Жеребкування ЛЧ в найкращих традиціях: «солодка булочка», дострокові фінали і матчі рівня Ліги Європи

Світовий футбол 18 Грудня, 20:40 1139
Жеребкування ЛЧ в найкращих традиціях: «солодка булочка», дострокові фінали і матчі рівня Ліги Європи | 19-27
Сліпий жереб – це завжди лотерея. Навіть якщо він відбувається за певними правилами та має певні обмеження щодо можливих варіантів. Але його результати дуже цікаво аналізувати.

Причому постійно спостерігається певна тенденція. Майже завжди в парах 1/8 фіналу є один-два матчі, які можуть претендувати на статус дострокових фіналів турніру, обов'язково є фаворит, який отримує в суперники «солодку булочку», та є кілька пар, які не сильніші або навіть слабші деяких пар Ліги Європи.

Наприклад, у сезоні 2017-2018 років пара Реал – ПСЖ точно могла називатися достроковим фіналом, Челсі – Барселона та Ювентус – Тотенхем були цікавими вивісками, а Базель та Бешикташ стали «солодкими булочками» для Ман Сіті та Баварії відповідно, а Севілья – МЮ певним чином віддавала Лігою Європи.

У сезоні 2016-2017 ПСЖ – Барселона також могли претендувати на звання «дострокового фіналу», привабливо звучали Баварія – Арсенал та Реал – Наполі (хоча на практиці найбільш феєричною видалася дуель Манчестер Сіті та Монако), а Севілья – Лестер абсолютно відповідала статусу Ліги Європи.

Отже, достроковий фінал Ліверпуль – Баварія. Вважаю, що це мав бути фінал минулого сезону в Києві. Але в Свена Ульрайха на якийсь час вселився дух Лоріса Каріуса, який потім повернувся назад до голкіпера Ліверпуля на фінал. Також «родзинка» цієї дуелі – це протистояння Юргена Клоппа і Баварії, яке кілька сезонів було знаковим у Бундеслізі, а потім стало кульмінацією сезону ЛЧ 2012-2013, і яке нинішній наставник Ліверпуля програв.

Ліверпуль досить потужно йде зараз в АПЛ, і прагнутиме будь що не втратити першу сходинку та нарешті здобути чемпіонство після тривалої перерви. Можливо, це навіть трохи посуне на другий план Лігу чемпіонів, де мерсисайдці могли припинити боротьбу ще на груповому етапі. Хоча знаючи кубковий характер та вдачу Ліверпуля, можна впевнено казати, що зовсім відсувати на другий план ЛЧ вони не будуть.

Баварію лихоманило восени, але наразі мюнхенці зібрали себе до купи. І видається, що фірмова баварська машина повернулася, тепер вже на чолі з Ніко Ковачем, якому вдалося стабілізувати команду та знайти потрібні рішення. І ситуація з Баварією може виглядати навпаки. Навряд чи вони просто так віддадуть титул в Німеччині Дортмунду, але 9 очок відриву – це все-таки чимало. Тому якщо Баварія буде бачити, що Срібна салатниця вже фактично недосяжна, то може кинути всі сили на Лігу чемпіонів.

Манчестер Юнайтед – ПСЖ. Це протистояння могло б мати відповідну вивіску, якби не нинішня форма манкуніаців. Парижани однозначно є одними з фаворитів ЛЧ, причому вже не перший сезон. Бо чемпіонат Франції амбітним власникам клубу та зірковим гравцям вже давно не цікавий. Тільки ось жереб не дуже їх любить, підкидаючи ПСЖ чи то Барселону, чи то Реал.

Можливо, Манчестер Юнайтед і не є найкращим варіантом з другого кошику. Все-таки команда має певний набір якісних виконавців. Та наразі майже не видно, завдяки чому МЮ може здолати цей ПСЖ, якщо французи збережуть свою нинішню форму.

Не впевнений, що вони зможуть «засушити» гру, а зіграти з Мбаппе, Неймаром та компанією у такий футбол, як це зробив на груповому етапі Наполі, манкуніанці навряд чи зможуть.

Атлетіко – Ювентус. Можливо, це і не достроковий фінал, але є дві команди, одна з яких цілком могла б в ньому опинитися. І це доведено останніми сезонами, коли і мадридці, і туринці почергово двічі опинялися у вирішальних матчах з 2014 по 2017 роки.

До речі дивно, що Атлетіко, маючи можливість зіграти «домашній» фінал цього сезону на своєму модерновому стадіоні Ванда Метрополітано, не доклав зусиль, щоб зайняти перше місце у групі та полегшити собі життя. З іншого боку, зважаючи на стиль гри Атлетіко, який в чомусь можна назвати італійським, Ювентус є багатому в чому зрозумілим для «матрацників» суперником. У складах обох команд вистачає латиноамериканців, тому ця дуель буде надзвичайно цікавою та напруженою.

І тут є «родзинка» – повернення Кріштіану Роналду до Мадрида. Португалець буде протистояти Атлетіко, якому у складі Реала він забив чимало голів та регулярно засмучував. А його настрій після цих матчів багато в чому може вплинути на протистояння збірних України та Португалії у березні у відборі на Євро-2020.

Манчестер Сіті – Шальке. А ось і «солодка булочка». Команда, яку майже ніхто зараз не може зупинити, яка катком проходить по суперниках як в Англії, так і в Європі, отримує в суперники найслабшу команду з 16 найкращих в цьому розіграші ЛЧ. Шальке просто відверто пощастило з групою, тому шансів пограти більше, ніж у двох матчах 1/8 фіналу, у команди Євгена Коноплянки фактично немає. Навіть якщо Шальке набере якусь форму, то зупинити машину Гвардіоли їм не під силу.

