Артем Довбик (Жирона → Рома)
Артем перейшов з команди, яка мала місце в основному етапі ЛЧ, до колективу, який цього місця не мав. Тобто тут із самого початку трансфер був суперечливим. А що сталося потім… Я не вважаю, що Довбик провалився у Римі, але він точно не сяяв. Як і вся команда, окрім, можливо, воротаря Свілара. Декілька змін тренерів упродовж сезону зробили задачу поставити «Ромі» якісну гру у футбол неможливою для виконання, тож у якийсь момент команда почала працювати виключно на результат. Вигравала по 1:0, тож Довбик не міг встановлювати бомбардирські рекорди. А ще сам Артем не дуже підходив за типажем тренеру Раньєрі, форвард мрії якого повинен бути залученим до всіх фаз гри команди. Довбик не став гірше грати у футбол та не втратив своєї цінності на ринку – але загубив цілий рік, коли міг виступати в ЛЧ. І це я ще не говорю про варіант з переходом в «Атлетіко», у складі якого Артем міг назабивати тонну м’ячів «Реалу» та «Барселоні»…
Пропонуємо Артему дати півроку «перспективному проекту», а поки що пограти в ЛЧ за «Жирону». Він тут головна зірка, очікувань високих від команди немає – зате можна забивати у ворота найкращих клубів Європи впродовж півроку. А далі вже нехай думає про трансфер.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
