Після адаптації у першій частині сезону він розкрив свої таланти. Почав відзначатися результативними діями на полі, асистувати партнерам, брати ініціативу на себе. Суперники Карпат реально побоювалися Карраскаля, ставлячи до Хорхе персонального опікуна. Тренерському штабу «зелено-білих» навіть довелося замислитись над тим, щоб час від часу змінювати його позицію на полі, аби заплутати опонентів.
Вдала гра Хорхе у другій половинні минулого сезону не залишилася непоміченою не тільки вболівальниками Карпат, але й представниками інших клубів. Була інформація, що на колумбійця накинули оком наші гранди – Динамо та Шахтар. Киянам вже давно бракувало креативу в середині поля, донеччани думали над заміною своїх лідерів, які після вдалої ЛЧ користувалися інтересом від інших клубів. Крім того, ряд зарубіжних команд також був не проти запрошення Карраскаля до себе. Писали про Краснодар, іспанські, турецькі клуби і навіть команди МЛС.
Проблема для Карпат полягала в тому, що права на гравця належали Севільї. У Львові Карраскаль виступав на правах оренди. Належало викласти кругленьку суму, щоб викупити контракт у Севільї. Медіа писали про 2 мільйони євро. Це величезні гроші для сьогоднішнього українського футболу. А для такого клубу, як Карпати – просто фантастична сума.
Свого часу Карраскаль дуже гарно проявив себе на молодіжному рівні. На батьківщині його величали новим Хамесом Родрігесом. Ряд провідних клубів Європи цікавився Карраскалем, але забіг виграла іспанська Севілья. Легендарний спортивний директор Рамон Мончі побачив у Карраскалі заміну Банеги. Для цього не пошкодував 1 мільйон євро. Перепоною для розвитку Хорхе в Іспанії стала важка травма. За молодіжну команду колумбієць зіграв тільки один матч. У Севільї існує така система: якщо гравець виявляється проблемним, клуб не проти його позбутися, при цьому втративши певні кошти. Під таку систему потрапив не тільки Карраскаль, але й Швед.
Зрозуміло, що про якийсь серйозний вибір команд мова не йшла. Потрібно було повертатися на батьківщину, або шукати собі другорядні клуби у Європі. Десь так виникла ідея із запрошенням талановитого гравця до Карпат, які в той час проходили період так званої іспанізації.
У такій ситуації для Карраскаля дуже важливим було довести всім, та в першу чергу собі, що він багато чого може у футболі, його просто недооцінили. Карпати – це не можливість заробити гроші, залишитися у Європі, а, в першу чергу, бажання грати у футбол. Тому в перший рік у Львові ніяких проблем із мотивацією в Карраскаля не було. Помітно, що він дуже старався, викладався по максимуму, щоб знову повернутися у футболі. Про Хорхе почали писати медіа, заговорили вболівальники та експерти, стали впізнавати на вулицях. Карраскаль знову став цікавий іншим клубам. Не тільки в Україні.
На мою думку, упродовж року в Карпатах колумбієць взяв максимум того, що тільки міг. Далі ж особливої перспективи взаємовигідної співпраці вже не було. Належало серйозно задуматися над трансфером Карраскаля ще влітку – після того, як вдалося домовитись із Севільєю щодо придбання повноцінних прав на гравця.
Справа в тому, що йому стало важко знаходити мотивацію для подальшого виступу за Карпати. Карраскаль повернувся у футбол. Набрав ігрову форму, набув психологічну впевненість у власних силах. Час шукати нову мотивацію, нові виклики.
На превеликий жаль, Карпати не зробили кроку вперед у турнірній таблиці. «Леви» продовжують перебувати на останніх ролях. У другій частині сезону вони боротимуться за право зберегти прописку в еліті українського футболу. Зрозуміло, що в Арсенала майже немає шансів врятуватися. Чорноморець також виглядає не кращим чином. Вакантним залишається ще одне місце в зоні перехідних матчів. Весняне завдання Карпат – уникнути стиків. Конкурувати доведеться з Олімпіком, Львовом. Можливо, ще з кимось.
Все це Карраскаль проходив минулого сезону. Йому було б цікавіше, якби Карпати перебували у верхній частині турнірної таблиці, сперечалися за єврокубки – нові виклики, нові можливості заявити про себе.
