Роналду в Ювентусі, «Золотий м'яч» Модрича та ще 11 найбільш знакових подій 2018 року у світовому футболі

Світовий футбол 31 Грудня, 16:35 1149
Роналду в Ювентусі, «Золотий м'яч» Модрича та ще 11 найбільш знакових подій 2018 року у світовому футболі  | 19-27
2018 рік став багатим на гучні, яскраві та резонансні події у світовому футболі.

13. Аргентинське Суперкласіко: газовий балон в автобус, війни у кабінетах та перенесення матчу в Мадрид

У 2018 році вперше в історії Кубка Лібертадорес (латиноамериканський аналог Ліги чемпіонів) зустрілись одвічні суперники із Буенос-Айреса – Бока Хуніорс та Рівер Плейт. Поєдинки мали відбутись 10 та 23 листопада на полі кожного з учасників.

Та хтось ніби накляв прокляття: обидва поєдинки не відбулися у заплановану дату. Спочатку столицю Аргентини накрила дуже сильна злива, яка затопила, зокрема, і газон Бомбонери (домашньої арени Боки), через що матч відклали на наступний день. Команди зіграли в бойову нічию 2:2, і все повинно було вирішитись на Ель Монументаль.

Проте перед матчем-відповіддю фанати Рівер Плейт закидали камінням автобус із гравцями та тренерським штабом Бока Хуніорс. У салон потрапили балончики із перцевим газом, тож постраждали кілька футболістів, зокрема Карлос Тевес. Президент Боки моментально попередив голову КОНМЕБОЛ, що не хоче грати цей фінал і вимагатиме технічну поразку для Рівера.

Поєдинок мав стартувати о 22:00 за київським часом. Спершу його перенесли на годину, потім на дві. У підсумку Монументаль не дочекався стартового свистка, а доля фіналу вирішувалася у кабінетах конфедерації. За кілька днів ухвалили рішення провести матч у Мадриді, на Сантьяго Бернабеу, 9 грудня. Бока Хуніорс продовжувала наполягати на своєму, але її апеляцію відхилили.

У столиці Іспанії, попри всі скандали, команди подарували справжній футбольний спектакль. Без зайвої обережності регулярно створювали моменти біля воріт одна одної, а справжнім каталізатором шоу став гол нападника Боки Даріо Бенедетто після різкої контратаки. Що цікаво, він не зміг взяти в Іспанію свого сина через проблеми з візою.

Рівер у другому таймі зрівняв рахунок після розкішної комбінації, і матч перейшов в екстратайми. Саме у цей проміжок часу свій геній проявив колумбієць Хуан Кінтеро, який колись не зумів розкритись у Порту. Хавбек забив розкішний гол і вивів Рівер вперед, а наприкінці другого екстратайму Гонсало Мартінес скористався виходом голкіпера номінальних гостей в атаку і поставив крапку у зустрічі.

Рівер Плейт у справжній драмі в усіх сенсах цього слова здобув свій четвертий Кубок Лібертадорес, а цей розіграш завдяки своєму фіналу назавжди увійде в історію як один з найяскравіших та найскандальніших.

12. Пістолет Саввіді та локаут у чемпіонаті Греції

Грецький футбол завжди був відомий своїми гучними фанатами та не менш гучними скандалами, часто пов’язаними саме з уболівальниками. Весною стався інцидент, через який чемпіонат навіть переривали на три тижні.

Спочатку ПАОК, який вів боротьбу за чемпіонство, зустрічався з Олімпіакосом на рідній Тумбі. Перед поєдинком один із вболівальників господарів жбурнув в обличчя тодішнього наставника пірейців Оскара Гарсії рулон для чеків. Тренеру одразу надали допомогу, а федерація прийняла рішення скасувати поєдинок та зарахувати ПАОКу технічну поразку з рахунком 0:3. І це ще не все: з клубу збиралися зняти 3 очки, а також змусити провести матч із лідером чемпіонату – АЕКом – за порожніх трибун.

