— Чесно кажучи, ні. Не можу сказати, міг чи не міг. Бо справді відіграв лише два матчі. Дебют був зі Словенією — я вийшов на останні 15 хвилин. Потім ще зіграв проти Ізраїлю, там уже відпрацював 45 хвилин. Ми тоді перемогли 1:0.
Пам’ятаю один товариський матч із Албанією. Ми вже після першого тайму вели 4:0, тренер зробив купу замін, а мене залишив на лаві. Чесно, здивувався. У нас тоді навіть розмова була з Андрієм Миколайовичем. Він тоді поставив Луніна й прямо сказав: «Його треба випускати, бо він із „Реалу“ приїхав». Ну, знаєш, теж можна було дати шанс усім, адже матч був товариський.
Звісно, хотілось більше. Бо товариські ігри для того й існують — щоб дати гравцям ігрову практику, хай навіть на кілька хвилин. Це ж все одно рівень національної збірної — найвищий у кар’єрі будь-якого футболіста. Але рішення завжди за тренером. Як він бачить, так і робить. Не поставив — значить, так було треба, — сказав Артем.
