16 вересня грецький «Панатінаїкос», який у третьому раунді кваліфікації Ліги Європи несподівано для багатьох пройшов «Шахтар» (0:0, 0:0, 4:3 – по пенальті), відправив у відставку португальця Руя Віторію, залишившись без головного тренера Здавалося б, звичайна новина, яка нічого особливо цікавого більшості вітчизняних футбольних уболівальників не віщує. Але… За кілька днів ситуація розгорнулася у дуже цікавому для українців напрямку.
За інформацією провідних грецьких спортивних ЗМІ, керівництво «Панатінаїкоса» в особі 49-річного технічного директора клубу Янніса Пападімітріу виявляє серйозну зацікавленість у послугах 51-річного Сергія Реброва, який станом на зараз займає посаду головного тренера збірної України. Нібито сам наставник «синьо-жовтих» вже дав принципову згоду на переїзд до Греції, проте факт наявності контрактних зобов'язань з Українською асоціацією футболу (УАФ) поки що є проблемою і не дає «Панатінаїкосу» в найкоротші терміни оголосити про призначення Реброва.
Як розвиватиметься ця ситуація, вочевидь, покажуть найближчі дні та тижні, проте суто гіпотетично все виглядає так, що від'їзд Реброва до Греції став би найкращим варіантом для усіх. Спробуймо проаналізувати, чому це так…
Інтереси Панатінаїкоса
Обігравши «Шахтар», а потім турецький «Самсунспор», «Панатінаїкос» зумів кваліфікуватися в основний етап Ліги Європи-2025/26. Здавалося б, цілком непогане досягнення для 20-разового чемпіона Греції, який у 1971 році навіть грав у фіналі Кубку європейських чемпіонів (прабатька нинішньої Ліги чемпіонів). Але це лише на перший погляд…
Насправді «конюшинні» завалили старт сезону в грецькій Суперлізі – чемпіонаті, який востаннє станом на поточний момент вигравали вже досить давно як для місцевого гранду – аж за підсумками сезону-2009/10. Поєдинок першого туру для «Панатінаїкоса» було перенесено, а ось у другому та третьому команда тоді ще Руя Віторії втратила очки проти скромних «Левадіакоса» (1:1) та «Кіфісії» (2:3). З цієї причини керівництво клубу й виставило обґрунтовані претензії португальцю, із яким було розірвано контракт.
Важливо зазначати, що останніми роками за керівництвом «Панатінаїкоса» завжди простежувалась слабкість до призначення іноземних тренерів з ім'ям. Причому фахівців не з країн із загальновизнаним високим рівнем кваліфікації, як, припустимо, Німеччина, Іспанія, Англія чи Італія, а з, якщо можна так сказати, «найближчого резерву».
Зокрема, за останні п'ять років «Панатінаїкос» співпрацював із румуном Ласло Белені, сербом Іваном Йовановичем, турком Фатіхом Терімом, португальцем Руєм Віторією. А трохи раніше, у 2015-2016 роках, «конюшинним» навіть вдавалося заманити до себе італійця Андреа Страмаччоні, котрий на той момент вважався молодим та неймовірно перспективним, але десь після переїзду до Греції як раз і почав втрачати цю особливу ауру.
Не дивно, чому в цьому аспекті «Панатінаїкосу» цікавий Ребров. Для афінян наставник збірної України – це маститий фахівець із великим досвідом та вмінням приводити клубні команди до чемпіонств, що Сергій довів раніше із «Динамо», «Ференцварошем» та «Аль-Айном». А головне – Реброва цілком реально закликати до Греції, адже це приблизно той рівень, на якому коуч раніше працював й тому він не відчує жодних проблем із необхідністю йти на зниження амбіцій.
За чутками, боси «конюшинних» зробили коучу збірної України пропозицію щодо співпраці зі значно кращими особистими умовами фінансового характеру, аніж Ребров має за договором із УАФ. Знаючи настирливість цього клубу та вміння домовлятися, не варто виключати, що Сергій у найближчому майбутньому все ж таки перебереться до Греції. Тим більше, що поки що пост «тимчасовика» непогано в черговий раз на себе взяв 50-річний Христос Контіс, під керівництвом якого «конюшинні» вже встигли взяти нічию у поєдинку чемпіонату проти найзапекліших опонентів з «Олімпіакоса» (1:1).
Інтереси Реброва
Для самого Реброва, здається, настає оптимальний варіант, щоб змінити атмосферу. Коли Сергій повертався працювати в Україну влітку 2023-го, його сприймали ледве не як «месію», здатного повернути наш багатостраждальний футбол на більш-менш високий рівень. Очікування були цілком обґрунтованими з огляду на гарні результати роботи Реброва за кордоном, але…
Насправді збірна України під керівництвом тренерського штабу із Ребровим на чолі не показала нічого, чим можна було б пишатися. Навпаки, останнім часом «синьо-жовті», складається таке враження, винятково деградують, а критика на головного тренера ллється вже навіть не річкою, а якимось всеосяжним океанським потоком.