Клубу з Салоніків вдалось досягнути рішення не знімати очки та провести матч таки з уболівальниками. Наприкінці матчу ПАОК забив, здавалося, переможний гол, але головний арбітр зафіксував офсайд, чим обурив господарів. Кульмінація настала, коли на поле вибіг російський власник “чорно-білих” Іван Саввіді… з пістолетом у кобурі. Нечувано! Чемпіонат зупинили на невизначений період.

Пізніше грецька федерація відсторонила Саввіді на 3 роки від будь-якої футбольної дііяльності та оштрафувала на 100 тисяч євро, з ПАОКа таки зняли 3 очки і оштрафували на 63 тисячі євро, хоча росіянин і запевняв, що не збирався використовувати зброю. Чемпіонат врешті-решт дограли, його переможцем вперше з 1994 року став АЕК, за який виступає українець Дмитро Чигринський.

11. Реінкарнація Борусії Д під керівництвом Фавра – чемпіонська інтрига в Бундеслізі знову жива

Дортмундська Борусія у минулому сезоні пережила двох тренерів і ледь не залишилась без Ліги чемпіонів. Не було би щастя, але нещастя Байєра допомогло.

Влітку до команди прийшов досвідчений швейцарець Люсьєн Фавр, який перед цим виводив у Лігу чемпіонів іншу Борусію, а також взяв “бронзу” французької Ліги 1 з Ніццою, змусивши регулярно забивати Маріо Балотеллі.

Першим розумним кроком дортмундців стало придбання данця Томаса Ділейні у Вердера за 27 млн євро. “Джмелі” звернули увагу на проблеми в центрі поля, які виникали протягом сезону 2017/2018. До нього в пару прийшов Аксель Вітсель, який лише в 29 років таки дістався топ-чемпіонату, погравши перед цим за Бенфіку, Зеніт та Тяньцзінь Цюяньцзянь. Саме бельгієць попри критику після переходу і став однією з ключових фігур у побудові Фавра, виконуючи роль мозкового центру.

Орендований у Реала Ашраф Хакімі показав, що в майбутньому може витіснити Дані Карвахаля в команді, якій належить за контрактом. Для Пако Алькасера переїзд у Дортмунд став ковтком свіжого повітря. І хоча іспанець спочатку виходив на поле з лави для запасних, він став джокером і вражав результативністю. Як наслідок, Борусія вже викупила гравця у Барселони.

Космічну результативність показує юний талант Джайдон Санчо. У 17 матчах чемпіонату вінгер забив 6 голів та віддав 8 асистів, внаслідок чого отримав виклик у національну збірну Англії.

На фоні блідої Баварії дортмундці вирвались на першу сходинку в турнірній таблиці Бундесліги і стали зимовим чемпіоном, випереджаючи мюнхенського гранда на 6 пунктів, вигравши по ходу одного кола очне Der Klassiker у фантастичному матчі. У Лізі чемпіонів підопічні Люсьєна Фавра також посіли першу сходинку та зустрінуться в 1/8 фіналу з Тоттенхемом. Але це вже у 2019 році.

Завдяки підйому “джмелів” та спаду Баварії у Бундеслізі вперше з сезону 2011/2012 відродилась чемпіонська інтрига, і вперше за 6 років титул може дістатись не “Рекордмайстеру”.


10. Від’їзд Іньєсти та Торреса в Японію

Барселона у сезоні 2017/18 повернула собі чемпіонський титул, а також вчетверте поспіль виграла Кубок Іспанії. Але це були останні трофеї, які з командою здобув півзахисник Андрес Іньєста. Принаймні, у статусі гравця.

У квітні іспанець зібрав прес-конференцію, під час якої зі сльозами оголосив про відхід із клубу. Майже одразу стало відоме нове місце роботи іспанця – Віссел Кобе з Японії.

