Карпати завжди мали великі традиції власних вихованців. Так вже історично склалося, що в успішні часи львівського клубу вагому роль відігравали власні вихованці або футболісти із Західної України.
Пригадуєте останній вдалий період імені Олега Кононова, коли Карпати грали у групі ЛЄ? Тоді на рівних із легіонерами виступали власні вихованці: Ощипко, Худоб’як, Голодюк. Федецький хоч був орендований із Шахтаря, але ж сам – із Волині.
На жаль, цей процес останніми роками забуксував. Фактично школа Карпат працювала намарно. Рівень змагань був серйозний, тому тренери просто боялися довіряти власним гравцям. Були, звісно, винятки, коли Севідов довірив місце у воротах зовсім юному Підківці. Як показало життя, Роман не зумів виправдати покладені на нього сподівання.
Окремо стоїть постать Ігора Йовічевіча, який наважився ввести у склад відразу декількох виконавців 1997 року народження. На той час Швед і Ко були зовсім юнаками, фактично школярами. Всі ці молоді гравці Йовічевіча приносили команді користь та демонстрували реальний клас. Недарма Швед невдовзі здійснив перехід до Севільї за пристойні гроші. Кравець зараз на хорошому рахунку в Іспанії, а Гуцуляк також пробував сили на Піренеях, а зараз є одним із провідних гравців Карпат на рівні із Шведом.
У мене немає ніяких сумнівів, що Західна Україна багата великими футбольними талантами. Просто потрібно їх бачити, потрібно їх знаходити, потрібно їм довіряти. Легіонери – це, звичайно, добре, але першочергово ставка має робитися на власних гравців.
У системі Динамо львівське походження мав Яремчук, зараз такими гравцями є Русин та Вантух. Колишні гравці Харатін та Кузик – із Закарпаття. У Шахтарі такими є воротар Кудрик та захисник Качараба, який зараз грає в оренді за чеський Слован. Якщо Карпати хочуть реально досягати успіху у футболі та бізнесі, клуб повинен продавати вже готовий продукт за великі гроші, а не втрачати чи не помічати таких гравців.
За останні роки до першої команди пробився Орест Лебеденко. Вийшла багато в чому парадоксальна ситуація, яка показує реальний стан справ у Карпатах. Після продажу Костевича та Кравця клуб взяв у Шахтарі Матвієнка на правах оренди. А після завершення співпраці на цю позицію запросили Османа із «дубля» Динамо та Кортеджано із нижчих ліг Італії. При цьому у системі клубу перебував власний перспективний вихованець Лебеденко. На той час Орест вже грав за збірну 1998 року народження. Добре, що ситуацію потім виправили, а з Кортеджано та Османом попрощалися.
Тепер ситуація змінюється. Команди Карпат U-19 та U-21 на хорошому рахунку у своїх чемпіонатах. При цьому мають не тільки хороші результати і гру, але й талановитих хлопців, які викликаються до збірних України різних вікових груп. Вже зараз можна виокремити декілька прізвищ.
Владислав Мудрик
18 років, правий захисник
Дуже цікавий фланговий захисник сучасного типу. Гарно працює із м’ячем, має хорошу дистанційну швидкість та ривок. Вміє та любить підключатися до атак. При тому доволі надійний у виконанні своїх прямих обов’язків. Його можна використовувати при схемі із трьома центральними захисниками, коли тільки один гравець відповідає за весь фланг.
Із недоліків: антропометрія – не найкраща. Зріст 171 сантиметр, вага 65 кілограмів. У силовій боротьбі Мудрик поки виглядає не дуже переконливо. Потрібно працювати над нарощенням м’язів. Запрошувався до збірної 2001 року народження. При цьому важливо не плутати Владислава із Михайлом Мудриком, який грає за Шахтар.
У весняній частині Мудрик був стабільним гравцем юнацької команди. Зіграв там 13 матчів, вже встиг провести два поєдинки за «дубль». Хороший показник для хлопця, який тільки вчора грав у першості ДЮФЛУ. Враховуючи вік Федецького та перспективи продажу Мірошніченка, все у нього може скластися якнайкраще.
Олександр Авраменко
Центральний захисник, 19 років
Уродженець Дніпра. Вихованець тамтешньої школи ІСТА. Із 2012 року виступав у системі Металіста. Мав би кращі перспективи, якби не всім відомі проблеми харківського клубу. Із 2016 року – гравець Зорі. На рівні молодіжних команд виступав стабільно, але до першої пробитися не зміг, через що не захотів підписувати новий контракт.
Наскільки мені відомо, Олег Смалійчук особисто їздив до Дніпра переконувати талановитого захисника перейти у Карпати, адже на нього претендував ряд інших клубів. До речі, Авраменко перебував на хорошому рахунку в збірній України 1999 року, але через відсутність ігрової практики у Зорі він не поїхав на чемпіонат Європи у Фінляндію.
Зараз оборонець знову повернувся до збірної. Матиме шанси поїхати на чемпіонат світу U-20 у Польщу, адже заявка буде більшою, плюс – всі підстави опинитися поза нею матиме Віталій Миколенко, який вже закріпився у дорослому футболі. Тільки от Авраменку варто привести себе у повний порядок. Відсутність ігрової практики у Зорі через конфлікт щодо контракту дається взнаки – наразі Сашко у ролі того, хто змушений надолужувати.
