Слухай, а пам'ятаєш свою першу зарплату в «Динамо»? Скільки це було, якщо не секрет?
- Ну, я просто згадую, це були космічні якісь гроші на той час.
- Тобто реально це не брешуть, що кажуть, що Суркіс, ну, розбалує трошки гравців молодих?
- Ну, як сказати. Нам в академії давали просто там 800 грн стипендію, але на той час, ну, мене забезпечували батьки. Це мої кошти, це був для мене тоді космос.
- Скільки тобі років було, коли ось перші прямо кошти?
- Та я думаю, десь 13-14, може. Але це була академія. І я не знав, куди їх дівати. Ну типу, що я школяр, ходжу до школи, батьки одягають там, годують, все. Ну я частину їм віддавав там, ну от таке на проїзд.
- Тут індивідуально, тому що гравець має бути психологічно готовий. До кожного велика зарплата по-різному приходить. Комусь там 18 і так само комусь 20-25. Коли
У мене такої проблеми не було. У мене все було поступово, слава Богу. У мене були батьки, які мені коли там перші такі гроші прийшли, то вони мене правильно направляли, що я так само, як жив там 10 років назад, так і зараз живу на якусь певну суму грошей, і вмію інвестувати, вмію відкладати. Навіть в той час, я пам'ятаю, мені там 20 років, і мені мама каже: «Так, треба нерухомість. Давай всі гроші, я тобі допоможу, давай будемо вкладати». І я жив спокійно, все відкладав, там, я не знаю, 70% свого заробітку. І дякую батькам за таке виховання і за такі погляди, що гроші треба і заробляти, і вкладати, а не просто прогулювати, тринькати наліво і направо.
- Поділися найдорожчим придбанням на сьогоднішній день твоїм особистим.
- Нерухомість. Квартира в Києві, - зізнався Тарануха.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!