Іньєста є вихованцем Ла Масії. За основну команду дебютував 29 жовтня 2002 року в матчі Кубка УЄФА проти Брюгге (0:1), а основним футболістом став вже в епоху Франка Райкарда, з яким клуб зі столиці Каталонії виграв Лігу чемпіонів у сезоні 2005/06. Після приходу Гвардіоли Іньєста та Хаві стали мізками Барселони і ключовими фігурами в побудові “тікі-таки”, яка вразила футбольну спільноту наприкінці «нульових».

Загалом Іньєста 4 рази виграв Лігу чемпіонів та Суперкубок УЄФА, 9 разів став чемпіоном Іспанії, 6 разів виграв Кубок Іспанії та 7 – Суперкубок Іспанії. Разом зі збірною двічі став чемпіоном Європи та одного разу чемпіоном світу. Також був номінований на “Золотий м’яч-2010”, але переможцем виявився його партнер Ліонель Мессі.

Після заміни у фінальному матчі Кубка Іспанії 2017/18 проти Севільї (5:0) іспанець знову заплакав, розуміючи, що це його лебедина пісня в довгій барселонській казці.


Фернандо Торрес є вихованцем академії Атлетіко, дебютував за першу команду в сезоні 2001/2002, коли “матрацники” перебували в Сегунді. Пізніше став грізною силою команди попереду, внаслідок чого викликався у збірну Іспанії на Євро-2004.

У 2007 році “Ель-Ніньйо” відправився на 7 років в Англію: спочатку у Ліверпуль, пізніше у Челсі. Але от у складі других він був блідою тінню самого себе, хоч і забивав у вирішальних матчах. Проте саме в Лондоні Фернандо виграв майже всі свої клубні трофеї в кар’єрі. Взимку 2015 року повернувся в рідний Атлетіко, з яким став переможцем Ліги Європи 2017/18 і поїхав догравати в японский Саган Тосу.

9. Бомбардирський рекорд Салаха в АПЛ

Єгипетський форвард Мохамед Салах перейшов у Ліверпуль влітку 2017 року з Роми за 40 млн євро. Мерсисайдців почали критикувати за таке придбання, пригадуючи невдалий період “фараона” в Челсі.

Але вже з самого початку минулого сезону форвард змусив скептиків стулити пельку. Протягом сезону Мохамед настріляв 32 голи та побив бомбардирський рекорд АПЛ, який до цього належав Луїсу Суаресу.

Загалом єгиптянин у минулому сезоні забив 44 голи, ставши єдиним африканцем, що відзначився 10 разів у Лізі чемпіонів. Ліверпуль посів четверту сходинку в турнірній таблиці АПЛ, а також дійшов до фіналу найпрестижнішого клубного турніру Європи, поступившись на НСК Олімпійський мадридському Реалу (1:3). Сам Салах покинув поле вже у першому таймі через травму.

Єдиною темною плямою для “фараона” став чемпіонат світу. Збірна Єгипту програла в усіх трьох поєдинках групового етапу і безславно покинула турнір, хоча сам Салах встиг забити 2 голи у ворота Росії та Саудівської Аравії.

А ще Мохамед отримав премію Пушкаша за найкращий гол 2018 року. Жертвою став Евертон.

У цьому сезоні Ліверпуль із Салахом крокує до свого історичного чемпіонства, якого на Енфілді не було з 1990 року.


8. Відхід Арсена Венгера з Арсенала – від “Wenger Out” до “Merci Arsene”

Від любові до ненависті один крок. Це підтвердив Арсен Венгер під час роботи в Арсеналі. Він прийшов на Хайбері з чемпіонату Японії, отримав порцію критики, але швидко довів свій статус топ-тренера.

“Каноніри” зі своєю французькою діаспорою демонстрували чемпіонський футбол і змогли тричі посунути Манчестер Юнайтед з трону АПЛ. У цій команді разом з такими зірками, як Анрі, Вієйра, Пірес, Люнгберг, Адамс, Вільтор був і український захисник Олег Лужний.

Піком став сезон 2003/2004, коли Арсенал не програв жодного матчу в сезоні і отримав золоту версію кубка. У 2006-му команда ледь не стала переможцем Ліги чемпіонів, але у паризькому фіналі поступилась Барселоні (1:2).