На мою думку, не потрібно із цього робити трагедію. Карраскаль – легіонер, який має власні амбіції. Він хоче грати на високому рівні, прагне заробляти хороші гроші. Це все – нормально. Карпати для нього – тільки можливість, трамплін для шансу у майбутньому. За рік у Львові, вважаю, Хорхе виліз на максимально можливу для себе висоту.
Вчора за тобою полювали провідні клуби Європи. Ти підписав контракт із Севілью, а тут – тільки Карпати. Мрії Карраскаля були набагато далі, ніж Львів. Де шукати мотивацію, якщо команда ходить в аутсайдерах, стадіони порожні, а рівень футболу в країні – невисокий? До того ж Карпати провалили старт сезону. Стало зрозуміло, що чогось особливого вже не станеться. Потім був невеликий підйом із Мораішем, але португальський тренер надовго не затримався. Свої «малі фінали» Карпати програли Зорі та Десні. Весною доведеться грати у другій шістці із слабкими командами, без особливого інтересу медіа та вболівальників…
Все це можна було спрогнозувати перед стартом сезону. На мою думку, Карраскаля варто було продати ще влітку. У новому сезоні виникало багато ризиків із результатами команди, мотивацією самого футболіста...
Я розумію, що керівники Карпат та вболівальники мають великі амбіції. Всі хочуть бачити власну команду на провідних позиціях у турнірній таблиці, мати умотивованих легіонерів і талановиту молодь. Але нічого просто так не буває. Все має йти крок за кроком. Потрібен час для того, щоб виробити власну філософію, яка, окрім всього, буде ще й успішною.
Пригадайте, скільки часу минуло, поки у Шахтаря викристалізувалася власна футбольна філософія? Це не один рік. До того ж Карпати суттєво обмежені у фінансах. Мусять перебирати вільних агентів, збитих льотчиків, молодих гравців. Тут далеко не кожен гравець підійде. Не варто забувати, що Карпати не тільки споруджують новий будинок, але й мають думати про старі проблеми, які тягнуться не один рік.
Зараз Карпати – це майданчик, який повинен засвічувати гравців. Довго світитися у такій системі координат футболіст просто не може. Втрата мотивації, відсутність зацікавленості футболом у країні, рівень чемпіонату не дозволяють цього робити. Реанімували Шведа після всіх його проблем в Іспанії – Селтік. Реанімували Карраскаля, вивели його на стабільний рівень – забирайте у Рівер Плейт.
Можливо, комусь хотілося більшого в плані фінансів, але не все одразу. Спочатку потрібно думати не тільки про гроші, але й про власну репутацію. Футболіст Карпат гратиме у Лізі чемпіонів та найсильнішій команді Шотландії. Футболіст Карпат гратиме в одній із найсильніших команд Латинської Америки. Футболіст Карпат гратиме у Ла Лізі, на його місце у Сегунду прийшов інший гравець «зелено-білих». Отже, у Львові вміють працювати із гравцями, вміють готувати кадри.
Якщо раніше продавали по 100 тисяч, то зараз справа йде на мільйони. Подивиться на Зорю, яка, маючи досвід виступів у Лізі Європи, продала Деніса Бонавентуре до Брюгге тільки за 1,3-1,5 млн євро (це якщо брати всі бонуси). Гравець виступав у групі Ліги Європи, Зоря перебуває у верхній частині турнірної таблиці. Порівняйте це із реаліями Карпат, коли наступного разу захочете критикувати львівський клуб.
Є один нюанс. Ситуація із продажем гравців не повинна бути для Карпат, наче сніг влітку. Клуб має готуватися до можливих трансферів, до того, що кожен гравець може піти у будь-який момент. Для цього потрібно готувати заміну, або мати напрацювання по трансферах.
Не можна сказати, що Карпати у такому напрямку не працюють. Можливо, ця робота не так помітна, як хотілося б. Думаю, що Де Камарго розглядався, як можлива заміна Шведу ще влітку. Тільки от проблема в тому, що бразилець травмувався, а потім виникли інші проблеми. Належало серйозно зайнятися здоров’ям гравця. Техніка, швидкість – молодий бразилець має всі ці чесноти. Цікавий гравець і Понде. Цей дует має перспективу покращити свою гру та вийти на провідні ролі в Карпатах – потрібно трохи часу.
Двоє гравців – не так багато. Хочеться бачити більше талановитих, перспективних гравців. Зараз головне завдання керівників Карпат полягає в тому, що потрібно вирощувати нових Шведів та шукати нових Карраскалів.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
