Карпати 3:3 Динамо
xThreat-графік
Давайте відкриємо чорну скриньку та виділимо головні відрізки матчу.
Початок матчу (1ʼ–18ʼ):
- повна перевага за гостротою в киян: вони виграли 14 із 18 хвилин (0.608 хТ – 0.221 хТ)
- Динамо володіло м’ячем 68%
- перевага у передачах до фінальної третини (49:19)
- перевага за очікуваними голами (0.38 – 0.03)
Ніщо не передвіщало того, що станеться далі - в наступному відрізку 23 хвилини (19ʼ–41ʼ):
- уже Карпати переважають за гостротою, виграли 18 із 23 хвилин (0.931 хТ – 0.534 хТ)
- володіння у Динамо впало до 45.6%
- Карпати мали перевагу в передачах у фінальну третину (37:36)
- проте за xG невелика перевага лишилась у киян (0.91 – 0.89)
Ще раз відтворимо 41 хвилину матчу:
- Динамо починає з контролю, створює моменти й не дає нічого супернику
- у другій фазі бачимо більш відкриту гру й розмін атаками, де Карпати виглядають переконливіше; ключове - доки кияни грали першим номером, Карпати нічого не створили; щойно Динамо перейшло на дінамівський футбол імені Костюка - львів’яни витрясли душу з гостей
42ʼ–54ʼ:
- кияни виграють усі 13 хвилин за гостротою
- відновлюють контроль (зростання володіння з 45.6% до 62.5%)
- суттєво гостріші (0.709 хТ – 0.272 хТ)
- перевага у передачах у фінальну третину (35:11)
- Карпатам не дають нічого (0.07 xG), самі забивають тричі й створюють 0.60 xG
Це хвилини, коли Динамо зробило зворотний брейк. Головна ознака цього відрізку: закінчується обмін атаками. Кияни контролюють м’яч і ситуацію на полі.
Але, як і в останніх поєдинках, Динамо знову переходить у розмін атаками, вважаючи, що зможе повторити розгром Полісся (56ʼ–78ʼ):
- 16 із 23 хвилин за Карпатами (0.560 хТ – 0.463 хТ)
- володіння теж за господарями (56.4%)
- Динамо намагається грати другим номером, атаки проходять: перевага у передачах у фінальну третину (41:31) та паритет за xG (0.29 – 0.32)
Чому це недалекоглядність Шовковського? Бо після переходу до дуже вертикальної гри (індекс вертикальності 24.2 - рівень колгоспу) зростає кількість втрат, і, як наслідок, падає власний вплив на гру. Це вже третій матч поспіль!
79ʼ–93ʼ:
- Карпати контролюють м’яч (58.6%)
- гостріші у 13 із 15 хвилин відрізку
- виконують більше передач у фінальну третину (25:15)
- однак кияни переважають за хТ, бо в двох хвилинах створили величезні цифри (0.398 – 0.177), і за xG (0.32 – 0.30) - момент Шоли після пасу Тимчика
Підсумок:
- нічия, але Динамо контролює гру
- далі йде вертикалізація, зростають втрати, гра вирівнюється за володінням, у розміні атаками Карпати розривають правий фланг, де Караєва ніколи немає вдома
- потім Динамо повертає контроль, забиває тричі, і в Карпат немає нічого
- згодом кияни знову переходять на бий-біжи, віддають ініціативу й дозволяють супернику повернутися
Що робить Шовковський? Замість сушіння гри на фініші випускає Герреро (бігти) та Яцика (контроль - не його сильна сторона). І Динамо замість стерильного контролю за будь-якої нагоди вибігає вперед. Брак шалений, Карпати повертаються у гру.
А головний факт інший: у Шовковського за будь-якого складу стається одне й те саме. Команда відмовляється від контролю, грає у «бий-біжи», суперник забирає ініціативу й досягає свого. Тож, можливо, Олександре Володимировичу, варто пошукати щось у собі?