Венгер протягом усього періоду в Лондоні гнув свою лінію і не хотів нічого змінювати, що призвело до 9-річної трофейної засухи. Але і Кубок Англії не є надзвичайним досягненням для команди топ-рівня. У 2018-му французький фахівець, складалося враження, продовжував перебувати у 2004-му, в своїх славних часах.

Футбол у виконанні Арсенала був красивим та романтичним, команда прагнула грати в контроль м’яча з будь-яким суперником, але одночасно з цим “канонірів” допікали проблеми в обороні.

Коли Арсен оголосив про відставку після завершення сезону, банери “Wenger Out” змінились на “Merci Arsene”, адже всі розуміли, що йде ціла епоха. Венгер повернув Арсенал до когорти найкращих в Англії, але потім сам визнав, що пересидів у клубі.

7. Рекорд Манчестер Сіті в АПЛ – Гвардіола адаптувався до англійських реалій

Перший сезон Пепа Гвардіоли в Манчестер Сіті вийшов вкрай невдалим. Жодного трофею та ранній виліт з Ліги чемпіонів. Але влітку 2017 року каталонець провів роботу над помилками, здійснив кілька необхідних трансферів, і в сезоні 2017/18 перед нами постала справжня манчестерська машина.

“Містяни” танком проїхались по суперниках і здобули 100 очок в АПЛ, що є абсолютним рекордом в історії чемпіонату. Хосеп вивчив специфіку АПЛ та побудував команду, яка здатна приносити результат. Сіті вміє вдало перебудовуватись у випадку втрати свого основного гравця, як це було вже цього сезону з де Брюйне. Українець Олександр Зінченко відкрив у собі талант лівого захисника і доволі вдало закривав цю позицію під час відсутності Бенжамена Менді. Сане, Бернарду Сілва, Габріел Жезус – це ті гравці, які мають стати незамінними лідерами в майбутньому.

Цього сезону команда роздумує над довгоочікуваною перемогою в Лізі чемпіонів. Востаннє англійський клуб вигравав цей трофей у 2012 році, тоді Челсі переграв Баварію в мюнхенському фіналі.

Гвардіола будує команду поступово і щоразу готує її до нових великих перемог. Це і є основна відмінність Пепа часів Манчестер Сіті від самого себе у Барселоні та Баварії, де він мав ледь не готовий склад.

6. Звільнення Моурінью з Манчестер Юнайтед – чи дійсно Жозе особливий?

Жозе Моурінью прагнув довести, що він залишається топ-тренером навіть після гучного провалу в Челсі.

Португалець почав будувати в МЮ звичну для себе гру від оборони, хоча мав потужний арсенал для побудови атакувальної моделі. Окрім цього конфлікти з деякими футболістами команди, відсутність найголовніших трофеїв, гучні поразки в топ-матчах змусили задуматись: “А чи дійсно Жозе все ще Особливий?”

Синдром третього сезону підкосив португальця і цього разу. Гучний конфлікт з Погба, провальний старт, вишнею на торті якого стала домашня поразка 0:3 від Тоттенхема, породив розмови про можливе звільнення фахівця. На прес-конференції португалець поводився вже не як Джеймс Бонд, а наче звичайний капризний дідусь, який благає поважати його, показує пальцями цифру “3” уболівальникам Челсі та Ювентуса. Словом, живе своїми минулими здобутками.

У клубі до останнього довіряли Жозе, а той віддячив драматичною перемогою над Ювентусом в Турині. Але на цьому все. Поєдинок з Ліверпулем красномовно оголив усі проблеми Юнайтед та Моурінью, що і стало останньою краплею.

Період у Юнайтед португалець не може занести собі в актив, адже не виграв нічого серйозного (Ліга Європи, очевидно, не є тим трофеєм, про який мріють “червоні дияволи”). Цей період має стати для Жозе приводом, щоб задуматись, чи все він робить правильно, адже два гучні провали за 3 роки змушують засумніватись у статусі топ-тренера.