І все ж у першій команді Карпат він має хороші перспективи. Центральна зона оборони Карпат була однією із найбільш слабких у першій частині чемпіонату. Хтось не тягнув через вік, хтось – через відсутність належного рівня. Сильні сторони Авраменка: швидкість, хороша антропометрія, силова боротьба.
Олег Веремієнко
Центральний захисник, 20 років
Уродженець Кіровоградської області Веремієнко – доволі цікавий центральний захисник. Має хороший футбольний інтелект, вміє читати гру, вибирати правильну позицію на полі. Завдяки цьому надійно страхує партнерів.
Гравець збірної U-19, яка минулого року зупинилася за крок до фіналу чемпіонату Європи у Фінляндії. Щоправда, там програє конкуренцію «динамівцям» Попову, Миколенку, а також «гірнику» Бондарю. Зараз перебуває в орбіті тих гравців, на яких Олександр Петраков розраховує на чемпіонаті світу-2019, що пройде у Польщі. Враховуючи, що команда Петракова грає у три центральні оборонці – свої шанси Веремієнко може отримати. Щодо перспектив у першій команді – читайте про ситуацію із Авраменком. Взагалі-то, у Карпат вимальовується дуже цікавий центр захисту.
Роман Слива
19 років, лівий захисник
Якщо Валенсія є командою, яка готує лівих захисників в Іспанії, то Карпати мають схожу славу в Україні. Не так давно із системи клубу пішли Костевич та Кравець. Зараз там себе проявляє Лебеденко. При цьому зліва може зіграти і Гуцуляк. Вважаю, що всі ці традиції має можливість продовжити і Слива.
Цей хлопець – один із лідерів молодіжної команди. Непоступливий захисник із хорошими задатками саме в обороні. Минулого року Роман був гравцем юнацької команди, але зміг досягти прогресу та зарекомендувати себе на молодіжному рівні. Враховуючи, що Лебеденко та Гуцуляк – такі ж молоді хлопці, поки що важко говорити про серйозні перспективи Сливи у першій команді. Але придивитися до нього тренерам першої команди – однозначно варто.
Іван Желізко
17 років, опорний півзахисник
Уродженець Львова. Діє на позиції в середині поля. Дуже непоступливий гравець, здатний вести силову боротьбу. Хороший у відборі завдяки довжині своїх ніг. Може зацементувати середину поля. Обіграти таких футболістів завжди було складно. Незважаючи на зовсім юний вік, вже грає за «дубль» команди. Сергй Попов запрошує гравця у розташування юнацької збірної України 2001 року.
Враховуючи, що Карпати продали Ербеса та Ткачука, позиція в середині поля залишається вакантною. Молодий гравець навіть може отримати свій шанс у першій команді. Тут наразі не так багато опорників.
Остап Притула
18 років, атакувальний півзахисник
Притула – типова «десятка», яка розташовується попереду півзахисників та позаду форварда. Вміє обіграти суперника один в один, має хороший удар, пас. Такі креативні футболісти завжди імпонують вболівальникам.
Зараз Притула – стабільний гравець «дубля» Карпат. Для наступного кроку потрібно ще багато працювати. У першу чергу над фізичними кондиціями, не боятися проявляти лідерські якості, більше брати ініціативу на себе.
Ростислав Лях
18 років, лівий півзахисник
Уродженець Мукачевого, що на Закарпатті. Діє на позиції лівого вінгера. Прекрасна швидкість, техніка, вміння обіграти чи втекти від суперника. При цьому помітне доволі сильне гольове чуття. Може не тільки підігрувати партнерам, але й самотужки вирішувати долю епізоду. Сильною стороною Ляха є лідерські якості. Не боїться брати відповідальність на себе – недарма у «дублі» виконував 11-метрові. У цьому сезоні забив 8 м’ячів.
Стабільно викликається до збірної України свого віку. Думаю, цієї зими матиме можливість проявити себе у першій команді Карпат. Зробити це буде непросто, особливо якщо враховувати наявність Олексія Гуцуляка.
Данило Сікан
19 років, форвард
Уродженець Житомира. На сьогоднішній день – один із найбільших талантів Карпат.
Сікана важко назвати неймовірно швидким, технічним і тому подібне. У нього немає яскраво виражених чеснот. Але всі сильні якості – присутні. Він може обіграти суперника, може втекти, може прочавити, може зіграти на випередження. Головна сила Сікана у тому, що він – впевнений у собі хлопець, психологічно стійкий. Дуже швидко приймає рішення. Цього сезону у першості U-19 забив гол у ворота Динамо із середини поля, помітивши, що голкіпер вийшов із воріт. На таке б наважився далеко не кожен гравець.
Минулої весни Данило гарно проявив себе в еліт-раунді у складі збірної України. Забив гол у ворота Іспанії. Але через проблеми, не пов’язані із футболом, збірна нікуди так і не поїхала. Цієї осені знову себе проявив у збірній. Допоміг вже на рік старшій команді пробитися до еліт-раунду.
Свого часу Сікан їздив на стажування у ПСЖ. Зараз багато розмов про можливий інтерес Хоффенхайма. На мою думку, форварду ще зарано думати про щось далеке. Спершу потрібно себе зарекомендувати у Львові. Відповідно, керівниками Карпат треба зробити все, щоб талановитий форвард залишився у клубі.
Складається враження, що всі ці розмови про інтерес європейських команд не кращим чином впливають на самого гравця. Зараз Данилу потрібно думати лише про футбол. Якщо все вдасться – проблем із переходом не буде. Настав час надати Сікану шанс на зборах першої команди.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
