- Ставка на молодь та вихованців - це теж клубна стратегія. Склад із досвідчених гравців плюс посилення ключових позицій молоддю – це історія, яка має право на існування. Але якщо ми говоримо про конкретний клуб у конкретно взятий період, то у мене виникає декiлькпа «але». Про які цілі та завдання ми говоримо з такою стратегією. Ми ж бачимо, що відбувається зараз. Є склад із досвідченими гравцями та своєю молоддю. І при цьому ми бачимо результат – 4-е місце у турнірній таблиці та виліт зі всіх єврокубків цього сезону. Значить, все працює не просто дуже добре. Те, що в молодих горять очі... Це не дасть досвіду, тактичного розуміння та технічних навичок.
За рахунок очей, що горять, ти багато у футболі не досягнеш. Гравці переходять з U-19 до першої команди і з ними ще працюватимуть і працюватимуть. Спочатку вони мотивація б'є через край. На якісь помилки заплющуються очі, бо молодий гравець. Але що потім з ними відбувається? Чому через рік у дорослому футболі вони зупиняються та не розвиваються? «Динамо» не може посилити свій склад іноземцями вже скільки років? Але при цьому хтось із своїх вихованців став впливовим у грі команди?
Хтось увірвався так, що питань немає. Не так, що зіграв одну-дві гри, всі ахнули і все. Ванат такий один. Все. Його продали і вже паніка, бо немає нападаючого. Купують такого румуна, який навіть не може знайти гольовий момент. Не те що забити. Якби клуб мав стратегію, то навіщо купувати Бленуце, якщо є Пономаренко та Герреро.
