Для багатьох клубів це можливість заповнити стадіони, привернути увагу уболівальників і навіть залучити інвестиції. Проте навіть успіх на міжнародній арені не гарантує стабільності клубу. Історія українського футболу знає приклади, коли команди, що грали в Лізі чемпіонів, Лізі Європи чи Кубку Інтертото, зникали з професійного спорту.
Розповідаємо про п’ять таких команд.
1. Дніпро — фіналіст Ліги Європи й фінансовий крах
Дніпро досяг найбільшого успіху в історії українського клубного футболу, дійшовши до фіналу Ліги Європи 2014/15.
Єврокубковий шлях:
- 1/16 фіналу — Олімпіакос
- 1/8 фіналу — Аякс
- Чвертьфінал — Брюгге
- Півфінал — Наполі
- Фінал — Севілья (поразка 2:3)
За підсумками сезону клуб посів 16-те місце в рейтингу УЄФА. Домашні матчі команда проводила в Києві.
Це був перший в історії фінал єврокубка для Дніпра й один із найгучніших успіхів українського клубного футболу загалом. Однак парадоксально — саме цей сезон оголив глибокі фінансові проблеми
Після сезону 2015/16 Дніпро зіткнувся з серйозними фінансовими зобов’язаннями, зокрема перед колишніми гравцями та тренерами. УЄФА застосував до клубу санкції за порушення фінансового фейр-плею, включно із забороною на участь у єврокубках.
Подальше накопичення боргів призвело до: зняття очок у чемпіонаті України, пониження в класі, а потім і до втрати професійного статусу. В результаті у 2018 році клуб був визнаний банкрутом і припинив існування як професійна команда.
2. Металург Донецьк — без єврокубкових провалів, але без фінансування
Металург Донецьк упродовж кількох років стабільно представляв Україну в Кубку УЄФА та Лізі Європи, провівши сім єврокубкових сезонів.
Серед суперників клубу були імениті команди: Вердер, Парма, Лаціо, ПАОК та інші. Найкращим результатом став вихід до плейоф Ліги Європи 2009/10. Металург грав проти міцних європейських суперників, часто зупиняючись на ранніх стадіях, але сам факт регулярних виходів у Європу говорив про рівень команди
Після сезону 2014/15 Металург втратив фінансування від власника. Клуб не зміг забезпечити: виконання контрактних зобов’язань, підготовку до нового сезону та участь в УПЛ. У 2015 році команда не вийшла на старт чемпіонату України, після чого клуб було розформовано.
3. Арсенал Київ — технічна поразка і фінансовий колапс
Арсенал став переродженням ЦСКА Київ у 2001 році. Власне ЦСКА вже мав досвід виступів у єврокубках і навіть обігрував кацапський локомотив. А вже після утворення нової назви та зміни власника, Арсенал провів єдину єврокубкову кампанію у сезоні 2012/13, стартувавши в третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи.
Суперником стала словенська Мура 05. Один із матчів було зараховано Арсеналу як технічну поразку 0:3 через використання гравця, який не мав права брати участь у матчі. Поразка призвела до вильоту за сумою двох зустрічей.
Це був момент, коли Арсенал намагався закріпитися серед амбітних команд УПЛ. Європейський дебют мав стати стартом нового етапу, але замість розвитку почалися проблеми. Після єврокубкового сезону Арсенал зіткнувся з відсутністю стабільного фінансування, заборгованістю перед гравцями і як результат - відтоком основного складу. У 2013 році клуб не зміг завершити сезон в УПЛ, після чого втратив професійний статус і фактично припинив діяльність. Повністю розформований у 2019 році.
4. Таврія Сімферополь — історичний клуб без продовження
Таврія — перший чемпіон України (1992) і перший український клуб, який виступив у Кубку чемпіонів УЄФА. Надалі команда брала участь у Кубку Інтертото та Лізі Європи.
У Кубку чемпіонів УЄФА Таврія виступала у 1992/93 сезоні, де в попередньому раунді здолала ірландський Шелбурн (загальний рахунок 2:1), а вже у першому турі поступилася швейцарському Сьйону (2:7 за сумою двох зустрічей). Також у сезоні 2010/11 сімферопольці зіграли раунд плейоф проти леверкузенського Баєра та вилетіла одразу ж (1:6 за два матчі).
Сімферопольська команда грала з клубами з різних європейських країн, поступово здобуваючи досвід для молодого українського футболу. Її єврокубкові матчі були важливими не лише для клубу, а й для формування міжнародного іміджу чемпіонату України. Проте Таврія зазнала такої ж долі, як і вищеперераховані клуби. У 2014 році клуб: припинив участь у змаганнях під егідою ФФУ, не був заявлений до чемпіонату України, а згодом втратив професійний статус.
Після цього у 2016 році Таврію ще раз відновили у херсонській області. І команда навіть виступала у Другій лізі України, проте лише до 2022 року. Історична Таврія Сімферополь припинила існування як український професійний клуб. Команда, що нині десь там існує під цією назвою, не є юридичним чи спортивним продовженням оригінального клубу.
5. Десна Чернігів — єврокубковий дебют без продовження
Для Десни єврокубки були не традицією, а досягненням історичного масштабу. Чернігівський клуб дебютував в єврокубках у сезоні 2020/21, зігравши у кваліфікації Ліги Європи проти Вольфсбурга (поразка 0:2).
Попри поразку, сам факт матчів з досвідченим європейським суперником став вершиною проєкту. Десна демонструвала системний розвиток і виглядала стабільним клубом УПЛ. Але вже за кілька місяців повномасштабна війна знищила інфраструктуру Чернігова і поставила крапку в історії клубу.
Після сезону 2021/22 клуб: не подав заявку на участь у професійних змаганнях, втратив можливість продовжувати діяльність на рівні УПЛ та ПФЛ.У результаті Десна призупинила виступи в професійному футболі. Всі спроби відновити клуб зазнали невдачі.
Єврокубки подарували цим клубам моменти слави, неймовірні перемоги й знайомство з європейським футболом. Але навіть міжнародні успіхи не захищають від фінансових проблем, управлінських помилок і зовнішніх обставин, таких як війна.
Це історія про українські клуби, які залишили слід у європейському футболі, але зникли назавжди. Їх пам’ятають уболівальники й історія, але на футбольній карті України їх більше немає.
