«Навіть не знав, з чого почати. Ну, для початку я хочу подякувати Україні, всім українцям, фанатам «Динамо», персоналу і всім моїм товаришам по команді за всі ці роки, за прийом, любов і підтримку, надані мені з першого дня. Для мене було честю грати за цей прекрасний і історичний клуб. перемог до поразок
Також з періоду до і після пандемії, до війни... Ми були сильнішими за все разом і стояли на своєму. Спочивайте зі світом всі солдати, які віддали свої життя, борючись за народи, ви справжні герої. Якщо я захочу написати чи сказати все, це буде ціла книга. Все, що я можу сказати - це величезне спасибі. Я не прощаюся, а бажаю всім швидкої зустрічі та всього найкращого команді та вболівальникам київського «Динамо» та всієї України, як країні. Ми все подолаємо. Справа була не лише у футболі, а й у житті. Україна – мій другий дiм, адже я тепер ще й українець Бенітенко”.
