Розконсервація. Циганкову варто врахувати історію «Динамо» з трансфером Ярмоленка

Динамо Київ 20 Грудня, 11:11 1663
Розконсервація. Циганкову варто врахувати історію «Динамо» з трансфером Ярмоленка | 19-27
Вчитися треба і на чужому досвіді.

В 21 рік Андрій Ярмоленко не мріяв про за кордон. В 21 рік Андрій бажав закріпитися в основі «Динамо» і давати якнайменше приводів для кепкувань, якими неодмінно користалися критики, журналісти і прості вболівальники після того, як Валерій Газзаєв привів вихованця чернігівської «Десни» до першої команди «Динамо». Можливо, десь в глибині душі Ярмоленко вже тоді виношував план переходу до топ-чемпіонату, але гострою така потреба стала в старшому віці.

Втім, як футболіст Ярмоленко дозрівав і мужнів в трохи іншому середовищі, аніж те, в якому нині перебуває Віктор Циганков. Для Андрія за честь було стати незамінною бойовою одиницею для «Динамо», яке згодом, - в період повної адаптації Андрія до дорослого футболу, - підкорювало півфінал Кубка УЄФА, виходило з групи Ліги чемпіонів, а на внутрішній арені мало не одного сильного конкурента, а трьох-чотирьох. Про тренд «закордонна каденція» тоді говорили не так гучно, як нині. Тоді виступати в українському чемпіонаті було престижно (підтвердження цьому – приїзд легіонерів на кшталт Велозу, Джуліано, Соси, Бланко, Драговіча тощо), що й залишало свої відбитки на психології гравців.

Андрей Ярмоленко (Динамо)

Цим і пояснюється та легкість руки, з якою Андрій раз за разом перепідписував контракти з «Динамо». Навіть тоді, коли вже сам Андрій публічно не боявся висловлюватися про власне бажання спробувати сили в топ-чемпіонаті, Ігор Суркіс знаходив аргументи на користь продовження співпраці. Завершилося тим, що Ярмоленко все ж пішов з «Динамо». Але багато експертів вважають – запізно. Принаймні, 27 – це уже футбольна зрілість, володарю якої не будуть давати часу на адаптацію в команді, що бореться за високі позиції. «Боруссія» підписувала Ярмоленка одразу під основу – для компенсації відчутної втрати Усмана Дембеле. Давати часу на притирку ніхто не збирався.

Мінімум часу для облаштування Ярмоленко отримав і у «Вест Гемі». Розглядаючи ситуацію саме під таким кутом, можна твердо зазначати – вік Андрія залишив свій вплив на розвиткові закордонної каденції. Роботодавці дивилися на Андрія не як на суб'єкт інвестицій у майбутнє, а як на готового футболіста, якому тут і зараз потрібно показувати свої навики. Безперечно, це не могло не відображатися на психології Андрія. Також, ймовірно, відобразилося і на його фізичному стані.

Принаймні, два закордонних клуби – дві важкі травми. Занадто кричуще як для випадковості. «Кришталевість» Ярмоленка можна спробувати пояснити кількома факторами. По-перше, можливо, Андрій зіштовхнувся з такою інтенсивністю, з якою раніше справи не мав. Ось організм і зламався. По-друге, свій вплив могло залишити захмарне бажання виправдати очікування роботодавців, що він, - Ярмоленко, - готовий гравець. І це вилилося у перенавантаження, якого футболіст не витримав фізично.

Андрей Ярмоленко (Динамо)

До слова, ймовірність травм і наслідки після цих травм – ще один аргумент не на користь пізнього від'їзду за кордон. Ярмоленку – 29, а на час повернення і відновлення форми після ушкодження буде під тридцять. При тому, що ніде, окрім «Динамо», Андрій змістовно не пограв.

Це не означає, що Віктору Циганкову потрібно зриватися з місця під час найближчого трансферного вікна. Але зважати на характер президента «Динамо», його любов до маринування хороших гравців, потрібно. 22-23 – оптимальний вік для від'їзду до топ-чемпіонату, куди Циганкова сватають вже півроку. Та й ситуація, що сформувалася в українському футболі загалом і в київському «Динамо» зокрема, повинна підштовхувати до рішучих змін.

Нинішня УПЛ – не рівня тій, в якій дозрівав Андрій Ярмоленко. Тож триматися можна хіба що за вигідний з матеріальної точки зору контракт, а не за спортивний інтерес. Варто врахувати й фактор тренера. Олександр Хацкевич доволі легко відпустив Ярмоленка, чого ніяк не міг собі дозволити Сергій Ребров. У Олександра Хацкевича працює тренерський інстинкт швидкої заміни, що ми бачили не лише в розрізі відходу Ярмоленка і повної компенсації його втрати Циганковим, але й заміною Хачеріді на Бурду. Нинішньому «Динамо» легше розставатися зі своїми лідерами, аніж при попередніх тренерах.

Виктор Цыганков

Циганков повинен розуміти, що в такому чемпіонаті дуже швидко можна досягнути стелі і законсервувати свій талант в зоні комфорту. Зрештою, якщо на шальках терезів зважити лише два варіанти, - далі розвиватися (а Циганкову необхідно розвиватися, бо йому лише 21) в «Динамо», чи дозрівати в топ-чемпіонаті, - перевага безальтернативно схиляється в один бік.

Звичайно, будь-який трансфер – це ризик. У «Динамо» Циганков має (і матиме) постійне місце в основі, що гарантує ігровий тонус, певну відповідальність, привчає до дисципліни. Перехід до умовних «Роми», «Ліверпуля», «Боруссії» чи «Реала» може позбавити Віктора постійної ігрової практики, але тут якраз і грає на руку молодий вік. Ніхто ж не скаже про Луніна, що його кар'єра після піврічного простою в Іспанії приречена на невдачу; більше підстав говорити в подібному контексті дають Ярмоленко і Коноплянка, які не грають, перебуваючи у віці, близькому до тридцяти.

А взагалі, пріоритети найперше повинен розкласти сам Циганков: йти, чи не йти? Якщо душа рветься в бій, то процес вимагає двох етапів – рішучих перемовин з керівництвом «Динамо» про сприяння трансферу (під «сприянням» варто розуміти, в тому числі, відсутність захмарного цінника, який Суркіс відсилатиме факсом потенційним покупцям), та правильного вибору майбутнього місця дислокації агентом (не як в історіях з Бойком чи Зозулею, яких до «Бешикташу» та «Райо Вальєкано» відповідно втиснули за принципом «абикуди»).

Виктор Цыганков

Інакше є ризик законсервувати талант.

Фото - UA-Футбол