– До речі, і до збірної України в 2011 році ти вперше потрапив з «Ворскли». Виклик Олега Блохіна став для тебе шоком?
– Це була мрія. Але виявилося, що я був трохи не готовий до такого виклику, в плані впевненості.
– У матчі з Німеччиною тебе замінили на 41-й хвилині. Ти багато помилявся?
– Ні. Я просто не встигав, голова йшла обертом (посміхається). Потрібно розуміти, що, наприклад, для мене це була найсильніша збірна Німеччини, починаючи з 2000-х років. Вони фантастично контролювали м'яч у середині поля. До того ж я опинився на незвичній для себе позиції опорного півзахисника. А коли в рідкісних випадках я був на м'ячі, то часто не встигав приймати правильні рішення.
– Це був перший поєдинок на оновленому НСК «Олімпійський».
– Так, атмосфера на трибунах була незабутньою. Від цього мене навіть трохи трясло (посміхається). Але зі стартовим свистком відпустило. Ось тільки важко сказати, що дебют у складі національної команди мені вдався повною мірою. Хоча, коли мене замінювали, рахунок був 2:1 на нашу користь (посміхається). Шкода, що не вдалося виграти таку гру (3:3).