5. Дебютний сезон Ліги націй

Восени 2018 року стартував новостворений турнір – Ліга націй УЄФА. У ньому взяли участь 55 національних збірних, які були поділені на 4 дивізіони. Збірна України потрапила в групу В1 з Чехією та Словаччиною.

УЄФА запровадив цей турнір з метою зменшення кількості товариських матчів та збільшення кількості поєдинків між рівними за силою командами. Експеримент можна вважати вдалим. Кожен тур дарував матчі зі статусом “топ”. Навіть поєдинки нижчих за класом збірних викликали інтерес у вболівальників.

Список учасників фіналу чотирьох став сенсацією. Мало хто очікував побачити там збірні Нідерландів, Швейцарії і навіть Англії. Лише Португалія виправдала прогнози букмекерів. Півфінали та фінал відбудуться влітку саме на Піренеях.

Збірна України стала переможцем своєї групи і вийшла в дивізіон А, де протистоятиме найсильнішим командам континенту.

Також через Лігу націй є можливість потрапити на Євро-2020, якщо збірна не пройшла відбірковий цикл.

4. Три перемоги Реала в Лізі чемпіонів та Клубному чемпіонаті світу поспіль

Мадридський Реал невдало проводив сезон 2017/18, вже взимку втративши шанси на чемпіонство, і не вважався головним фаворитом на тріумф у Лізі чемпіонів. Але команда Зінедіна Зідана вчергове проявила свій знаменитий характер і вийшла переможцем навіть у найважчій ситуації.

Реал останніх років вважається командою, заточеною під Лігу чемпіонів, але саме останній розіграш став випробуванням і драмою для “бланкос”. І якщо ПСЖ пройшли досить впевнено, то далі був Ювентус. Матч-відповідь після перемоги 3:0 у Турині, здавалось, буде формальністю. Але туринці дотримувалися іншої думки.

У другому таймі на Сантьяго Бернабеу рахунок за підсумком двох матчів вирівнявся – 3:3, і гра котилася до екстратаймів. Проте на останніх секундах матчу захисник Ювентуса Мехді Бенатія збив у власному штрафному Лукаса Васкеса, а Джанлуїджі Буффон так сперечався з арбітром, що отримав червону картку. У підсумку Кріштіану Роналду реалізував пенальті та витягнув “бланкос” у півфінал.


Баварія у першому матчі 1/2 фіналу затиснула Реал на його половині поля, і лише дуже впевнена гра Кейлора Наваса, а також голи Марсело та Асенсіо допомогли перемогти мюнхенську машину. У Мадриді антигероєм став голкіпер “червоних” Свен Ульрайх, який запізно зрозумів, що йому віддали пас назад. “Вершкові” вистояли і завдяки характеру вийшли у київський фінал, де належало протистояти Ліверпулю.


На НСК Олімпійський “королівський клуб” підтвердив свій статус фаворита. Ліверпуль не мав такого кадрового потенціалу. Не обійшлось і без скандалу. У першому таймі Мохамед Салах у зіткненні з захисником Реала Серхіо Рамосом травмував плече і був змушений покинути поле. Іспанця звинуватили у тому, що він спеціально вивів опонента з ладу.

Хтось скаже, що Реал переміг завдяки ляпам Каріуса, і частково матиме рацію. Проте варто визнати, що іспанці таки виявилися сильнішими за мерсисайдців. Ця перемога в Лізі чемпіонів стала лебединою піснею Зінедіна Зідана та Кріштіану Роналду.


Вже без них Реал під керівництвом Сантьяго Соларі тріумфував на Клубному ЧС-2018, перегравши Касіму Антлерс та Аль-Айн, а також став першою командою, яка здобула цей титул тричі поспіль.

Зараз “королівський клуб” не демонструє стабільної, впевненої гри, але однаково претендуватиме на Кубок чемпіонів – хоча б завдяки статусу чинного володаря трофею.


