На старті весняної частини сезону 2025/2026 український футбол підірвав молодий нападник київського «Динамо» Матвій Пономаренко. Форвард забиває голи в кожному матчі. А в березні Матвій вперше отримав виклик до головної команди країни. Ймовірно, якби Артем Довбик був здоровий, а Роман Яремчук у відмінній фізичній формі, Пономаренку довелося б ще деякий час дивитися матчі збірної України лише по телевізору, з огляду на нелюбов головного тренера «жовто-синіх» до експериментів. Але обставини склалися інакше. Хто ж він, Матвій Пономаренко – гольова машина київського «Динамо», в якому деякі журналісти побачили другого Олега Блохіна?
Шлях по вікових командах «біло-синіх» без жодних перешкод
Матвій народився в невеликому містечку Миронівка (Київська область). Дитинство маленького Матвія минуло у дворі та, звісно, з футбольним м’ячем. До семи років майбутній футболіст виділявся серед своїх однолітків не тільки зростом, а й сильним ударом. У місцевій футбольній секції жоден тренер не сумнівався, що маленькому Матвію слід їхати до Києва, та й сам юний спортсмен мріяв одягнути біло-синю футболку. У 2013 році академія київського «Динамо» відкрила двері перед майбутнім футболістом.
Уже на перших тренуваннях тренери академії звернули увагу на хлопця, який виділявся зростом і палким бажанням запускати м'яч у бік воріт. Через деякий час Матвія перевели до команди гравців, які були старші за нього на кілька років. Юного футболіста це анітрохи не збентежило. Він з легкістю вигравав боротьбу за м'яч, демонстрував дивовижну витривалість і, звісно, працездатність. За один сезон Матвій забивав понад 20 голів.
Заміна Ваната
Дуже впевнено, а головне, без зайвих пригод, Матвій перейшов до молодіжної команди «Динамо», де його зустрів Ігор Костюк. Головний тренер розумів, що з Матвія можна виліпити чудового нападника.
«У сучасному футболі нападник повинен вміти не тільки забивати, чекаючи зручного пасу від партнерів. Пресинг, мобільність, відбір, бачення поля, читання гри, ривки, швидкість – ті якості, які необхідні форварду», – навчав Ігор Костюк молодого футболіста.
Матвій навчався швидко. Незважаючи на свої габарити, він легко переміщався по полю, розвивав велику швидкість, віртуозно працював корпусом. Тут, у Києві, Матвій зрозумів, що не дарма в дитинстві відвідував ще й секцію боротьби, де було дуже багато акробатичних вправ і розтяжки, які розвивають таку необхідну координацію для професійного футболіста. Коли всі складові почали складатися в одне ціле, молодіжна команда отримала універсального форварда.
До 2025 року звання найкращого бомбардира чемпіонату U-19 належало Владиславу Ванату. Однак Пономаренко перевершив цей показник і встановив рекорд національної ліги – 46 голів. Про те, що й в основній команді «Динамо» Матвій замінить саме Ваната, почали говорити вже давно. Восени 2023 року Пономаренко дебютував за «біло-синіх» у матчі проти «Шахтаря». Щоправда, на полі Матвій провів лише кілька хвилин, оскільки вийшов лише на 88-й хвилині. Але цим виходом побив рекорд клубу – став наймолодшим гравцем «Динамо» в матчах УПЛ.
Перший гол у футболці «біло-синіх» Матвій забив 1 травня 2024 року в матчі з «Вересом» (УПЛ). Пономаренко замінив Ваната на 75-й хвилині, а на 80-й після передачі Волошина забив м'яч у ворота «Вереса». Олександр Шовковський не давав Матвію достатньо ігрового часу для реалізації бомбардирських якостей. Але практично кожен вихід Пономаренка приносив користь команді.
Не можна не згадати матч «Динамо» – «Зоря» (11.03.2025). Після першого тайму «біло-сині» поступалися 1:2. На 46-й хвилині Шовковський випустив Пономаренка замість Брагару, щоб врятувати ситуацію. На 71-й хвилині після передачі Кабаєва Матвій зрівняв рахунок – врятував Шовковського і команду від поразки. Щоправда, підопічні СаШо могли ще й забити переможний гол наприкінці матчу. Пономаренко отримав м'яч від Рубчинського і міг продовжити атаку передачею на Ваната, який мав шанс вийти один на один з голкіпером «Зорі». Однак Пономаренко не віддав на Ваната. А після фінального свистка всі стали свідками сварки Ваната з Пономаренком. Ймовірно, на правах «старшого» Ванат вирішив провчити молодого форварда, штовхнувши його в спину. Адже десь у глибині душі Владислав розумів, що незабаром Пономаренко може стати не тільки його конкурентом у складі, а й основним гравцем, якого саме Ванату доведеться змінювати з лави запасних. Слід віддати належне Пономаренку, який практично не відреагував «по молодості» у відповідь стусаном... що доводить психологічну стійкість гравця, яка необхідна на футбольному полі не тільки в матчах УПЛ, а й у єврокубках. Конкуренція гравців тривала недовго. На старті сезону 2025/2026 Ванат поїхав у «Жирону», а Пономаренко отримав ігровий номер «11» і продовжив зрідка виходити на заміну.
Заміна Довбика
У листопаді 2025 року сталася подія, яка докорінно змінила становище Пономаренка. СаШо відправили у відставку. На його місце призначили Ігоря Костюка. Цілком природно, що новий головний тренер перетворив «Пономаренка-джокера» на основного гравця команди. А молодий нападник сповна відповідає на довіру забитими голами. Під керівництвом Костюка Пономаренко провів дев'ять матчів, у всіх виходив у стартовому складі, забив 10 голів.
«Вихованець Ігоря Костюка вміє не тільки забивати, а й вигризати м'яч, блискавично реагувати і добивати у ворота суперника, приймати правильні рішення, працювати на межі. Ці якості всі разом в одного нападника є рідкістю в сучасному футболі. Респект Костюку і Пономаренку. Сьогодні Матвія можна порівняти з легендою українського та світового футболу Олегом Блохіним. Недарма у Пономаренка на спині ігровий номер «11», який був у Блохіна. Звичайно, у Матвія не завжди м'яч потрапляє у ворота. Так і Блохін іноді мазав», – прокоментував бомбардирські якості Матвія Пономаренка український журналіст Руслан Свирін.
Власне, кожен матч Матвія Пономаренка у футболці київського «Динамо» наближав його до виклику до збірної України. Можливо, не в березні 2026 року, а трохи пізніше. Але так склалися обставини, що перед матчем зі Швецією багато футболістів виявилися недоступними для Сергія Реброва через отримані травми. Першим кандидатом на заміну Артема Довбика став Матвій Пономаренко. Форварди дійсно мають певну схожість – статура, вміння приймати м'яч спиною до воріт, створювати небезпечні моменти у штрафному майданчику суперника. Однак, поклавши руку на серце, можна сказати, що Пономаренко сьогодні має перевагу перед Довбиком. І зовсім не тому, що Артем у цьому сезоні практично не грає в Італії, хо це сьогодні одна з головних причин. Пономаренко – більш універсальний форвард, який виконує на футбольному полі набагато більше роботи, ніж Довбик. І ця якісна робота приносить позитивний результат.
Звісно, що після таких феєричних виступів в УПЛ пішли чутки про можливий трансфер Пономаренка в АПЛ. Чому б і ні? Якщо не влітку 2026 року, то, можливо, взимку або влітку 2027 року. Головне, щоб кар'єра гравця за кордоном розвивалася не так сумно, як у того, кого він може замінити у збірній України – Артема Довбика.