Самому Реброву, очевидно, дуже важливо почуватися у тотальному комфорті. Для цього він робить усе, аби задовольнити інтереси родини, і можливість постійно жити в теплих та сонячних Афінах бачиться для нинішнього наставника «синьо-жовтих» набагато цікавішим варіантом, аніж епізодичні «вилазки» в Україну. Більше того, Греція у футбольному плані це все ж таки не ОАЕ чи Саудівська Аравія, й у разі успіхів тут все ще можна буде розраховувати на подальше просування кудись у бік топ-ліг. Наприклад, іспанської Ла Ліги, клуби якої нерідко беруть собі наставників, котрі проявили себе в грецькій Суперлізі.
Зрештою, Ребров міг би зробити по-справжньому чоловічий крок, й піти зі збірної України саме зараз – у момент, коли «синьо-жовті» ще мають змогу поборотися за поїздку на ЧС-2026. І це точно не було б слабкістю, бо, здається, все, що міг Сергій на своїй нинішній посаді вже справді зробив і далі, мабуть, краще спробувати «оживити» цю команду комусь іншому…
Інтереси УАФ та збірної України
Давайте спочатку обмовимося: хочеться вірити, що інтереси керівництва УАФ та інтереси збірної України неодмінно сходяться, адже якщо ні, то й говорити немає про що – для чого це усе?..
Головним інтересом збірної України зараз є, безумовно, путівка на чемпіонат світу-2026, фінальна частина якого пройде в США, Канаді та Мексиці. Для цього «синьо-жовтим» потрібно вирішувати завдання у групі D, де із Ребровим на чолі команда в стартових двох матчах зуміла набрати лишень одне очко проти Франції (0:2) та Азербайджану (1:1).
Очевидно, що ключовою для збірної України буде жовтнева спарка, коли протягом кількох днів нашій команді доведеться зіграти на виїзді проти Ісландії (10 жовтня) та в номінально домашньому матчі із Азербайджаном (13 жовтня). У разі поразки від острів'ян шансів у «синьо-жовтих» на друге місце (вже будемо реалістами – Франція свого не проґавить), яке дає можливість зіграти у плей-офф, практично не залишиться, навіть у математичній площині цього питання.
Наскільки команда під керівництвом Реброва здатна вирішити найближче завдання? Сумніви в цьому плані є колосальними, враховуючи увесь попередній досвід цього тренерського штабу із «синьо-жовтими»… Тому можливість зміни наставника виглядає, як мінімум, «на папері», відмінним рішенням. Вона, принаймні, надасть національній команді горезвісний «ковток свіжого повітря» і хоч якісь нові ідеї, здатні хоча б у короткочасній перспективі позитивно вплинути на настрій та стан футболістів. Недарма кажуть, що зміна головного тренера сама по собі часто позитивно впливає на команду, навіть якщо цей наставник за своїм рівнем не перевершує попередника – згадайте хоча б кейс Маріно Пушича із «Шахтарем», який є чудовим прикладом для цього випадку. На старті з боснійцем на чолі «гірники» легко вирішили ключові завдання, хоча й мали спочатку проблеми, а ось потім…
Але повернемося до Реброва, інтересів збірної та інтересів УАФ. З останніми, якщо вірити пресі, поки що не все так однозначно. Подейкують, що президент асоціації Андрій Шевченко не хоче відпускати нинішнього коуча «синьо-жовтих». Утім, не факт, що керівник вітчизняного футболу незабаром не передумає, адже, розмірковуючи логічно, для нього подібне втручання в ситуацію є поганим рішенням. Судіть самі: залишаючи Реброва у момент, коли є можливість відпустити тренера без виплати неустойки за його звільнення, Шевченко підписується під вірою у спроможності цього наставника вирішити головне поставлене перед ним завдання – вивести збірну України на ЧС-2026. І відтепер, якщо Ребров не переїде до «Панатінаїкосу», а згодом не зуміє кваліфікуватися із «синьо-жовтими» на мундіаль, відповідальність за провал однаково ділитиметься і на коуча, і на президента УАФ, який мав можливість щось змінити у критичний момент, але відмовився від неї.
Чи потрібно Шевченку брати на себе де-факто відповідальність за результати тренерського штабу Реброва? Питання, швидше, риторичне. Втім, відповідь на нього, як і на багато інших, ми все одно незабаром дізнаємося – до найближчих матчів збірної залишилося не так вже й багато часу, та й «Панатінаїкос» не чекатиме на вирішення ситуації із Ребровим місяцями…