3. “Золотий м’яч” Луки Модріча – епоха Мессі-Роналду перервана

В одному з інтерв’ю володар “Золотого м’яча-2007” Рікардо Кака заявив, що був останньою людиною “з цієї планети”, яка вигравала цю престижну нагороду. Саме після бразильця розпочалась декада Ліонеля Мессі та Кріштіану Роналду.

У 2018 році після тріумфу Реала в Лізі чемпіонів та виходу Хорватії у фінал чемпіонату світу з’явились розмови про можливий тріумф Луки Модріча в цій номінації, тим більше, хавбек став найкращим гравцем Мундіалю. Але скептики, пригадуючи Веслі Снейдера та Франка Рібері, не вірили в успіх хорвата.

Восени Модріч став найкращим гравцем 2018 року за версією ФІФА, і саме тоді по-справжньому запахло смаженим. Все частіше ЗМІ писали про великі шанси уродженця Задара на “Золотий м’яч”. Роналду змінив клубну прописку, Мессі здобув лише внутрішні трофеї з Барселоною, обидва провалились на ЧС-2018 – ці аргументи додатково говорили на користь Модріча.

І ось, 3 грудня 2018 року, хорват офіційно здобуває престижну нагороду від France Football. Обурення це викликало хіба у персональних вболівальників Мессі та Роналду. Як заявив сам Модріч, люди зрозуміли, що футбол – це не лише голи. А звичайні вболівальники знову повірили у справедливість та інтригу в боротьбі за цю нагороду.

2. ЧС-2018 – прагматичний тріумфатор, Хорватія з яйцями та “Слава Україні” на території Росії

Однією з найголовніших подій 2018 року був, звісно, чемпіонат світу. Щоправда, серед українських вболівальників цей Мундіаль викликав неоднозначну реакцію через місце проведення – Російську Федерацію. Люди розділились на два табори – одні ігнорували подію, інші – таки дивились.

Саме на цьому чемпіонаті світу вперше використали систему VAR, яка неодноразово впливала на долю поєдинків. Роботою відеоасистента загалом були задоволені, і тепер вже УЄФА запровадить її весною в Лізі чемпіонів.

Головним розчаруванням Мундіалю стала збірна Німеччини. Йоахім Льов перед стартом турніру несподівано не взяв одного з лідерів Манчестер Сіті Лероя Сане, а “Манншафт” показали безідейність в атаці, тож безславно вилетіли на груповому етапі. До речі, вперше в історії. Але прокляття чемпіонів світу продовжуюється, і німці приєднались до Італії та Іспанії, які також провалювались на наступному Мундіалі після тріумфу.


Повертати статус топ-команди почала збірна Англії, яка, по-перше, нарешті виграла серію пенальті, по-друге, вперше з 1990 року дійшла до півфіналу, але у “трьох левів” виникали проблеми з креативом у центрі поля, які вони виправляли вже восени в Лізі націй.

Збірна Бельгії, яка з самого початку була одним з головних фаворитів, також дійшла до півфіналу, а Тібо Куртуа визнали найкращим голкіпером турніру. Підопічні Роберто Мартінеса у підсумку здобули “бронзу”, що також є доволі непоганим досягненням. Окрім цього бельгійці стали співавторами справжньої драми в 1/8 фіналу. Програючи по ходу другого тайму Японії з рахунком 0:2, європейці вирвали перемогу на останніх секундах компенсованого часу завдяки голу Насера Шадлі.


Несподівано хороший результат показав господар турніру. Над росіянами перед стартом домашнього ЧС сміялись всі, критикували за провальні результати у товариських матчах і не вірили у бодай якийсь успіх. Але впевнені перемоги над Саудівською Аравією та Єгиптом змусили російських вболівальників повірити в сили власних гравців, навіть попри розгромну поразку від Уругваю.

