Микола Павлов: «Платили суддям, щоб не бути ізгоями і дурнями»

— У «Динамо», «Ворсклі», «Іллічівці» ваші команди грали в договірні ігри?

— Якщо грали, то тільки зі мною, а я в ці ігри не граю.

— Найбільша біда в 90-х і нульових — це суддівство. Татулян?

— Маркевич це говорив. Згоден з ним на 100 відсотків.

- У вас був окремий пул у бюджеті - для суддів?

— Ні, звичайно. У футболістів були штрафи, які міг використовувати після ради з капітаном команди. Звідти могли щось витратити.

— Чим ви керувалися, коли платили суддям?

— Я ж знав, який суддя приїжджає. Якщо приїжджає нормальний хлопець, що ж мені з ним працювати? Якщо приїжджає, навіть слово не можу підібрати, явний такий. Зараз в УПЛ тільки один такий працює, другого відсторонили-читав списки. Як нові судді судять — не знаю.

— Чому тренери не зібралися і не вирішили — не платимо суддям взагалі? Ця проблема б пропала.

— Це президенти повинні зробити або тренери?

— Тренер.

— Від свистка судді залежить кваліфікація тренера. Не я придумав — життя так зробило. Граємо добре — призначили пенальті і ми вилетіли. Тренер винен, а не суддя. А якщо президенти б домовилися-було б по-іншому. У них же гроші, а не у нас. Ми платимо, щоб не бути ізгоями і дурнями. Щоб над нами все не сміялися, щоб ми не були ізгоями. Іноді.

- Були у вас ситуації, коли ви носили гроші суддям, а вони все одно судили не так, як треба?

— Я ніколи не носив. Є люди, які цим займаються.

— Добре. Ви передавали гроші, а судді судили не так, як вам би хотілося.

- Якщо команда вигравала, віддавав усі гроші завжди. Якщо пообіцяв — потрібно віддати, — сказав Павлов.