– Давайте спробуємо влаштувати невеличкий хіт-парад най, най, най у «дитячому садку Миколи Павлова». Хто був найбільш дисциплінованим?
– Напевно, Дірявка. Капітан команди. В нього є один недолік – він занадто порядний, щоб бути гарним головним тренером. Дуже дисциплінованим, дуже вдумливим був Дмитро Михайленко.
– Хто був найшвидшим?
– Коновалов і Похлєбаєв. Навіть не знаю, хто з них швидшим був.
– Технічний?
– Андрій Полунін завжди був з м’ячем на «ти».
– Найбільший гуморист?
– Максимов! В нього з гумором все в порядку.
– Якраз у 92-му році ми взяли ще одного гравця з Казахстану Дмитра Яковенка. Він взагалі м’яч не міг зупинити! Удару не було – просто «гладив» м’яч. Більше двох дотиків не робив – одразу вибивав м’яч. Але на позиції центрального захисника він був, як собака, дуже уважний і старанний.
Пам’ятаю, грали ми з Динамо, і він дозволив Леоненку отримати м’яч метрах в двох від себе – а той же був вибуховий, тільки того й треба, щоб швидкість набрати. Я підкликав Яковенка до себе: «Якщо він ще раз м’яч отримає, ти в мене завершиш!». І Леоненка я більше не бачив! Напевно, Діма пару разів наступив тому на ногу, – розповів Павлов в інтерв'ю для Українського футболу.