У плей-офф Станіслав Черчесов обрав оборонну тактику, і Росія закрила простір Іспанії, очікуючи власний шанс на контратаках. Іспанці просто кружляли навколо штрафного майданчика воріт Ігоря Акінфєєва, але не проявили креативу. А в серії пенальті голкіпер, якому згадували антирекорд Ліги чемпіонів, став героєм для своєї країни. Феєричний матч із Хорватією в Сочі також завершився серією пенальті, але там фортуна була саме на боці балканців.


Після матчу Домагой Віда та Огнєн Вукоєвіч записали знамените відеозвернення, де вигукнули “Слава Україні!”, викликавши гнів у російських чиновників, журналістів та багатьох вболівальників. ФІФА пізніше зробила попередження Віді, а Вукоєвіч був відсторонений від роботи з національною командою.

Сама збірна Хорватії перевершила своє досягнення 1998 року і, тричі завершуючи матч екстратаймами та двічі серією пенальті, вийшла в фінал. Команда Златко Даліча проявила характер та дисципліну в кожному з раундів, але у вирішальному поєдинку з Францією “картатих” вистачило лише на тайм. Підопічні Дідьє Дешама були сильнішими та свіжішими, що дозволило їм тріумфувати на Мундіалі.

Щодо переможців, то вони не грали у видовищний футбол, як Іспанія і Німеччина в 2010 та 2014 роках відповідно. Навпаки, французи діяли обережно та від оборони. Відкриттям турніру у складі збірної Франції став захисник Штутгарта Бенжамен Павар, який встиг відзначитись фантастичним голом у ворота Аргентини в 1/8 фіналу. Разом з ним лінію оборони цементувало тріо з Ла Ліги – Варан, Умтіті та Ернандес. Кіліан Мбаппе демонстрував, за що вважається найперспективнішим гравцем світу, Погба показав, що вміє працювати на оборону, чого від нього так хотів Моурінью.


Чемпіонат світу-2018 став рекордним за кількістю забитих голів. У цьому розіграші їх 269. Принагідно варто відзначити велику кількість пенальті (постарався VAR), а також рекорд за кількістю автоголів.

1. Перехід Роналду з Реала в Ювентус

Найбільш шокуючою подією цього року став трансфер Кріштіану Роналду з мадридського Реала в туринський Ювентус.

Португалець перейшов у “королівський клуб” влітку 2009 року і, здавалось, завершить тут свою кар’єру. З «вершковими» Кріштіану виграв усі можливі трофеї і вів особисте протистояння з Ліонелем Мессі. Неодноразово казав про мрію грати на Сантьяго Бернабеу і про те, що він тут щасливий.

Але конфлікти з президентом Флорентіно Пересом, податковий скандал та відхід Зінедіна Зідана, схоже, спонукали 5-разового володаря “Золотого м’яча” до зміни клубної прописки. Повідомлялось, що президент Реала відмовив своїй головній зірці у підвищенні зарплатні та не підтримав його у судових розбірках. Пізніше Роналду зробить заяву, мовляв, Перес не був щирим.

Після провального чемпіонату світу, де Португалія вилетіла в 1/8 фіналу від Уругваю, Роналду полетів на відпочинок у Грецію. Там до нього завітали представники “Старої Синьйори”. Туринці узгодили трансфер з мадридським Реалом за 117 мільйонів євро, і ось, 10 червня, Ювентус оголосив про перехід Кріштіану Роналду. На соцмережі туринського клубу одразу масово підписались десятки мільйонів користувачів, тоді як Реал втратив чимало підписників.

У сезоні 2018/19 Роналду вже забив 14 голів та віддав 5 асистів у Серії А, а “зебри” впевнено лідирують у турнірній таблиці. У Лізі чемпіонів на рахунку португальця поки 1 гол, але він вже демонстрував своє вміння забивати багато в плей-офф. Там на Юве чекає мадридський Атлетіко.

2018-й назавжди увійде в футбольну історію як рік, у якому відбулось достатньо яскравих та революційних подій – вони змінили історію гри мільйонів. Не обійшлось без гучних скандалів. 2019-й також обіцяє багато подій, які із захопленням обговорюватимуться серед вболівальників та журналістів.

Але це буде вже інша історія.