Баварія провернула черговий гучний трансфер в межах Німеччини, придбавши у Штутгарта Бенжамена Павара. Після таких переходів традиційно випливають звинувачення на адресу гранда про «скуповування Бундесліги». Наскільки це правда?
Якщо взяти до уваги вхідні трансфери Баварії у ХХІ столітті, вимальовується наступна картина. У зарубіжних клубів «ротен» придбали гравців на близько 500 мільйонів євро, а в німецьких – на 395 мільйонів. З цих цифр дійсно складається враження про солідну орієнтацію клубу на внутнішній ринок.
До того ж Леон Горетцка, Роберт Лєвандовскі та інші якісні футболісти прийшли безкоштовно, а тому акцент на Німеччині під час трансферів FCB ще більший. Кожного сезону Баварія підписує принаймні одного місцевого персонажа, однак за жодного такого новачка Мюнхен не платив навіть 40 мільйонів (якраз Лєвандовскі та Горетцка обійшлись би дорожче).
Вхідні трансфери Баварії з німецьких клубів (інфографіка – Marca):
Проблема не в такому співвідношенні витрат, що не є чимось фантастичним, а в іменах і статусі футболістів. Зрештою, Борусія Д зараз має в складі більше придбаних з Бундесліги виконавців, але ніхто не поливає її брудом за запрошення лідерів Борусії М, Байєра чи Фрайбурга. Це зовсім інші рівні. Ось два найяскравіші приклади, від яких «зірка півдня» здобула погану славу та закиди в обкраданні головних конкурентів.
У сезоні 2001/02 класна команда Байєра так і залишилася «Неверкузеном», програвши всі три трофеї на фінішній прямій. Тоді ж Міхаель Баллак і Зе Роберто перейшли в Баварію та виграли з нею 3 і 4 чемпіонства відповідно. Ще через два роки в такому ж напрямку відправився Лусіо.
На старті 10-х років на німецький трон яскраво заїхала Борусія Юргена Клоппа. Три головні зірки того Дортмунда почергово переїхали в Мюнхен. Спершу Баварія активувала клаусулу Маріо Гьотце, потім безкоштовно підписала Роберта Лєвандовскі, а трішки згодом купила Матса Хуммельса.
Щось схоже було в 2017-му, коли тріо Ніклас Зюле, Сандро Вагнер і Себастьян Руді вистрелило завдяки Юліану Нагельсманну з Хоффенхаймом і втрьох за 33 мільйони євро перейшло в Баварію.
Потрібно відзначити й інші трансфери лідерів і яскравих гравців інших клубів. Як от Клаудіо Пісарро, Валерьєн Ісмаель, Мірослав Клозе і Серж Гнабрі з Вердера, Маріо Маджукіч з Вольфсбурга, Мануель Нойєр і Леон Горетцка з Шальке, Івіца Оліч і Даніель ван Бюйтен з Гамбурга, Маріо Гомес, Йозуа Кімміх і Бенжамен Павар зі Штутгарта. На черзі Тімо Вернер, Лука Йовіч і Кай Гавертц.
Можна справедливо парирувати, що більшість цих клубів – не конкуренти Баварії (не були ними в момент придбання зазначених гравців). Нехай, але поняття «конкурент Баварії» дуже відносне.Складно визначити, кого туди потрібно рахувати. Шальке в минулому сезоні став віце-чемпіоном, а зараз бореться за виживання. Трансфер Горетцки – послаблення конкурента?
Поглянувши на вищенаведену інфографіку, ви впіймаєте себе на думці, що практично кожен другий топ-гравець Бундесліги останніх 20 років пройшов через Баварію. Так, Баварія послаблює рівень німецького чемпіонату. Так, Баварія скуповує найкращих футболістів у конкурентів і середняків. Ні, її не можна в цьому звинувачувати.
Баварія – найстабільніший, найбагатший і найпотужніший клуб Німеччини (у тому ж ХХІ столітті титул чемпіона лише 6 разів відправлявся не в Мюнхен). Відповідно, гранд полює не за посередніми виконавцями, а лише за найкращими. Вони, у свою чергу, із задоволенням погоджуються стати частиною великого клубу. Через культурні особливості та авторитет FCB комфортно «хантити» кадри з Бундесліги. З тих же причин місцевим кадрам комфортно виходити на найвищий рівень в складі цього клубу.
Хіба Баварія винна, що Маріо Гьотце мріяв грати в Гвардіоли, що Роберт Лєвандовскі здавна хотів захищати кольори «ротен», що для Леона Горетцки та Нікласа Зюле найзручнішим місцем для прогресу кар'єри є саме Мюнхен? Аж ніяк.
Можна звинувачувати футболістів, що вони прагнуть в Баварію. А коли їхній клуб не йде на переговори, відмовляються продовжувати контракт і їдуть в Мюнхен вільними агентами. Звичайно, це абсурд. Як і будь-які закиди на адресу FCB.
Проблема Баварії не в її діяльності, а в тому, що в Бундеслізі немає нікого настільки ж успішного та потужного. Чомусь Реалу та Барселоні настільки часто не дорікають, що вони «вбивають Ла Лігу», підписуючи лідерів інших клубів. Там це сприймається, як належне, як новий виклик для гравця, як крок вперед. Щодо Баварії все інакше – пограбування і тільки так.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