Так, Ліон у групі зумів спантеличити Ман Сіті двома голами у першому матчі на Етіхад Стедіум, а потім відбитися від однієї з кращих атак світу не без значної долі фарту. А у домашньому матчі здобув нічию у грі, яка для Ман Сіті вже не мала надто великого значення. Але нинішній Шальке і близько не цей Ліон. І навіть не той Шальке зразка початку 2015 року, де запалилася зірка Лероя Сане, коли вони дали бій у плей-офф ЛЧ Реалу.

До речі, зустріч Сане зі своїм колишнім клубом буде однією з родзинок цього протистояння. А українські вболівальники чекатимуть дуелі наших збірників Євгена Коноплянки та Олександра Зінченка. Хоча вони діятимуть і на різних флангах, якщо гратимуть. Та інше питання в тому, що вони перебувають у своїх клубах в підвішеному стані. Проте в Лізі чемпіонів Коноплянка якраз грав чимало, та й Зінченко отримує місце на полі, щоправда, не у надвідповідальних матчах. Тому шанс побачити їх на полі є, якщо Коноплянка залишиться в Шальке. А досвід гри проти Ман Сіті ще у складі Севільї він має.

Аякс – Реал. Цей Аякс чимось нагадує той «дитячий садок» Луї Ван Гала, який став справжньою грозою грандів. Мадридці теж мають пам'ятати ці часи, особливо груповий турнір ЛЧ сезону 1994-1995 років, де двічі були биті амстердамцями.

Голландці не втратили своїх нових талантів влітку, окрім Джастіна Клюйверта. Вони впевнено пройшли свою групу. А зараз вони ще більш зміцніли та за ними вже полюють європейські гранди та грошові мішки, як у старі добрі часи. Так, Бенфіка та АЕК – це не ті суперники, щоб співати Аяксу дифірамби. І навіть дві бойові нічиї з трохи не схожою на себе Баварією не є показником.

Та якраз нинішній Реал, якщо у королівському клубі не відбудуться якісь кардинальні перетворення, є дуже сприятливим суперником з іменем, який Аякс може пройти та ще більше додати собі впевненості у власних силах.

Ліон – Барселона. Шахтар не вийшов зі своїй групи, але Барселона все одно на нього чекала вже за традицією. «Гірники» знову могли потрапити на каталонців у Лізі чемпіонів, та не склалося.

Ліон запам'ятався грою з Ман Сіті та взагалі груповим турніром у квартеті разом з Шахтарем, де майже кожен матч був яскравим та результативним. У Бруно Женезіо цікава команда, яка може дати бій будь-кому. До речі, він казав перед матчами з Шахтарем, що «гірники» чимось нагадують Барселону. Ось тепер у нього буде нагода порівняти.

Але на питання, чи є нинішня Барселона, яка можливо і не є явним претендентом на перемогу в цій ЛЧ, по зубах Ліону, – відповідь досить однозначна. Все-таки Барса може і не така вбивчо стабільна, як за часів Гвардіоли, але «блаугаранас» все одно дуже потужні. Та й висновки з весняного протистояння з Ромою Барселона, напевно, зробила.

Тоттенхем – Борусія Дортмунд. Ще в минулому сезоні ці команди були в одній групі, а Ярмоленко красиво забивав «шпорам» на виїзді. Дуже цікава пара. І це той випадок, коли перше місце в групі не особливо допомагає. Можливо, Атлетіко і недаремно став другим. Бо не факт, що Тоттенхем є легшим суперником, ніж Ювентус.

Восени минулого року лондонці не мали проблем з Борусією, яка була на етапі перебудови. Та зараз дортмундці є зовсім іншою командою. Вони впевнено лідирують у Бундеслізі та показали чудову гру в ЛЧ. Можливо, і не в найсильнішій групі, але декласація Атлетіко на своєму полі з рахунком 4:0 також багато про що говорить.

«Шпори» також довели у непростій групі з Інтером та Барселоною, що здатні на сюрпризи. Так, для «шпор» поки що є проблемою їхня нестабільність та невміння грати з топ-суперниками, що показали матчі з Ювентусом у минулому сезоні. Десь не вистачає і класу виконавців команді, яка влітку ніким не підсилилася. Та потроху вони набувають необхідного досвіду, обстрілюються. В АПЛ їм потрібно втриматися у четвірці, для чого треба попітніти, але це їм абсолютно під силу, тому на єврокубки можна спрямувати більше енергії та спробувати здійснити прорив.

Рома – Порту. Це просто Ліга Європи. Рома не вражала навіть минулого сезону, і лише певний збіг обставин та десь проявлений характер дозволили їм дійти до півфіналу. Цього сезону римляни ще більше нестабільні та непрогнозовані. І у лютому-березні Рома може бути іншою, цього не потрібно відкидати.

Порту впевнено та цілком заслужено виграв найлегшу групу і цілком може тепер пройти італійців, що для «драконів» вже буде серйозним успіхом. До того ж, другий матч вони гратимуть вдома. Далі багато буде залежати від жеребкування.

Об'єктивно найслабша пара на цій стадії турніру. Наприклад, навіть пари 1/16 Ліги Європи Севілья – Лаціо, Шахтар – Айнтрахт, Брюгге – Зальцбург, Спортінг – Вільяреал чи Селтік – Валенсія виглядають не менш цікавими. А у 1/8 ЛЄ взагалі можуть бути пари, які з великою ймовірністю будуть цікавішими за Рома – Порту.

Роман Ляшенко